УМолдові закінчився термін реєстрації кандидатів на пост президента країни. Як і передбачалося, одним із претендентів на пост голови держави став лідер молдавських комуністів Володимир Воронін. Після реєстрації він заявив, що в разі свого обрання він не буде втручатися в зовнішньополітичний курс країни. За словами Вороніна, його президентська програма збігається з платформою Партії комуністів Молдови. Воронін зазначив також, що після можливого обрання главою держави він не відмовиться від поста першого секретаря партії комуністів, якщо цього, звичайно ж, не зажадає партія. У той же час Воронін обіцяв представляти інтереси всього народу.
Іншим зареєстрованим кандидатом став Голова Конституційного суду Павло Барбалат. Кандидатуру останнього підтримали правоцентристські фракції: блок «За демократичну і процвітаючу Молдову», очолюваний спікером парламенту Думітру Дьяковим, Християнсько-демократична народна партія (лідер Юріє Рошка), Партія демократичних сил (лідер Валеріу Матей), а також Демократична конвенція Молдови, главою якої є екс-президент Молдови Мірча Снєгур. Барбалат ставить за свою головну мету у разі перемоги досягнення політичної стабільності в суспільстві і припинення конфронтації між гілками влади. У зовнішній політиці Кишинева, на його думку, пріоритетною є проєвропейська спрямованість Молдови.
Як зазначають спостерігачі в Кишиневі, вступ Павла Барбалата в президентську виборчу кампанію означає, що альянс між Партією комуністів Молдови Вороніна і блоком «За демократичну і процвітаючу Молдову» Дьякова, до якого так i прагнули комуністи, став неможливим. Свідченням того, що Воронін і Дьяков так не змогли домовитися між собою, стало висунення Вороніним своєї кандидатури. Після цього Дьяков заявив, що категорично відхиляє пропозицію комуністів про створення офіційного довгострокового альянсу для виборів глави держави і встановлення нового уряду. У цій ситуації, згідно з відомостями з парламенту, саме Дьяков наполіг на кандидатурі Барбалата, навколо якого в останній момент змогли об’єднатися всі правоцентристські сили парламенту.
Важко передбачити подальший розвиток подій. Більшість аналітиків вважає малоймовірним обрання президента в першому ж турі голосування. Так, комуністи мають 40 мандатів у своєму розпорядженні з 101, тим часом як для виборів глави держави потрібно 61 голос. З іншого ж боку, некомуністичні фракції реально мають лише 55 певних голосів, які може отримати їх кандидат Барбалат.
Таким чином, вирішальним стане другий тур виборів, коли, за прогнозами спостерігачів, за умов таємного голосування деякі комуністи можуть виявити «недисциплінованість» і проголосувати за кандидата правоцентристів, щоб уникнути розпуску парламенту та зберегти свої мандати ще на найближчі два роки. Багато що також залежатиме й від позиції незалежних депутатів, які ще не визначилися, якого з кандидатів вони підтримуватимуть.
Згідно з Конституцією Молдови, якщо жоден з кандидатів не отримає достатньої кількості голосів, призначаються повторні вибори президента. Якщо й на них не буде обрано президента країни, чинний президент розпускає парламент і призначає дату виборів нового парламенту.
