Схоже, цей рік стане критичним у відносинах між Україною та Європейським Союзом. І каменем спотикання у цьому плані можуть стати спільні цінності, а якщо точніше — дотримання їх українською владою. Це продемонстрували результати переговорів комісара ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле, який упродовж двох днів провів зустрічі з представниками влади, опозиції, представниками громадянського суспільства, а також зустрівся з представниками ЗМІ в українському зовнішньополітичному відомстві. До речі, остання зібрала ледь не сотню представників мас-медіа. Подібний ажіотаж був лише на прес-конференції під час візиту держсекретаря США Гілларі Клінтон та її українського колеги Костянтина Грищенка на початку липня минулого року. Що далі в «ліс реформ», то все приємніше побачити європейця?
Слід зазначити, що Брюссель та Київ погоджуються щодо основних пріоритетів у порядку денному двосторонніх відносин. Перш за все, мова йде про продовження переговорів з укладення Угоди про асоціацію, складовою частиною якої є поглиблена зона вільної торгівлі. Як відзначив на прес-конференції пан Фюле, сторони підтвердили налаштування завершити ці переговори впродовж цього року. Він також наголосив на важливості «для України посилити зусилля, щоб ми могли у найближчі місяці бачити значне просування у напрямі створення поглибленої зони вільної торгівлі».
За його словами, сторони також мають зосередити зусилля на впровадженні Плану дій із лібералізації візового режиму. «Я надаю величезне значення довгостроковій перспективі створення безвізового режиму. Для нас це унікальний стимул у відносинах України та Європейського Союзу, оскільки скасування візового режиму стане перевагою для конкретного громадянина України. Зараз багато залежить від української сторони, і це стосується запровадження необхідних реформ і досягнення орієнтирів», — підкреслив єврокомісар.
Разом з тим він звернув особливу увагу на питання, яке є особливо важливим у відносинах між Україною та ЄС і яке є критично важливим для майбутнього розвитку України. «Я маю на увазі наші спільні цінності, що складають основу демократії. Цими цінностями є повага до прав людини, дотримання демократичних принципів і верховенства права. У XXI столітті демократична влада не може існувати без незалежної судової влади і незалежних ЗМІ. Це питання морального лідерства. Я ще раз хочу сказати про необхідність забезпечення того, щоб кримінальне законодавство не використовувалось для політичних цілей. Щоб принципи чесного, справедливого і незалежного правового процесу повністю дотримувались», — підкреслив Фюле. Фактично тим самим він показав українській владі «жовту» карту, якщо висловлюватися футбольними термінами.
На прес-конференції в МЗС єврокомісар наголосив, що процес наближення України до ЄС залежить від прогресу реформ та відданості нашим спільним цінностям, а також дотримання принципів демократії та забезпечення фундаментальних прав. «Ми можемо вести переговори і йти на компроміси. Але є одне питання, щодо якого ми не можемо погодитись на жодні компроміси і не можемо будувати наше спільне майбутнє. Це — необхідність слідування нашим спільним цінностям», — сказав пан Фюле.
І все це звучить дещо дисонансом у порівнянні з тим, що заявив після зустрічі з Фюле український Президент.
«Якщо говорити про підсумки 2010 року, я хотів би сказати, що на європейському напрямі ми зробили багато для того, щоб налаштуватися на послідовну роботу, яка має на меті підняти і об’єднати країну, утвердити свободу і демократію, навести лад в економіці, підняти її на належний рівень розвинутих країн», — цитує УНІАН слова Віктора Януковича. Виходить, що українська влада не бачить проблем щодо використання «вибіркового правосуддя» стосовно своїх політичних противників. До речі, як відзначив один із європейських дипломатів, українська сторона без попередження запросила журналістів на прес-конференцію Президента і комісара ЄС, якої не було передбачено за попередньою домовленістю. І, як видно з інформації, на цій імпровізованій прес-конференції була висловлена лише думка Президента.
Зі свого боку голова українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко запевнив свого колегу та українських журналістів: «Ми повністю поділяємо необхідність дотримуватися спільних цінностей. Саме тому і розраховуємо на те, що протягом 2011 року ми зможемо досягти прогресу у всіх напрямах нашої взаємодії з ЄС».
Він також наголосив, що «українська сторона рішуче налаштована виконати своє домашнє завдання (йдеться про План дій щодо лібералізації візового режиму. — Авт.).
За його словами, в найближчі дні буде створена координаційна комісія з виконання Плану дій на чолі з прем’єр-міністром України, а наприкінці січня координаційна комісія подасть главі держави на затвердження національний план на 2011 рік.
