Заява Чотирнадцяти

Чотирнадцять діячів культури та правозахисників Росії звернулися з листом до правлячого тандему й попередили його про катастрофу, що насувається. Російські інтелектуали вважають, що без проведення вільних виборів Росію найближчим часом чекають потрясіння, відповідальність за які ляже на президента Дмитра Медведєва та прем’єра Володимира Путіна. Повний текст заяви наведено нижче. Характерно, що глава російської держави не збирається відповідати на звернення діячів культури. Як заявила прес-секретар президента Наталія Тімакова, президент має право не реагувати на подібні звернення, тоді як усі громадяни Росії мають право висловлювати свою думку щодо тих чи інших процесів.

Тим часом у Партії народної свободи ініціативу громадських діячів підтримали. «Це солідна заява, — сказав один із лідерів партії Михайло Касьянов. — Я задоволений тим, що серед широко відомих у країні людей є дійсно авторитетні громадські діячі, яким не байдуже до того, що відбувається в Росії, які не збираються миритися з тим, що відбувається, й мовчати».

Нагадаємо, 20 травня Європейська партія ліберальних демократів і реформаторів закликала інституції Європейського Союзу, Ради Європи та ОБСЄ зажадати від російської влади зареєструвати нові політичні партії. За ініціативою депутатів від ліберальної фракції обговорення питання про реєстрацію політичних партій у Росії має відбутися найближчим часом у Європарламенті.

«День» попросив провідного наукового працівника Московського центру Карнегі Лілію ШЕВЦОВУ прокоментувати ситуацію щодо заяви російських інтелектуалів та відсутності реакції на це звернення з боку влади.

— Як сказав сам Георгій Сатаров, який є ініціатором звернення та складання цього листа, є можливість звернутися до влади, потрібно шукати будь-які форми звернення до влади і будь-які форми, аби наголосити, що майбутні вибори, скоріше за все, будуть несправедливими і в них, поза сумнівом, будуть факти маніпуляцій. Тому Сатаров і група інтелектуалів, які об’єдналися довкола нього, використовували цей крок. Я також вважаю, що будь-який шанс потрібно використовувати. Хоч, я гадаю, підписанти самі розуміли, що цей лист залишиться без відповіді. Якщо вся система влади ґрунтується на одному принципі: «ми не збираємося йти», отже, вже сам цей факт визначає несправедливість і нечесність виборів. Відтак влада не могла прийняти це звернення серйозно. А те, що Медведєв не зважився на якусь офіційну реакцію з приводу цього листа, — це теж зрозуміло. На мою думку, подібних кроків, подібних дій, подібних листів і демонстрацій на захист справедливих виборів буде більше ніж досить. І ось, до речі, 31 числа відбудеться чергова демонстрація на захист конституції. Таким чином, Медведєв не може сам себе поставити в незручне та смішне становище, відповідаючи на кожний лист і на кожний заклик дотримуватися прав людини та конституції. Тому, звичайно, і Медведєв, і Путін мовчатимуть, що ще раз показує загалом абсолютну безвихідь ситуації в Росії. Всі розуміють, що вибори буде сфальсифіковано. І ніхто з цього приводу нічого вдіяти не зможе. Влада має намір іти до кінця, а громадянське суспільство не настільки сильне, щоб у масовому порядку, як це було наприкінці 1980-х і початку 1990-х років, вийти на вулиці Москви та інших великих міст і змусити владу слухати себе. Тоді виходили на вулиці від 500 тисяч до мільйона осіб. І вони змусили владу слухати себе. Сьогодні ж, якщо виходить на вулиці до декількох тисяч людей, то, природно, влада може відмахнутися від цього листа, від цього протесту як від настирливих мух.

— А якщо йтиметься про візові та економічні санкції до російських керівників, як це вже має місце щодо осіб, безпосередньо причетних до загибелі юриста Сергія Магнітського в слідчому ізоляторі?

— Це абсолютно приголомшливі речі. У принципі, Європа та Америка досить байдужі до Росії, яка перебуває на периферії їхніх інтересів. Але сам той факт, що як громадськість Європи, так і американські парламентарії почали серйозно ставитися до порушень законності, конституції в Росії, та усвідомлення ними того, що вона є експортером корупції. Це вже певний переломний момент у розвиткові європейської та американської, західної громадської думки. І тут особливо слід звернути увагу на дві ініціативи. Одна належить європейським «зеленим» та ліберальним демократам, які приймають заклики і декларації, адресовані керівникам європейських країн, щоб серйозно поставитися до російського питання й, передусім, ужити певних заходів, по-перше, внаслідок порушень законності під час виборів, а по-друге, у зв’язку з неправильним ув’язненням Ходорковського.

