Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Життя після президентства

14 вересня, 2005 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Два екс-президенти Джордж Буш та Білл Клінтон (на фото), які представляють конкуруючі політичні сили в США, уже не раз були «помічені» у співпраці. Так, на початку нинішнього року вони створили організацію для допомоги постраждалим від цунамі в Південно-Східній Азії. На цьому вони вирішили не зупинятися. Недавно вони оголосили про заснування Фонду Буша-Клінтона на підтримку постраждалих унаслідок урагану Катріна. Оскільки ситуація критична, колишні лідери мають намір взяти частину контролю над збором коштів і їхнім розподілом на себе. Скидається на те, що сьогодні інститут «екс-президента» в США у більшій пошані серед пересічних американців, аніж посада чинного глави держави. Принаймні на тлі рейтингу Буша-молодшого, який повільно, однак упевнено падає, «розкрутка» тандему екс-президентів виглядає досить пристойно. Щоправда, політичні дивіденди від такої роботи для Клінтона і Буша-старшого невеликі і наближаються до нуля. Буш-старший — уже на пенсії, а Білл Клінтон все одно може не претендувати на президентство, оскільки вже обіймав головне крісло країни упродовж двох термінів.

Утім, ім’я політика також має неабияку вагу. У ситуації з Біллом Клінтоном — класичний випадок, коли, згідно з приказкою, не посада прикрашає людину. Авторитет екс-президента дозволяє влаштовувати великі конференції за участю впливових осіб, збирати пожертви в рамках благодійних акцій (Клінтон, крім усього, створив фонд, який допомагає хворим на СНІД). Цього тижня він буде господарем форуму в Нью-Йорку, в якому візьмуть участь близько тисячі світових лідерів (як у політиці, так і у сфері бізнесу). Зібрання має назву «Всесвітня ініціатива Клінтона». У цій зустрічі візьмуть участь британський прем’єр Тоні Блер, генеральний секретар ООН Кофі Аннан, держсекретар США Кондолізза Райс. Серед учасників круглого столу «Сприяння ефективному управлінню: створення передумов для ефективного управління» — і Президент України Віктор Ющенко.

Утім, якщо політичні дивіденди Білла Клінтона від його бурхливої громадської діяльності рівні нулю, то активність його дружини заслуговує на окрему увагу. Не виключено, що добрі справи пана Клінтона будуть враховані американцями на наступних президентських виборах у США у 2008 році, в яких, імовірно, від демократів братиме участь пані Клінтон. Катастрофа, пов’язана з ураганом Катріна, дозволила Гілларі проявити свої здібності професійного політика. «Необхідне серйозне розслідування, якому б довіряли американці і яке допомогло б зрозуміти, що було зроблено не так, як треба», — заявила вона. При цьому сенатор твердо упевнена: федеральна влада не спроможна об’єктивно оцінити, чому рятувальна операція почалася з запізненням, оскільки строки її залежали безпосередньо від неї. Поза сумнівом: якщо Гілларі вдасться вибороти крісло в Овальному кабінеті, Білл Клінтон відіграватиме не останню роль у формуванні майбутньої політики США...

Оксана КОТЛЯРЕНКО
Газета: 
Рубрика: