Сьогодні гостем рубрики «Україна у світі» є Надзвичайний та Повноважний Посол України в Японії Микола Кулінич. Український дипломат працює в цій країні з лютого цього року. До цього він обіймав посаду ректора Дипломатичної академії України при МЗС України, а з червня 2001 по листопад 2003 року — радника-посла Посольства України в Республіці Корея, Сеул. Ми запропонували йому, як й іншим українським дипломатам, акредитованим у зарубіжних країнах, дати відповідь на п’ять запитань.
1. У чому цінність чи важливість Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Японії для України?
2. Які інтереси має Україна в Японії і чи вдасться їх відстояти?
3. Як розвиваються економічні та торгові відносини України з Японією? Наскільки активно український бізнес діє в Японії? Чи потрібна для просування українського бізнесу в Японії державна чи законодавча підтримка, а можливо і найвищого керівництва?
4. Чим цікавою може бути Японія для українських громадян чи туристів?
5. Як в Японії ставляться до України та українців? Якою вони бачать нашу країну?
1. За останні 30 років АТР перетворився з ринку сировини та дешевої робочої сили на динамічний регіон світу, який спроможний стати у XXI столітті одним із центрів світового політичного, фінансового та економічного впливу. Наразі на долю країн регіону припадає 56% загальносвітового ВНП, 51% світового промислового виробництва, 45% обсягу світової торгівлі товарами та 40% — послуг. Міжнародним морським та повітряним комунікаціям належить близько третини світових вантажоперевезень. Регіон має колосальні людські (понад 2 млрд. чоловік) та природні ресурси. Тут зосереджені багаті родовища корисних копалин та стратегічної сировини. За оцінками експертів, сукупний ВНП країн АТР в 2020 р. може вдвічі перевищити сукупний ВНП країн ЄС.
У регіоні тісно переплетені стратегічні інтереси ключових глобальних гравців — США, ЄС, Китаю, Японії та Російської Федерації.
Для України розвиток всебічного співробітництва з країнами цього регіону має також стратегічне значення, а близькість підходів нашої держави та країн АТР до розв’язання актуальних міжнародних проблем, відсутність гострих суперечливих питань у відносинах, і, в той же час, наявність відомого потенціалу у торговельно-економічному, науково-технічному, військово-технічному та гуманітарному співробітництві, створюють належні передумови для поступального розвитку двосторонніх відносин та розширення перспективних сфер співробітництва.
Що ж цікавить Україну в цьому регіоні? Перш за все, економічні інтереси України в АТР обумовлені значними природними ресурсами країн регіону, динамічними темпами розвитку їхнього господарства. Саме зараз Україна в змозі завоювати своє місце на азіатському ринку та залучити вільні інвестиційні кошти. В свою чергу, Україна може бути залучена до вирішення економічних, енергетичних, екологічних та інших проблем регіону АТР.
Закінчення фінансово-економічної кризи, яка заторкнула провідні держави АТР в останнє десятиліття минулого століття, стало передумовою для економічного «ренесансу» Японії та помітного зростання її політичної ролі у глобальному масштабі. Наразі Країна Вранішнього Сонця є однією з провідних та впливових держав світу, яка у своїй зовнішньополітичній діяльності орієнтується на ініціативну участь у світових процесах та взаємодію з основними «гравцями» на міжнародній арені.
Так, наприклад, Японія є чи не найбільшим донором проектів, покликаних вирішити глобальні проблеми людства. Сьогодні Японія, як держава, що не володіє ядерним арсеналом, задекларувала амбіційні плани виступити головним посередником у процесі об’єднання інших країн, у першу чергу, США та Росії, навколо ідеї мирного використання атому та скорочення арсеналу ядерної зброї.
В економічній площині Японія, спираючись на власний досвід та новітні технології, заявляє про спроможність запропонувати міжнародній спільноті вагомий внесок у зменшення світового попиту на енергоносії та у справу боротьби із глобальним потеплінням. У якості прикладу в цьому контексті наводиться історична паралель із нафтовими кризами 70-х років, у результаті яких японська економіка переорієнтувалася на створення ефективної інфраструктури, що дозволило країні набути статус провідної держави у сфері практичного застосування технологій ресурсо- та енергозбереження.
Свого роду проривом для України на східному напрямі, точніше визначення її місця у зовнішньополітичних пріоритетах Японії, можна вважати програмну промову міністра закордонних справ цієї країни Т.Асо «Дуга свободи та процвітання: Японія розширює дипломатичні горизонти», з якою він виступив в Токіо в Інституті міжнародних відносин 30 листопада 2006 р.
Новою опорою, довкола якої обертатиметься зовнішня політика Японії, Т.Асо визначив дипломатію, орієнтовану на «загальновизнані цінності»: демократію, свободу, права людини, верховенство права та ринкову економіку. При цьому глава японської дипломатії підкреслив, що існують демократії, які успішно розвиваються уздовж зовнішнього периметру Євразійського простору, утворюючи дугу, яка за сприяння Японії повинна стати «Дугою свободи та процвітання».
Причини звернення керівника японського зовнішньополітичного відомства до таких геополітично масштабних проектів стають зрозумілими із його бачення ролі, місця і світового впливу самої Японії, які визначають її інтереси. Так, за словами Т.Асо, «Японія є однією з великих держав світу, чиї пріоритети залежать від стабільності світової системи». Він підкреслював, що «країною такого масштабу, як Японія, жодна подія, що відбувається у світі, не може ігноруватися або не бути пов’язаною з її інтересами». Звідси — теоретичне підґрунтя необхідності формування на нинішньому етапі оновленої зовнішньої політики з визначеними національними інтересами і узагальненою назвою — свого роду «брендом», який би уможливив розуміння цієї політики японським суспільством.
Нова зовнішньополітична доктрина Японії «Дуга свободи та процвітання», по суті, змінила місце України у зовнішньополітичних пріоритетах цієї потужної держави та надала Києву додатковий шанс заявити про себе в якості одного з лідерів Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону. Логічною та адекватною відповіддю української зовнішньої політики на цю ініціативу, а також далекоглядним рішенням з точки зору геополітичних інтересів нашої країни має стати, на думку багатьох експертів, зміна місця Японії у зовнішньополітичних пріоритетах України.
Важливим позитивним чинником є сприйняття України японським істеблішментом в якості найбільш демократичної держави пострадянського простору. До того ж, між країнами не існує жодних політичних, територіальних, фінансових чи інших проблем.
Наведені чинники можна вважати передумовою того, що подальша динамізація стосунків з державою такого рівня розширить наші можливості в АТР, де Японія відіграє провідну економічну, а останнім часом — і політичну роль. Наразі Токіо також починає усвідомлювати, що Україна, з огляду на її особливе геополітичне становище та економіку, яка динамічно розвивається, також спроможна зайняти гідне місце на євразійському просторі, і, що вона — невід’ємна частина системи енергетичної безпеки та транспортної інфраструктури Євразії.
2. Основою взаємовідносин «нового типу» між Україною та Японією можуть стати наступні напрями співробітництва:
політична підтримка Японією процесів державотворення в Україні, становлення громадського суспільства в нашій державі;
політична взаємодія у запобіганні та врегулюванні міжнародних конфліктів на основі відповідних рішень ООН;
співробітництво в рамках міжнародних організацій з таких питань, як безпека, захист навколишнього середовища, нерозповсюдження ядерної зброї тощо;
широке співробітництво у сферах інвестицій та обміну технологіями; спільні розробки в галузі енергозбереження;
диверсифікація джерел, постачальників, маршрутів та засобів транспортування енергоносіїв;
розвиток ядерної енергетики (яка вже є основною для Японії), а також нових джерел енергії та розробка заходів для зменшення енергоспоживання;
транспортування нафти з району Каспія до країн Східної та Центральної Європи;
залучення японських компаній до комплексної розробки в Україні родовищ уранової руди та технологій для виготовлення ядерного палива;
залучення японських інвестицій, у т.ч. в рамках Офіційної допомоги розвитку, до розбудови інфраструктури транспортних коридорів через українську територію, що зміцнюватиме статус України в якості транзитної держави.
Практичним унаочненням бажання Японії брати участь у спільних з Україною проектах стала активна позиція японської делегації на першому засіданні форуму «ГУАМ-Японія», який пройшов у Баку 18 червня ц.р. в рамках саміту ГУАМ.
Зокрема, у спільній заяві для преси, яка підвела формальні підсумки зустрічі, сторони підтверджують прагнення до розбудови своїх взаємовідносин на засадах таких фундаментальних цінностей, як демократія, права людини, верховенство закону та ринкова економіка. Принципово важливим для нашої країни можна вважати задекларовані у документі домовленості щодо співробітництва у сфері інвестицій, обміну технологіями, спільних розробок в галузі енергозбереження. Вказані ініціативи фактично відкривають для України доступ до ринку високих японських технологій та закладають підвалини для переходу наших взаємовідносин на якісно новий, більш практичний рівень. Готовність японської сторони інвестувати у згаданий політико-економічний проект інтелектуальні, фінансові та організаційні можливості свідчать про те, що у середньостроковій перспективі слід очікувати збільшення та активізації японської політичної та економічної присутності у регіоні Східної Європи та Чорноморсько- Каспійському просторі.
Таким чином, цілком очевидно, що співпраця України і Японії сприятиме прагненню Києва реалізувати стратегію диверсифікації джерел енергопостачання та впровадити енергозберігаючі технології, а залучення японських інвестицій — розширити транспортні коридори і підвищити роль України, як транзитної держави.
Важливою передумовою такого висновку розглядається і той факт, що Японія наразі є одним з найбільших у світі лобістом та прихильником використання атомної енергетики. Така позиція, яка базується, передусім, на відсутності власних природних копалин, а також необхідності скорочення викидів в атмосферу вуглекислого газу і запобігання парникового ефекту, знайшла розуміння практично у всіх провідних «гравців» світової економіки. Тому співробітництво України з Японією в галузі атомної енергетики та енергозберігаючих технологій може стати однією з практичних складових вирішення української енергетичної проблеми і, відповідно, елементом національної безпеки нашої держави.
Сьогодні між нашими державами продовжується процес визначення сфер спільних інтересів та пошук нових можливостей для опрацювання перспективних напрямків взаємовигідної співпраці. Зростаюча вага на міжнародній арені України як одного з провідних центрів пострадянського простору та ключового «гравця» в Чорноморсько-Каспійському регіоні, її готовність брати участь у врегулюванні кризових ситуацій в різних регіонах світу поступово привертають серйозну увагу Японії і сприяють реалізації зовнішньополітичних пріоритетів нашої держави в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.
3.1. Двосторонні українсько-японські торговельно-економічні відносини в останні роки розвиваються з постійною позитивною динамікою. Так, за останні три роки двосторонній товарообіг товарів зріс удвоє з 465,6 млн. дол. у 2003 р. до 947,2 млн. дол. у 2006 р. У цьому році ми прогнозуємо подолання межі товарообігу на позначці 1 млрд. дол. і досягнення обсягу понад 1,2 млрд. дол.
Не зважаючи на випереджаючі темпи зростання японського імпорту, який за вказаний період збільшився у 2,25 рази (з 377,7 млн. дол. до 848,6 млн. дол.), можна констатувати продовження позитивної динаміки росту українського експорту до Країни Вранiшнього Сонця з 88 млн. дол. у 2003 р. до майже 100 млн. дол. — у 2006 р.