А якщо говорити про Америку, то нова ініціатива співголови американської Гельсінкської комісії, сенатора Бенджаміна Кардіна, яка нині об’єднує тринадцять республіканців і незалежного сенатора Лібермана, може послужити серйозним бойовим прийомом щодо російського режиму. Я маю на увазі розширення списку фігурантів у справі Магнітського. Зараз у цьому списку 60 осіб. Сенатори пропонують їм відмовити в американських візах, заморозити їхні рахунки в американських банках. Однак, у принципі, російські опозиціонери передали американцям список, у якому понад 300 прізвищ. І навіть, якщо в цьому списку залишиться лише 60 осіб, безпосередньо пов’язаних зі справою Магнітського й безпосередньо винних у його загибелі, та якщо цей факт обговорюватиметься в американському конгресі, то це вже буде чинник, який промовлятиме російській еліті: послухайте, панове, це червоний прапорець, за межі якого вам краще не заходити. Принаймні, ми бачимо якусь зацікавленість західної громадської думки в тому, щоб спостерігати за подіями в Росії. І таких фактів зацікавленості дедалі більшатиме в міру наближення дати виборів: парламентських — у грудні 2011 року і президентських — у березні 2012 року.

— А чи не суперечить тоді цій зацікавленості призначення Обамою нового посла США в Росії Майкла Макфола, архітектора «перезавантаження»?

— Гадаю, Обама свідомий того, що республіканці не можуть запропонувати Америці альтернативу. Скоріше за все, Обаму буде переобрано на наступний термін. І призначення Майкла Мафола свідчить про дві речі. По-перше, Обама хоче підтвердити спадкоємність курсу «перезавантаження» і загалом мати нормальні відносини з Росією, аби проводити свої тактичні інтереси. Майкл Макфол брав участь у виробленні цього курсу. А по-друге, Обамі, який спостерігає за арабським сходом і зрозумів, що Америку було заскочено зненацька, так само як і решту країн, арабською революцією, потрібна людина, яка спостерігатиме за подіями на місці. І Майкл Макфол усе своє життя й кар’єру присвятив дослідженню демократизації, зокрема в Росії. Він працював у Московському центрі Карнегі два роки і загалом у курсі внутрішніх процесів, що відбуваються в цій країні, а також має дуже широке коло контактів у різних верствах і групах російського суспільства. Вочевидь, Обамі знадобилася така людина, яка могла б натиснути червону кнопку й попередити його: пане президенте, в Росії щось назріває, треба серйозно ставитися до цього.

ЗАЯВА

У нас викликає серйозну тривогу те, що вже не перший рік погіршується стан справ у сфері виборів, і це характеризується відсутністю реальної політичної конкуренції, невпинними маніпуляціями та фальсифікаціями на користь кандидатів, які представляють владу, свавіллям судових інстанцій та органів реєстрації щодо їхніх опонентів. Усе це дає змогу констатувати практично повне знищення в нашій країні інституту демократичних виборів як такого.

І параліч президентства Д. Медведєва, і недієздатність парламенту, який давно не є місцем для змістовних дискусій, і безпорадність регіональної та муніципальної влади, що дедалі частіше вимагає федерального втручання, — все це наочні свідчення зростаючої політичної кризи в Росії, кризи хибної ідеології «вертикалі влади». Жодні фінансові накачування і подачки не здатні здолати відчуження громадян від влади, яка втратила орієнтацію в просторі й не здатна вирішувати нагальні проблеми, що непокоять активну частину російського суспільства.

Ми закликаємо російську владу забезпечити в повному обсязі конституційні права громадян і виявити їхні реальні політичні уподобання на чесних та вільних виборах депутатів Державної думи і президента Російської Федерації, які мають відбутися менш ніж за рік. Першим кроком на цьому шляху має стати зняття де-факто чинної антиконституційної заборони на реєстрацію нових політичних партій і забезпечення доступу до виборів усіх політичних сил. Вибір повинні робити громадяни, а не чиновники: всі партії, яким відмовляють у реєстрації під різними нісенітними приводами, мають бути зареєстровані.

Якщо цього не буде зроблено й імітація політичного процесу триватиме, то майбутні вибори не будуть визнані чесними і вільними, а їхні результати — законними як більшістю російських громадян, так і міжнародним співтовариством. Це неминуче поставить під питання легітимність усієї російської влади знизу догори.

Зміни назріли, відкладати їх надалі не можна. Спроба консервації неконституційного ладу, що існує сьогодні, може призвести до серйозних соціально-політичних потрясінь уже в найближчому майбутньому. Відповідальність за вакуум влади в країні та його катастрофічні наслідки цілком і повністю ляже на президента Росії Д. Медведєва і главу партії «Единая Россия» В. Путіна.