Політика фонду в регіоні стала одним із головних предметів
критики на цій зустрічі, незважаючи на заяву директора-розпорядника МВФ
Мішеля Камдессю, що якби в нього була можливість повернутися в осінь 1997
року, то в Таїланді й Південній Кореї він діяв би так само, як і тоді.
Але нині держави азіатського регіону намагаються відшукати
власні рецепти виходу із кризи, а тому їхні погляди звернуті до головного
економічного колоса в цій частині світу — Японії. Як відомо, нещодавно
новий уряд виступив з ініціативою здійснити серйозні фінансові інтервенції
в низку приватних банків країни. Таким чином, по-перше, мали поповнитися
їхні грошові запаси, по-друге, держава б отримала контроль над цими фінансовими
установами, що, можливо, нарешті б стримало стрімке падіння рейтингу японських
банків, яке стало особливо помітним після банкрутства Японської лізингової
корпорації. Цей крах значно похитнув ціну акцій ще одного з гігантів банківської
індустрії Японії — «Фудзібанку». А кредитний рейтинг відомої в Україні
спільним проектом із «самурай-бондами» компанії «Номура» агентство «Муді’с»
нещодавно знизило одразу на 2 пункти.
У цій ситуації Токіо вирішило за краще взяти банки під
державну парасольку, аніж спостерігати за розвалом власної фінансової системи,
не втручаючись у чистоту вільного ринку. Пакет аналогічних пропозицій японська
делегація запропонувала і своїм молодшим братам — «азіатським тиграм».
Хоча частина з них, наприклад Малайзія та Індонезія, поставила фінансову
політику під жорсткий урядовий контроль ще до японських рекомендацій.
№195 13.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