Слід зауважити, що у 2006 р. відбулось значне збільшення обсягів імпорту транспортних засобів (на 77,67%) порівняно з 2005 р. Це свідчить про популярність продукції японських автомобілебудівників на українському ринку, через високу надійність і більш доступні ціни, порівняно з цінами на автомобілі європейських виробників.
Новою помітною статтею японського імпорту у групі машинобудування в 2005—2006 рр. стали поставки мотоциклів і мопедів, як нових, так і таких, що були у використанні. Японська організація зовнішньої торгівлі ДЖЕТРО зафіксувала у 2006 р. поставки цих товарів в Україну на суму понад 17 млн. дол. Головним чином це так звані «скутери», на які не поширюється процедура митного оформлення і мито та акциз, а також при користуванні немає необхідності мати посвідчення на керування скутером. Така тенденція свідчить про перспективність вказаного товару в Україні і є сигналом для Мінпромполітики залучати інвестиції у розвиток виробництва мопедів на підприємствах нашої країни.
Позитивним фактором залишається те, що машинотехнічний японський імпорт має інвестиційне спрямування і не витісняє з внутрішнього ринку українську продукцію. У цьому контексті посольство проводить роботу щодо залучення японських інвестицій у вітчизняний машинобудівний комплекс з метою створення виробництва автозапчастин і комплектуючих для японських автомобілів, які імпортуються в Україну або збираються на автоскладальних заводах у сусідніх країнах (насамперед у Росії і країнах Східної Європи).
Український експорт в Японію характеризується, як і у попередні роки, низьким ступенем переробки і має всього 4-5 товарних позицій, які мали тенденцію до різкого зростання. Це, насамперед, алюмінієві напівфабрикати, поставки яких збільшились за перші 5 місяців 2007 р. у 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2006 р. (31,7 % українського експорту в Японію). На друге місце у структурі українського експорту за перші п’ять місяців поступово вийшла продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. Позитивним є те, що у 4,6 разів збільшились поставки молочної продукції (сухе і згущене молоко). Разом з тим, до сезонних коливань та зміни кон’юнктури у АТР очевидно слід віднести відсутність у 2007 р., на відміну від попередніх років, поставок зернової продукції та практично припинення поставок феросплавів, які були минулі роки однією з ключових позицій українського експорту, а також суттєве, на 77%, скорочення поставок чорних металів.
3.2. Український бізнес досить обережно і неактивно діє на японському ринку. Однією з причин очевидно є те, що японські ділові кола після низки непослідовних і неузгоджених дій з боку української влади стосовно окремих компаній і урядових проектів Країни Вранiшнього Сонця побоюються створювати з українськими партнерами спільні підприємства і планувати довгострокові проекти. Японський бізнес у стосунках з Україною надає перевагу торговельним операціям та проектам на основі кредитних ресурсів, не ризикуючи власними інвестиційними активами.
У цих умовах слід вітати перші значні спільні виробничі проекти, серед яких особливо можна виділити два: виробництво автобусів «Богдан» і вантажівок «Ісудзу- Ельф» за участю вітчизняного холдингу «Богдан» та японських корпорацій «Ісудзу» і «Соджіц», а також інвестування і виробничу експансію провідного світового виробника тютюнової продукції «Джапен Тобако Інтернешнл Холдінг» (JTІ), який на сьогодні посідає друге місце в Україні по виробництву сигарет, зокрема «Вінстон», «Келмел» та інших, на Кременчуцькій і Черкаській тютюнових фабриках.
Серед потужних японських бізнес-структур, що представлені в Україні слід виділити представництва провідних торгових домів Японії: «Сумітомо», «Іточу», «Міцуї», «Марубені», «Міцубісі» та «Соджіц», а також торговельні представництва провідних автомобілевиробників — «Ісудзу», «Ніссан Моторз» та «Хонда Моторз».
Водночас український бізнес у Країні Вранiшнього Сонця на сьогодні представлений лише представництвом авіакомпанії «Аеросвіт», яка влітку цього року організувала три прямих чартерних рейси для японських туристичних агентств за маршрутами Осака — Київ — Осака і Токіо — Київ — Токіо.
