Застосовуючи усі заходи, щоб на Близькому сході не було вогню, Ізраїль пішов на військові дії в Секторі Газа. Але незважаючи на те, що операція «Литий свинець» завершилася понад тиждень тому, на спокій у Секторі Гази і в Ізраїлі поки що зарано чекати. Та й про який спокій можуть думати ізраїльтяни, якщо керівництво ХАМАСу заявляє, що «війну ще не закінчено». Зі свого боку мирні палестинці підраховують жертви воєнної операції, а Сектор Гази продовжує жити за умов блокади. Напруження, яке триває в цьому неспокійному регіоні декілька років поспіль, здається, не наближається до завершення. Як ізраїльська влада ставиться до критики опонентів у світі щодо операції «Литий свинець»? Чи вплинуть дострокові парламентські вибори в Ізраїлі на зміну зовнішньої політики країни? Як ізраїльтяни оцінюють результати воєнної операції в Секторі Гази і, нарешті, чи є вихід із непростої ситуації, в якій багато років поспіль живуть ізраїльтяни та палестинці? На ці запитання «Дню» відповіла амбасадор Держави Ізраїль в Україні пані Зіна КАЛАЙ-КЛАЙТМАН.
— Яка дискусія відбувалася в Ізраїлі під час проведення операції «Литий свинець»? Яка дискусія відбувається після закінчення операції?
— В Ізраїлі існувала стовідсоткова підтримка операції. Країна обстрілювалася протягом останніх восьми років терористами ХАМАСу з Сектору Гази. Спочатку обстрілювався південь Ізраїлю, а останнім часом вже й територія вглиб на сорок кілометрів. Народ дуже давно вимагав, щоб цьому було покладено край. Тому існувало розуміння, що необхідно припинити абсолютно неможливу ситуацію, коли наше населення (на початок операції вже приблизно мільйон осіб із семи з гаком мільйонів, що населяють країну) потрапило під обстріл. Діти вчилися в бомбосховищах, дорослі не могли працювати, дитячі садки не функціонували. Операція проводилася для захисту населення. Природно, що в країні обговорювалися всі деталі цієї операції, всі сподівалися на те, що наша армія успішно її здійснить. Ізраїль — маленька країна. У кожній родині є люди, які воювали, служили в армії чи перебувають у резерві.
— Чи солідарна ізраїльська опозиція з ухвалами влади щодо ситуації в Секторі Гази? Які пропозиції вона вносить?
— В Ізраїлі, на жаль, це не перша війна і не вперше проводяться воєнні дії. Коли настає ключовий момент — захист країни — опозиція, яка, як і в будь-якій демократичній державі, існує в Ізраїлі, підтримує владу. Ось і цього разу не було розбіжностей із приводу необхідності проведення операції для захисту населення. Політичні сили згуртувалися і разом із урядом підтримали воєнні дії. Більше того, багато хто вважав, що їх необхідно було розпочати раніше.
— Як ізраїльська влада ставиться до критики опонентів у світі щодо воєнної операції?
— Опоненти у світі тому є опонентами, бо на їхні голови не падають ракети і вони ще не стали і, сподіваюся, не стануть у майбутньому об’єктом для постійних терористичних атак. Гадаю, якби їм довелося на своїй власній шкірі відчути це, вони, можливо, поставилися б із більшим розумінням. Зрозуміло, що в очі впадали телекадри протестів у засобах масової інформації. Ви, мабуть, звернули увагу, що масово опонували арабські громади. І це природно, вони виявляють солідарність зі своїми одноплемінниками. Можна було чекати на це. У Європі проживають сьогодні мільйони мусульман, вихідців із арабських країн. Так що в цьому якраз нічого дивного й немає. Ізраїль чекає на більше розуміння з боку ЗМІ, як у світі, так і в Україні. Легко судити з картинки, яку показують по телевізору, а потім тиражують в усьому світі. Адже показуючи однобоку картину, створюють необ’єктивну громадську думку. Висвітлювати події потрібно не порушуючи причинно-наслідкового зв’язку, задумуючись про те, чому Ізраїль цю акцію проводить. Адже головна мета — захист свого власного населення. Я стежила за тим, як висвітлюють цю тему у ваших ЗМІ, зокрема, йдеться про телебачення, яке користується, як правило, зйомками не своїми, а міжнародними новинними, і зйомки ці часто однобічні й тенденційні.
— Як амбасадор Ізраїлю в Україні, яке ставлення ви зустріли з боку української влади в зв’язку з воєнною операцією в Секторі Газа?
— Українська влада висловила стурбованість ескалацією, що було природно й зрозуміло. Особливу стурбованість вони висловили щодо безпеки своїх громадян. Близько 400 громадян України мешкає на території Сектора Гази. Це, в основному, жінки, які одружилися, народили дітей, в Газі вони зберігають українське громадянство. На жаль, вони потрапили в зону конфлікту. І це викликало стурбованість із боку влади України.
— Операцію закінчено, проте до перемир’я ще далеко. Що має намір робити ізраїльська влада далі? Яким чином вона має намір домагатися миру — шляхом переговорів, чи можливе повторення силового варіанту?
