Нещодавно британський уряд і громадські організації із захисту прав дітей звернулися з проханням до керівництва сайта Facebook встановити сигнальну кнопку для того, щоб дозволити підліткам негайно звертатися по допомогу, коли вони відчуватимуть загрозу. Таке звернення було зроблене через декілька місяців після випадку викрадення, зѓвалтування та загибелі сімнадцятирічної дівчини Ашлей Хол. Її насильник скористався фальшивою інформацію про себе для встановлення тісного контакту з дівчиною через інтернет.
І хоч ризики вчинення насильства збільшилися завдяки розвитку он-лайн форумів та різних соціальних он-лайн мереж, утім, сексуальне зловживання, сексуальне насильство, з яким стикаються діти вдома, у школі чи під час їхньої позашкільної діяльності, залишаються серйозною, але малообговорюваною проблемою.
Кожна п’ята дитина в Європі стає жертвою сексуального насильства. Насильства, яке може набувати різних форм, але якого в більшості випадків можна було уникнути. Саме тому Рада Європи визнає своїм пріоритетним завданням захист прав дитини від сексуального насильства і прагне досягати цього шляхом відповідних правових та політичних заходів та через здійснення інформаційної кампанії.
ВІД 70 ДО 85 ВІДСОТКІВ ВИПАДКІВ ТРАПЛЯЮТЬСЯ В СИТУАЦІЇ, КОЛИ ЖЕРТВА ЗНАЄ СВОГО НАСИЛЬНИКА
Випадки сексуального насильства є тим брутальнішими, коли їх учиняють не якісь незнайомці, з якими жертва зустрілася в інтернеті чи на вулиці, а близькі родичі, сусіди, особи, яким довіряють, які користуються повагою та авторитетом. Сексуальне насильство зачіпає і дівчат, і хлопців, які внаслідок брутального посягання на їхню фізичну цілісність втрачають почуття довіри та психічну рівновагу.
Діти-жертви сексуального насильства замикаються в собі через сором чи почуття вини, страх чи незнання, відтак насильство залишається невідомою для всіх таємницею на довгий час, а іноді на все життя. У деяких випадках, ставши дорослими, жертви думають, що надто пізно про це говорити, і тримають у собі всі негативні наслідки.
Тому складно точно оцінити масштаб проблеми. Постійно збільшується кількість справ, порушених у судах за фактом насильства, скоєного в установах, де перебувають діти. Жодну інформацію не вдасться приховати, як про це свідчить справа Каса-Піа 2002 року (державний заклад у Португалії, де перебувають діти-сироти і діти з неблагополучних сімей), та нещодавня серія гучних педофільських скандалів, які потрясли католицьку церкву в Ірландії, Нідерландах, Австрії, Швеції та Італії.
НОВА МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ...
Набуття чинності з 1 липня Європейської конвенції про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення знаменує суттєвий поступ у запобіганні та подоланні безкарності.
Ця Конвенція Ради Європи є першим міжнародним документом, який встановлює кримінальну відповідальність за сексуальне розбещення дітей, включаючи насильство в сім’ї, вдома чи в мережі Інтернет. Вона закликає європейських законодавців збільшити строк позовної давності для того, щоб кримінальні справи могли бути порушені й після досягнення жертвою повноліття. Вона наголошує на важливості сексуальної освіти й містить вимогу щодо створення спеціальних служб, у які діти могли б заявляти про випадки насильства. Конвенція також містить вимогу адаптувати судові процедури до дітей, аби точніше дослідити пережиті травми й гарантувати безпеку, охорону приватного життя, особистої недоторканності та репутації жертв.
...І ЄВРОПЕЙСЬКА ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ, ЯКУ БУДЕ ЗАПОЧАТКОВАНО В ІТАЛІЇ
29 листопада Рада Європи розпочне в Римі інформаційну кампанію, в тому числі на телевізійних просторах, спрямовану на те, щоб привернути увагу урядів 47 держав-членів, громадськості та осіб, які працюють з дітьми, до неприпустимого поширення випадків сексуального насильства щодо дітей. Багато таких випадків можна було б уникнути, якби діти знали ризики й заходи, яких можна вжити у разі виникнення цієї проблеми.
Сексуальне насильство стосовно дітей є злочином і водночас глибокою раною. Наші кодекси суспільної поведінки, наші табу та наші страхи збудували штучний мур замовчування, який закриває страждання дітей і захищає злочинців.
Наша кампанія відкриває можливості для того, щоб замість муру замовчування встановити з дітьми та підлітками безпечні міцні мости. Для того щоб дорослі були гідні довіри дітей, вони повинні зробити щось більше, ніж виголошувати слова та обіцянки. Ми маємо вжити конкретних дій із запобігання та покарання насильства, допомогти дітям в їхньому самозахисті й самовираженні, надати жертвам шанс пережити завдану їм травму і зцілитися від неї. Це те, що є необхідним, можливим і невідкладним.