Перспективні інвестиційні українсько-японські проекти відносяться насамперед до галузі транспорту і енергетики. Базовою основою підготовки і реалізації таких проектів є кредитно-фінансове забезпечення з боку Японського банку міжнародного співробітництва (ЯБМС) в рамках програми Офіційної допомоги розвитку (ОДР), а також провідних комерційних японських банків.
29 березня 2005 р. підписані установчі угоди стосовно залучення ієнового міжурядового кредиту з метою реалізації першого проекту «Реконструкція ДМА «Бориспіль». Відповідно до умов кредитної угоди уряд Японії надав уряду України кредит у сумі до 19 млрд. ієн (орієнтовно 173 млн. дол.) на 30 років, з яких перші 10 років — пільгові, під 1,5% річних. Започаткування співробітництва в рамках програми ОДР має стати визначальним орієнтиром для приватних інвесторів Країни Вранiшнього Сонця вкладати прямі інвестиції в економіку України.
З метою поглиблення співпраці з урядом Японії в рамках програми ОДР для утвердження України як транзитної держави 19.07.2005 було направлено офіційне звернення щодо фінансування другого проекту за програмою ОДР — «Спорудження мостового переходу через р. Південний Буг у м. Миколаєві». Проектом передбачається будівництво мосту довжиною 2,5 км за новітніми технологіями, які ще не застосовувались в Україні, а також 15 км під’їзних шляхів і транспортних розв’язок. Протягом 2006—2007 рр. виконано значний обсяг робіт щодо попереднього узгодження ТЕО проекту та перспектив його реалізації. У червні 2007 р. у Токіо фахівці ЯБМС спільно з В.О. гендиректора ДМА «Бориспіль» Ю. Солончука, Миколаївського голови В.Чайки і керівника ТЕМ провели уточнення деталей проекту з метою прискорення опрацювання перших двох проектів.
Новий перспективний проект у енергетичній сфері започатковано 11 травня 2006р., коли у Токіо корпораціями «Сумітомо» і «Міцубісі Хейві Індастріз» укладено контракти з промислово-фінансовою групою «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) про поставку Алчевському металургійному заводу двох газових парогенераторів для теплової електростанції (ТЕС). Завдяки новітнім японським технологіям у якості палива передбачається використовувати доменний і конверторний гази цього підприємства та газові викиди розташованого поруч Алчевського коксохімічного заводу. Вказані енергоблоки будуть виготовлені на підприємствах промислової компанії «Міцубісі Хейві Індастріз» і у 2008р. поставлені в Україну. Завдяки впровадженню новітніх технологій, планується щорічно виробляти 600 МВт електроенергії без закупівлі природного газу і енергетичного вугілля, а також скоротити викиди вуглекислого та інших озоноруйнуючих газів на 1,4 млн. тонн щороку, що нині є серйозним фактором забруднення атмосфери у густонаселеному районі.
Реалізація цього проекту стане практичним втіленням домовленостей Президента України і прем’єр-міністра Японії, зафіксованих 21.07.05 в Токіо у спільній заяві про нове партнерство у ХХI столітті щодо реалізації проектів спільного впровадження на основі механізмів Кіотського протоколу.
3.3. Важливою віхою в українсько-японських двосторонніх економічних відносинах став візит до цієї країни у липні 2005 року Президента України В. Ющенка та участь України у Всесвітній виставці «ЕКСПО- 2005». Після 2005 року японці заново відкрили для себе сучасну цивілізовану європейську країну з величезним потенціальним ринком. У травні 2007 року ділові кола другої за економічним потенціалом країни світу із значним інтересом очікували на проведення офіційного візиту прем’єр-міністра України В. Януковича. І хоча через об’єктивні причини цей візит перенесено, його підготовка до нього дала новий імпульс у відносинах між українськими і японськими бізнесменами. У квітні — травні ц.р. відбувся обмін візитами делегацій японської федерації бізнесу «Кейданрен» в Україну, а делегації УСПП і ТПП України в Японію.
За результатами цих зустрічей Японська федерація бізнесу прийняла рішення про створення у своїй структурі Комітету з ділового співробітництва «Японія-Україна», що об’єднує 83 провідні корпорації Японії. Доцільно на підтримку цього рішення у жовтні-листопаді ц.р. провести спільне засідання новоствореного Комітету з членами Координаційної ради по економічному співробітництву з Японією, роботу якої координує Мінекономіки і очолює міністр економіки України.
У ході вказаних візитів і відвертого обміну думками виявились наступні питання, що потребують свого вирішення.
Перспективним питанням співробітництва має стати реалізація проектів спільного впровадження на основі механізмів Кіотського протоколу. Тому створення повнокомплектної законодавчої бази і видання відповідного англомовного довідкового методичного посібника для підготовки і впровадження таких проектів буде надійною базою для залучення японських інвестицій у вітчизняну енергетику, металургію, хімічну галузь, а також дегазацію вугільних шахт.
Японський бізнес також очікує вирішення на сучасному цивілізованому рівні питання щодо можливості функціонування СЕЗ в Україні, подібно тому як ця складова інвестиційного бізнесу діє у багатьох країнах Європи і Азії.
На думку японських аналітиків, з огляду на наявні високі політичні і фінансові ризики в Україні, провідні японські корпорації можуть надавати перевагу проектам в Україні за умови отримання державних гарантій або кредитування спільних проектів з провідними українськими корпораціями, які мають стабільний кредитний рейтинг. Такими корпораціями насамперед є «Укрзалізниця», «Укравтодор», «Укртелеком», «Турбоатом», «Нафтогаз України» та інші. Тому сьогодні бізнес Країни Вранiшнього Сонця очікує на пропозиції щодо підготовки і впровадження таких проектів.
Так, наприклад корпорація «Сумітомо» пропонує сприяння у спільному виробництві, запуску і наступній комерційній експлуатації українського супутника зв’язку з перспективою продажу послуг зв’язку і телетрансляцій на міжнародному ринку таких послуг. Іншим перспективним міжнародним проектом може стати участь корпорації «Іточу» у реалізації глобальних транспортних проектів у рамках країн ГУАМ і поза їх межами. Ця корпорація зацікавлена також брати участь в українських ядерних енергетичних програмах, оскільки є однією з провідних світових компаній у цій сфері. Корпорації «Міцубісі» і «Міцуї» під час зустрічей з міністром транспорту України у ході його липневого візиту до Токіо виявили глибоку зацікавленість у реалізації низки проектів у транспортній сфері і, зокрема, лізингу локомотивів і вагонів та будівництві швидкісних пасажирських ліній на основі надсучасних технологій. Корпорація «Марубені», яка виграла у серпні цього року тендер на участь у забезпеченні медичним обладнанням Луганської дитячої обласної лікарні, пропонує розширити програму забезпечення українських медичних закладів лікувальним і діагностичним обладнанням на основі експортного кредитування.
Перелік таких проектів можна продовжувати, але ініціатива має йти від українських компаній, підприємств і урядових структур у вигляді змістовних і структурованих пропозицій, а також техніко-економічних обґрунтувань з визначенням гарантій реалізації проектів, захисту інвестицій та забезпечення повернення кредитних ресурсів.
4. Мене, наприклад, незважаючи на те, що я вже вдруге працюю в Японії, ця дивовижна країна продовжує приємно вражати й надалі, особливо своїм гармонійним співіснуванням минулого та сучасного, японською ментальністю та філософією життя у поєднанні з неприхованою вестернізацією суспільства.
