Якщо говорити про демократію, дружбу та взагалі про таке цікаве явище, як «тіньова інтеграція» між лідерами країн СНД, то якраз напередодні візиту Назарбаєва до Києва в Москві сталося незрозуміле затримання колишнього казахстанського прем'єр-міністра Кажегельдіна, що вважається одним із головних лідерів опозиції Назарбаєву. Цілком може бути, що Кучму цікавить також і інший досвід Назарбаєва — як спочатку без виборів продовжити свої повноваження, а потім — усунути з політичної сцени потенційних конкурентів.
Утім, це — лише припущення. А однією з тем нинішнього візиту лідера Казахстану, як неважко здогадатися, були нафтові справи. Казахстан, зокрема, шукає експортні шляхи — з Росією, через яку нині проходять основні обсяги казахстанської нафти, не завжди «клеїться». Україна ж, окрім виходу до моря, має і потенційні потужності з нафтопереробки, які теж цікавлять Астану — в Лисичанську (сумнозвісний ЛИНОС) і в Херсоні. Щоправда, чи готовий Казахстан інвестувати щось у ці заводи, про це конкретно не говорилося.
Віце-прем'єр казахського уряду Касимжокарт Токаєв представив і іншу цікаву пропозицію Астани — Україна могла б отримувати один танк за ремонт трьох-чотирьох казахстанських на своїх заводах, а потім допомагати збувати їх, а також продукцію Уральського стрілкового заводу, за кордон. Бо в Казахстана незабаром «виникнуть перешкоди» в торгівлі зброєю. Які саме — не сказано. Про згоду українського уряду теж поки що не повідомляється, але справа, в разі її реалізації, може стати серйозною. Бо загрожує й виникненням ніде не врахованих грошей, і можливими порушеннями міжнародних угод.
На Ан-70 та інші зразки продукції АНТК ім. Антонова Назарбаєв дивитися не побажав — сказав, що це все вже бачив рік тому, свою зустріч із київським головою Омельченком скасував і відбув до Криму — на відпочинок. Перед тим президенти підписали програму довгострокового економічного співробітництва — до 2009 року. Щоправда, подібні програми, які Україна має з Росією та Грузією, досі не давали жодних результатів. Хіба що президенти та урядовці ввесь час повторювали — як добре, що ці документи підписано. Торгівля тим часом все скорочувалася і скорочувалася. Випадок із Казахстаном тут — в жодному разі не виняток.
Треба визнати, що досить малозрозумілою видалася зустріч президентів. Та й невже для того приїжджав Назарбаєв, щоб потішити передвиборне самолюбство свого великого друга, що відтепер став ще й «золотим орлом»?
