Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Юридична» пристрасть

У Білорусі обмежують діяльність опозиційної Компартії
2 серпня, 2007 - 00:00
БІЛОРУСЬКИЙ ДЕМОНСТРАНТ ПІД «ОПІКОЮ» ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ / ФОТО РЕЙТЕР

Білоруська влада з особливою «юридичною» пристрастю ставиться до опозиційних політичних сил. Особливо яскраво це виявляється у ставленні до лівих сил. Минулого року Міністерство юстиції відмовилося визнати результати проведеного в Чернігові засновницького з’їзду Союзу лівих сил і зареєструвати рух, до складу якого ввійшли ті, хто перебуває в опозиції: Партія комуністів Білоруської (ПКБ), Білоруська соціал-демократична партія (Народна Грамада) і Білоруська партія жінок «Надзея». Тоді головне юридичне відомство мотивувало свою відмову тим, що рух було створено за межами Республіки Білорусь, що є порушенням закону про політичні партії.

Зараз Мін’юст Білорусі звернув пильну увагу на опозиційних комуністів, подавши до Верховного суду Білорусі позов про припинення діяльності ПКБ. У Міністерстві юстиції вважають, що ця партія протягом довгого часу порушує білоруське законодавство і свій статут. Зокрема, перевірки Мін’юсту виявили, що низка оргструктур партії не розміщується за юридичними адресами, в багатьох випадках їх діяльність практично не ведеться, в наданих у Мін’юст списках членів ПКБ зазначаються померлі або недієздатні громадяни. Крім того, в партії не налагоджено належним чином роботу з обліку членських внесків, у багатьох випадках вони приймалися готівкою, оминаючи банківський рахунок. У позові також зазначається, що порушуючи чинне законодавство ПКБ провела за кордоном засновницький з’їзд політичного об’єднання.

У свою чергу в зауваженнях ПКБ на позов Мін’юсту говориться, що партія виправила існуючі недоліки і виконала вимоги міністерства як реєстраційного органу. Зокрема, зі списків членів партії виключено прізвища громадян, які були внесені в нього двічі, а також померлих. Окрім того, за недоліки в роботі деяким керівникам оргструктур партії винесено догани. На думку представників ПКБ, Міністерство юстиції переслідує політичні цілі, подаючи позов про припинення діяльності партії на шість місяців.

«Олександр Лукашенко — ми не маємо сумнівів, що саме він очолює «хрестовий похід» проти ПКБ — не усвідомлює до кінця, що випускає джина з пляшки. Рішення про припинення діяльності найбільшої опозиційної партії викличе різко негативну реакцію не тільки міжнародного комуністичного руху, але і всієї світової громадськості», — заявила в інтерв’ю газеті «Товариш» секретар ЦК ПКБ Олена Скріган.

Слід зазначити, що білоруська влада обмежує права опозиційних комуністів на проведення різноманітних пікетів чи протестів. Зокрема, 26 липня суд Центрального району Гомеля визнав правомірною відмову міськвиконкому активістам Партії комуністів Білоруської у проведенні пікету проти скасування пільг. Гомельскі активісти ПКБ планували провести пікет у День захисту дітей 1 червня, але міськвиконком не дозволив акцію. Це рішення заявники спробували оспорити в суді. Характерно, що суд мотивував своє рішення тим, що заявку на проведення масового заходу було складено не зовсім вірно. За словами активістки Партії комуністів Білоруської Марії Богданович, за останні три місяці гомельскі активісти демократичних сил отримали п’ять відмов у проведенні пікетів. За її словами, причини були завжди формальними: документи не відповідають «Закону про масові заходи». Організатори пікетів неодноразово зверталися за поясненнями, щоб уникнути можливих помилок в оформленні заявок, але не отримували нічого, крім відписок.

Чого домагається білоруська влада, намагаючись припинити діяльність провідної опозиційної Партії комуністів Білоруської? Про це читайте в коментарі білоруського експерта.

КОМЕНТАР

Андрій КАЗАКЕВИЧ, експерт-політолог, головний редактор журналу «Політична сфера», Мінськ:

— Це досить довга історія, що тягнеться до початку 90-х. Тоді в Білорусі була одна Комуністична партія. Але після конституційного перевороту 1996 року, вона розкололася. І на її базі було створено дві партії: опозиційна Партія комуністів білоруських (ПКБ) і проурядова Комуністична партія Білорусі (КПБ). І тому з 1996 року до недавнього часу ці партії перебували у стані певної конфронтації. Років зо два тому виникла ідея їх об’єднання, і минулого року фактично стався ніби об’єднувальний з’їзд. Частина людей з опозиційної Комуністичної партії взяла участь у з’їзді пропрезидентської Комуністичної партії. І, очевидно, наступним кроком є закриття опозиційної Комуністичної партії. Формальною підставою для цього, напевно, буде вважатися те, що був якийсь об’єднувальний з’їзд першої та другої Комуністичних партій. Хоча в Білорусі всі партії досить ослаблені, опозиційна ПКБ є однією з найбільших. Ще на початку 2000-х ця партія єдина мала досить велике представництво в місцевих радах. Причому значно більше, ніж інші опозиційні партії. ПКБ мала вельми відчутний людський і політичний потенціал. Можна сказати, що останнім часом ця партія була досить важливою частиною демократичної коаліції.

У Білорусі можна знайти підстави для закриття практично будь-якої партії. Позов міністерства юстиції про припинення діяльності Партії комуністів Білоруських на півроку свідчить про намір влади щонайменше ослабити опозиційну ПКБ, а щонайбільше — закрити.

Після припинення діяльності партії може бути подано позов щодо її ліквідації, якщо будуть виявлені порушення. У нас законодавство таке, що фактично будь-які два порушення, наприклад, щось неправильно написано у протоколі, або хтось помилився в нумерації, — можуть дати підставу для ліквідації партії. А при бажанні знайти подібні порушення нескладно.

Очевидно, що, переслідуючи мету заборонити опозиційну партію, влада намагається досягти подвійного ефекту. По-перше, залишити тільки одну пропрезидентську Комуністичну партію. Над цим працюють люди і чиновники. По-друге, дії влади можна розглядати як підготовку до парламентських виборів наступного року.

Що стосується партійного будівництва, то навряд чи білоруська влада наслідуватиме приклад Кремля, який намагається регулювати демократію і створювати видимість демократії. У Білорусі таке завдання не стоїть. І я думаю, що тут поки що не готові створювати структури, які хоч би будуть трошки демонструвати лояльність. Тут можуть створюватися лише партійні структури, які декларуватимуть свою відданість і лояльність.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: