Днями Президент Віктор Ющенко підписав Указ про призначення Сергія Пирожкова послом України в Республіці Молдова. 58-річний Пирожков з 2001 року обіймав посаду заступника Секретаря Ради національної безпеки й оборони з питань безпеки в зовнішньополітичній сфері й очолював Національний інститут проблем міжнародної безпеки. Оглядачі зазначають, що перебуваючи на цій посаді, Пирожков не робив різких рухів у бік тієї чи іншої політичної сили, завдяки чому йому вдалося зберегти посаду заступника Секретаря РНБО — найвпливовішої президентської структури в галузі національної безпеки і за Віктора Ющенка.
Призначення на посаду посла у Молдові людини із апарату РНБО експерти пояснюють прагненням Києва реанімувати План Ющенка щодо Придністровського врегулювання і відновити переговори у форматі п’ять плюс два за участю Молдови, Придністров’я, а також України, Росії і ОБСЄ, як гарантів, і США і ЄС, як спостерігачів. Як відомо, переговори зайшли у глухий кут. Криза поглибилася після президентських виборів у Придністров’ї і угоди про співпрацю між невизнаними республіками — власне Придністров’ям, Південною Осетією і Абхазією. Новий український посол, як вважають експерти, має переконати Кишинів і Тирасполь піти на компроміс, сприяючи реалізації ющенківського плану придністровського врегулювання. Час покаже чи вдасться Пирожкову реалізувати наміри українського Президента по врегулюванню придністровського конфлікту.
КОМЕНТАР
Які завдання постануть перед новим послом України в Молдові? Чи зможе нове призначення дати поштовх у розвитку двосторонніх відносин і прискорити вирішення придністровського врегулювання?
Валерій ЧАЛИЙ , заступник генерального директора Центру iм. О. Разумкова:
— Для України важливість Молдови слід розглядати не лише в контексті двосторонньої співпраці, а й європейської інтеграції. Адже обидві країни обрали свій шлях у напряму інтеграції в Європейський Союз. І сьогодні вони є партнерами. Інколи, можливо, й конкурентами у цьому напрямку. Одне із ключових питань у двосторонніх відносинах — придністровське врегулювання, яке потрібно як Молдові, так і Україні. Наша країна зацікавлена в стабільності на своїх кордонах і в мирному вирішенні цього конфлікту. Новий формат придністровського врегулювання, відомий як План Ющенка, сьогодні є основою переговорного процесу, до якого залучено всіх партнерів, які мають вплив у цьому регіоні. І тому одним із пріоритетних завдань для нового посла стане відповідно дипломатичне, організаційне та аналітичне супроводження цієї проблематики. Звісно, як у відносинах iз будь-якою країною, важливим є нарощування економічного співробітництва, обсягів торгівлі, якості торгівельного обміну. Крім того, Молдова є країною, яка з 1 січня цього року межує з новими членами ЄС і ті проблеми, які виникають для громадян Молдови стосовно отримання румунського громадянства, торкаються й української діаспори. Також існують питання забезпечення прав та інтересів цієї діаспори. Хочу констатувати, що в Молдові добре ставлення до діаспори як на законодавчому, так і політичному рівнi. Тим не менше це питання постійно перебуває під наглядом представників.
Я впевнений, що Молдова є країною, успіх розвитку якої в європейському напрямі також важливий для України.
Ситуація з Придністров’ям завжди була не проста. Я думаю, що ще досить довго вона потребуватиме ретельного вивчення і розробки нових пропозицій і нових підходів, відстеження взятих на себе сторонами зобов’язань. І мені здається, що Сергій Іванович Пирожков, який в якості заступника секретаря РНБО на аналітичному рівні займався аспектами зовнішньої політики і безпеки, використає повною мiрою свiй досвiд. Для його дипломатичної роботи це буде хорошим доповненням. Я думаю, що Пирожков матиме досить потужну підтримку в центральному апараті українського МЗС. Я маю на увазі те, що сьогодні заступник міністра закордонних справ Андрій Веселовський є представником України з придністровського врегулювання.
Оазу НАНТОЙ , програмний директор Інституту суспільної політики, Кишинів:
— Я виходжу з того, якщо дві держави — Республіка Молдова та Україна — щиро заявляють про свою європейську перспективу, то вони здатні в трикутнику Брюссель — Київ — Кишинів спокійно методично й на основі взаємної довіри вирішити цілу низку проблем. Це стосується й забезпечення безпеки на східному кордоні ЄС, і того, щоб цей регіон став регіоном політичної стабільності, дотримання прав людини й реального функціонування правової держави. І відповідно, я вважаю, що в цьому трикутнику можна досягнути мирного, дуже спокійного, остаточного розв’язання придністровської проблеми з дотриманням принципу територіальної цілісності Республіки Молдова й норм міжнародного права.
Щодо реалізації плану Ющенка, хотів би зазначити, якщо обидві сторони щиро прагнуть в Європу, тоді зникне підґрунтя для різної інтерпретації цього плану. Але це, можливо, підкреслюю, у випадку, коли обидві країни Україна й Молдова щиро захочуть створити всередині себе європейськi цінності.
Минулого літа керівництво Республіки Молдова повністю змінило склад посольства в Україні. Одним із головних месиджів цього полягав у тому, що ця заміна говорить, що Республіка Молдова вважає свої відносини з Україною пріоритетними. Якщо призначення нового посла призведе до того, що роль взаємовідносин Кишинева й Києва зросте, тоді я буду вважати, що є позитивні зміни.
ДОВІДКА «Дня»
План Ющенка
1. Київ пропонує офіційному Тирасполю створити умови для розвитку демократичної системи, громадянського суспільства і багатопартійності.
2. Необхідно найближчим часом провести «вільні і демократичні» вибори до Верховної Ради Придністров’я.
3. Україна закликає США, ЄС, РЄ, ОБСЄ, РФ разом з Україною забезпечити контроль над проведенням виборів до Верховної Ради ПМР.
4. Київ закликає ЄС і США сприяти в урегулюванні придністровського конфлікту.
5. Українська сторона виступає за трансформацію існуючого миротворчого механізму із залученням міжнародних контингентів під егідою ОБСЄ і за розширення участі українських військових спостерігачів.
6. Київ закликає керівництво ПМР не перешкоджати проведенню міжнародного моніторингу на підприємствах придністровського ВПК.
7. Україна дає згоду на проведення короткотермінового моніторингу під егідою ОБСЄ на молдово-українському кордоні на своїй території і закликає Придністров’я не перешкоджати цьому на своїй території.