Країна Вранішнього Сонця приваблює своєю самобутньою культурою та багатовіковими традиціями, унікальним навколишнім середовищем та фантастичними природними ландшафтами, високорозвиненою інфраструктурою та модерново-футуристичними спорудами, численними історичними та культурними пам’ятниками. Особливу увагу привертає вражаюча японська ввічливість, а надзвичайно високий рівень взаємоповаги та толерантності у японському суспільстві стали запорукою зміцнення довіри, щирості та дружнього ставлення один до одного. Японія — унікальна країна і перераховувати її переваги можна дуже і дуже довго.
Японія має неабиякий туристичний потенціал, подорожуючи країною можна отримувати насолоду від огляду синтоїських та буддійських храмів, відвідування традиційних японських садів, які «уживаються» з новітніми торговельно-офісними центрами, хмарочосами та розважальними районами. Це дає змогу відчути одночасно дух історії та «бурхливі ритми життя» великих мегаполісів, таких, як Токіо, Йокогама, Осака, Нагоя. А вибагливі японські національні страви, які дуже популярні в усьому світі, дозволяють задовольнити потреби будь- якого гурмана. Дуже приємно, до речі, що дедалі популярнiшою серед українців стає японська їжа, про що свідчить швидкість з якою з’являються у нас японські ресторани та їх висока відвідуваність.
Поступове підвищення рівня та стандартів життя в нашій країні вже відкрило японські обрії туризму серед наших громадян, але з огляду на те, що Японія є однією ж найдорожчих країн світу, туристичні тури до цієї країни з фінансової точки зору ще не такі доступні для широкої громадськості України. Разом з цим, будемо сподіватися, що ці часи незабаром підуть у минуле. У той же час з кожним роком все більше українських урядових та міністерських делегацій, бізнесменів, студентів та науковців відвідують цю чудову країну, що свідчить про значний інтерес до неї і готовність до налагодження ще більш плідних та дружніх контактів між нашими країнами.
5. Наша країна як незалежна держава ще дуже молода. У серпні цього року ми відзначаємо 16-у річницю Незалежності. Тому, в далекій Японії Україну ще не дуже добре знають. Зазвичай, багато японців добре пам’ятають жахливу трагедію, яка сталась на Чорнобильської АЕС у 1986 році, і з сумом згадують про цей факт. Вони добре обізнані з подіями, які відбувались під час президентських перегонів восени 2004 року. Дуже добре знають і слідкують за спортивною кар’єрою таких видатних українських спортсменів як Андрій Шевченко та Віталій і Володимир Клички. Добре знають про досягнення славного українського легкоатлета Сергія Бубки тощо.
Незважаючи на брак інформації про нашу країну серед пересічних громадян, ті знання з історії та культури, сучасного розвитку нашої держави, якими вони володіють, дають підстави думати, що вони дуже позитивно ставляться до нашої держави. Часто густоУкраїну асоціюють вже не з республікою колишнього СРСР, як це було раніше, а — з східноєвропейською державою, яка ставить на меті досягнення європейських стандартів та цінностей життя.
Зі свого боку посольство на повсякденній основі здійснює роботу серед японської громадськості на популяризацію нашої країни, її самобутньої культури та багатовікових сторінок історії. Зокрема, регулярно проводяться тематичні конференції, лекції, присвяченні українським видатним діячам, визначним подіям в історії України, влаштовуються прийоми, на які запрошуються представники уряду Японії, бізнесових кіл, а також відомі громадські діячі. Крім цього, ми активно співпрацюємо з японськими центральними та місцевими ЗМІ, беремо участь у різноманітних міжнародних симпозіумах, конференціях, що відбуваються у Японії. Так, в минулому році було започатковано проведення «Місяця української культури», в рамках якого відбулись гастролі Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка з операми «Аїда» та «Турандот».
Хотів би також зазначити, що багато в чому у відповіді на ваше запитання: «Якою японці бачать нашу країну?» — залежить і від нас з вами. Тому, що тільки завдяки нашим спільним зусиллям ми можемо досягти успіхів на шляху до подальшого утвердження позитивного іміджу Української держави, піднесення та зміцнення її авторитету та ролі у світі.
