Бухарест. Румунія. Віце-президент Джозеф Р. Байден Мол, виступаючи в четвер перед студентами місцевого університету, виголосив важливу зовнішньополітичну промову, в якій він підтвердив зобов’язання адміністрації Обами щодо міцного альянсу НАТО й одночасно відкинув тезу про російську сферу впливу в Східній Європі.
Ця промова частково планувалася як відповідь на занепокоєння з приводу деяких пропозицій, які президент Обама зробив Росії, а ці зусилля з підозрою сприймаються багатьма в тих країнах, які відчули на собі тягар радянського правління.
Помічники говорять, що пан Байден вибрав Румунію зокрема тому, що ця країна серйозно постраждала під час комуністичної диктатури, але також змогла побачити процес розквіту демократії за два десятиліття після падіння залізної завіси. Але практично візит збігся з голосуванням про недовіру уряду в румунському парламенті, що змусило пана Байдена ущільнити свій графік і зустрітися з лідерами перехідного уряду, а також опозиції під час свого короткого візиту.
Віце-президент згадав про жваву кампанію в цій країні під час зустрічі з президентом Румунії Траяном Басеску. Говорячи про плани проведення виборів у Румунії наступного місяця, віце-президент заявив, що він хотів би, щоб і в Америці передвиборні кампанії закінчувалися так само швидко.
Його чотириденне турне, що включає в себе Польщу, Румунію й Чеську Республіку, відбулося на тлі того, що працівники адміністрації розглядають як перехідний період для НАТО. Пан Байден охарактеризував східноєвропейських членів Альянсу як країни, що потребували підтримки Сполучених Штатів як у військовій, так і в економічній області, але відтоді вони подорослішали й стали «справжніми партнерами».
«Ви почали втілювати в життя ті плани, про які лише найсміливіші могли мріяти 20 років тому, — тобто створювати єдину й вільну Європу, надійно закріплену в європейсько-атлантичних інститутах альянсу НАТО, а також Європейський Союз», — заявив пан Байден під час своєї 30-хвилинної промови в Центральному університеті Румунії.
Головний радник пана Байдена з національної безпеки Ентоні Блінкен зазначив, що адміністрація хоче, щоб країни Центральної Європи змістили фокус з місцевого порядку денного на глобальний.
«Ці країни більше не є «посткомуністичними», й вони не перебувають в перехідному періоді, — підкреслив Блінкен. — Вони стали повноправними членами альянсу НАТО та Європейського Союзу, що володіють серйозною й важливою часткою відповідальності».
У той же час промова віце-президента стала частиною поспішної відповіді з боку команди пана Обами на цілу серію подій, які стали додатковим тягарем для Альянсу, особливо в цьому регіоні. Усі три означені в маршруті віце-президента країни мають свої військові контингенти в Афганістані й Іраку. Політичні лідери в цьому регіоні висловили, принаймні в своєму колі, занепокоєння у зв’язку зі зміною політики США по відношенню до Росії. І цей регіон уже відчув наслідки швидкозмінної політики США в цьому регіоні.
Ці країни відчули також загрозливу присутність свого могутнього сусіда, коли Росія здійснила воєнне вторгнення на територію Грузії й вела там бойові дії 2008 року, а 2006 року вона припинила постачання природного газу до України через суперечки з приводу ціни.
Найбільше лідери цих країн хотіли почути від віце-президента запевнення, що Сполучені Штати не відмовляться від своїх зобов’язань їхнього захисту в разі будь-якої спроби Росії поставити під сумнів їхню незалежність. Пан Байден виконав те, що від нього вимагалося, й постійно нагадував про центральне положення статуту НАТО, відповідно до якого напад на одного з членів Альянсу розцінюватиметься як напад на всіх членів. Це було свого роду нагадуванням про те, що Сполучені Штати не сидітимуть склавши руки, якщо Росія погрожуватиме своїм сусідам.
«Я є тією людиною, яка виступала за прийняття Польщі до НАТО, і я б також хотів підкреслити, що не лише ми серйозно ставимося до наших взаємних зобов’язань, але й я особисто ставлюся (до них) дуже, дуже серйозно, — заявив пан Байден під час своєї 18-годинної зупинки в Польщі. — Президент Обама і я вважаємо, що це наше високе зобов’язання. Президент Обама сказав про це — і це є обіцянкою, — він сказав, маючи на увазі не лише сьогодення, а й на всі часи».
За словами колишнього заступника помічника держсекретаря у європейських і євразійських справах Девіда Крамера, залишається незрозумілим, чи були ці слова достатніми. Це дуже чітке послання в світлі великого бажання з боку Польщі й Чеської Республіки, щоб були збережені елементи архітектури ПРО, спочатку запропоновані президентом Джорджем У. Бушем, а інтерес Румунії полягає в тому, щоб також отримати частину нової системи ракет-перехоплювачів для розміщення на своїй території.
«Це означає, що в них немає повної впевненості в НАТО як в інституті, й вони хочуть мати на своїй території американські й інші війська як гарантію, — зазначив пан Крамер, який наразі є старшим співробітником у фонді German Marshall Fund. — НАТО має зробити більше для того, щоб заспокоїти ці країни».
Директор Центру з трансатлантичних відносин Університету Джона Гопкінса Ден Хемілтон згоден із тим, що візит пана Байдена — це лише початок, і в лідерів НАТО попереду ще багато роботи.
«Нові члени НАТО мають бути впевнені в тому, що гарантії безпеки НАТО заслуговують на довіру, — підкреслив пан Хемілтон. — Це означає, що в НАТО мають бути розроблені плани на випадок виникнення надзвичайних обставин, що і є завданням Альянсу. У цих зусиллях останнім часом намітилося певне відставання. Тепер слід активізувати роботу».