— Потрібно відразу визначити, що таке мир. Те, що зараз відбувається, це статус припинення вогню. ХАМАС — це терористична організація, вона не визнає Ізраїлю, в її документах прописано, що Ізраїль повинен бути знищений або, точніше кажучи, що Ізраїль не повинен існувати, і що ця територія належить палестинцям. Зрозуміла річ, що вести переговори з ними неможливо. Ізраїль веде переговори з іншою, прагматичною частиною палестинців, які проживають на Західному березі Йордану. Палестинський легітимно обраний президент ХАМАСом на півдні не визнається. Цю частину палестинців було вигнано з Сектора Гази шляхом внутрішньої громадянської війни 2007 року. Тому ситуація дуже складна. З однією частиною палестинців Ізраїль веде переговори: і ми хочемо, і вони хочуть створення палестинської держави по сусідству з Ізраїлем. Що далі — питання дуже складне. Сьогодні і світ вже краще розуміє, що таке ХАМАС, що таке терор, і що потрібно щось робити задля його припинення. Європа і США разом із Ізраїлем, разом із Єгиптом — іншим ключовим гравцем у цьому регіоні — всі зацікавлені в припиненні вогню і в мирі. На цьому етапі ЄС, Єгиптом, Ізраїлем і США обговорюється маса планів для досягнення двох головних цілей: довгострокового припинення вогню і перекриття всіх шляхів нелегального надходження зброї через підземні тунелі, прориті ХАМАСом на територію Гази. Так до терористів надходила зброя, цією зброєю обстрілювався Ізраїль. До речі, з понад 300 тунелів Ізраїлю вдалося знищити дуже багато, але не всі.
— Що в Ізраїлі чекають від дострокових парламентських виборів? Чи вплинуть вони на зміну зовнішньої політики країни щодо Сектора Газа, щодо ХАМАСу? Яке зараз у Ізраїлі ставлення до правлячої партії «Кадіма»?
— Потрібно вважати, що проведення операції в Газі зіграє свою роль, адже однією із найголовніших складових виборів, унаслідок нашого геополітичного становища, є безпека. Ми намагалися домогтися цією останньою операцією безпеки наших громадян. У цьому всі наші політичні сили єдині. Які будуть результати цих виборів, ми зможемо скоро побачити. Голосуючи, люди виражатимуть і свою позицію з приводу безпеки. Хоча економічна складова також матиме величезне значення, як і в будь-якій країні, тим більше, що й Ізраїль не оминула економічна криза.
— До речі, наскільки сильно відбилася економічна криза на Ізраїлі?
— Вона торкнулася Ізраїлю. Але, очевидно, менше — в порівнянні із західними країнами. У нас сильна фінансова і банківська система, яка добре захищена, але при цьому в нашій країні під час кризи вироблено плани й програми з підтримки як фінансової системи, так і промисловості. І в цифрах кризу буде відображено: так, якщо ми чекали на економічне зростання до п’яти відсотків на рік, то зараз воно значно знизиться. Відсоток безробіття в Ізраїлі може підвищитися. Але загалом, я гадаю, що ми вийдемо з цієї кризи без значних збитків.
— Відомо, що США є стратегічним партнером Ізраїлю. Що в Ізраїлі чекають від нового президента Барака Обами?
— США дійсно є стратегічним партнером Ізраїлю. Протягом багатьох десятиріч, не важливо, яка партія перебуває в Америці при владі, США підтримують Ізраїль. США є ключовим посередником в усьому, що стосується близькосхідного врегулювання, членом квартету, який сприяє просуванню мирного процесу. Ми сподіваємося, що й нова адміністрація буде так само тісно співпрацювати і так само підтримувати Ізраїль. Слова Президента Обами, який представив нещодавно свою адміністрацію, зокрема, Гіларі Клінтон, яка стала держсекретарем, вселяють надію, що США й надалі сприятимуть урегулюванню близькосхідного конфлікту. Ми почули в його словах, що ця проблема продовжує залишатися пріоритетною. Ми почули бажання якомога швидше вирішити цю проблему. І той факт, що вже призначено повноважного представника американського президента на Близькому сході, вселяє надію.
— Як би ви могли схарактеризувати україно-ізраїльські відносини? Яка їхня динаміка?
— У нас дуже добрі відносини. Мені вже доводилося говорити про позитивну динаміку розвитку наших стосунків. Продовжує розвиватися і економічна складова. За 2008 рік економічний товарообіг між нашими країнами становив 770 млн. доларів: зростання в порівнянні з 2007 роком, коли він сягав 500 млн. Можливо, економічна криза, яка сильно вдарила по вашій країні й не оминула також Ізраїль, і сповільнить показники, потрібно сподіватися — ненадовго. Говорячи про чисто людські стосунки — в Ізраїлі живе не менше 400 тис. вихідців із України. Багато хто зберігає українське громадянство. Ці люди створюють місток між обома нашими країнами, — той самий зв’язок, який сприяє розвиткові добрих стосунків.