Разом з тим, коментуючи результати візиту євро комісара, український міністр сказав, що «відвертий діалог, який відбувався сьогодні, у руслі питань, що порушували обидві сторони, є необхідним форматом для кращого розуміння складних процесів, що відбуваються у нас усередині країни, які спрямовані на досягнення відповідності критеріям, що необхідні для нашого майбутнього права на членство в ЄС».
Окрім того, Фюле вважає, що в інтересах Української держави існування сильної та конструктивної опозиції й уряд має створити відповідні умови, які б дозволили залучати опозицію для співпраці в реалізації європейського порядку дня України.
Зі свого боку пан Грищенко також висловив сподівання на співпрацю з усіма опозиційними політичними силами, які представлені в парламенті, а також за його межами з упровадження в життя нашого євроінтеграційного курсу. Разом з тим він сказав, що кращий спосіб уникнути будь-яких проблем з правоохоронними органами, — це не порушувати законів як під час перебування в уряді, так і в опозиції. «Сьогодні ми поставили завдання, щоб європейські норми дотримання законодавства, дотримання правил і норм, прийнятих для демократичного суспільства, поділялись всіма і щоб всі ми їх дотримувались», — наголосив міністр.
Не можна з цим не погодитись.
Але чи можна вважати наше законодавство цілком якісним, чи наше правосуддя не «вибірковим», чи можна довіряти цій владі? Адже, не встиг пан Фюле покинути України як українська влада взялася за старе. Зокрема, як повідомила учора письменниця Марія Матіос, за дорученням ГПУ в її видавництві «Піраміда» було проведено обшук, щоб вилучити з продажу примірники книги Матіос «Вирвані сторінки з автобіографії», яка визнана «Книгою року-2010». Правоохоронні органи безпідставно намагалися довести причетність ВО «Тризуб» у причетності її членів до вибуху в Запоріжжі, щоб звинуватити організацію у тероризмі. Також було скасовано президентський указ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України.
І все це відбувається на тлі того, що в Європі обговорюють процес Ходорковського і порушують питання про застосування санкцій щодо чиновників, які ухвалювали рішення стосовно колишнього власника ЮКОС. Те ж саме відноситься до Білорусі. Як стало відомо, в ЄС працюють над розширенням списку білоруських чиновників, яким буде заборонено в’їзд до країн євроспільноти. Зокрема, в Брюсселі розглядається можливість відновлення повної заборони на в’їзд в ЄС для президента Лукашенка, а також всіх представників влади цієї країни, які ймовірно причетні до насильницьких дій по відношенню до учасників акції протесту проти фальсифікації підсумків президентських виборів 19 грудня.
В України є шанс все це проскочити, якщо влада буде сповідувати на ділі, а не на словах європейські цінності.
Чим викликаний такий візит європейського комісара Штефана і як слід розшифровувати його меседжі українській владі та громадянському суспільству? «День» попросив прокоментувати заступника генерального директора Центру ім.Разумкова, колишнього заступника міністра закордонних справ, Валерія ЧАЛОГО.
— Перш за все, сам приїзд єврокомісара Штефана Фюле свідчить не тільки про важливість відносин, про що наголошували представники Партії регіонів, а й про проблеми, які виникли останнім часом у внутрішній політиці України та які можуть стати на заваді реалізації дуже важливих двосторонніх рішень між Україною і Європейським Союзом, зокрема реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму. Того плану, який Президент України Віктор Янукович, зобов’язався виконати вже в цьому році, щоб наступного року для українських громадян був безвізовий в’їзд у ЄС.
Я вважаю, що це знаковий приїзд, оскільки він не був запланований, а виник у тому числі у зв’язку з відкритою оцінкою з боку ЄС щодо політичних переслідувань в Україні і це занепокоєння, зокрема станом свободи слова, демократичних процесів стало причиною такого незапланованого приїзду єврокомісара. Я мав можливість так як і інші активісти громадянського суспільства України зустрітись з панем Фюле і я відчув, що меседж стосовно принципів демократії та цінностей, від яких, як він заявив ЄС, не відійде, — це були не просто слова, а досить чіткий меседж, який підготовлений як політична позиція з боку Європейської Комісії. Ясно, що це сигнал, над яким українська влада має замислитись. Наскільки я розумію, незважаючи на публічні висловлювання і Президента, й прем’єр-міністра, й міністра закордонних справ, наші очільники відчули таке занепокоєння Європейського Союзу.
— І як це може вплинути на двосторонні відносини?
— Тепер можна точно сказати, що, на жаль, виконання порядку денного 2011 року між Україною та ЄС стоїть під загрозою. Уже сьогодні важко говорити про введення в дію чи виконання повною міру плану дій по лібералізації візового режиму уже в цьому році. Я думаю, що це вже проблематично. Вже сьогодні є питання і до клімату відносин, атмосфери спілкування.
Крім цього були й позитивні меседжі. Я скористався можливістю і передав Штефану Фюле відкритий лист лідера Фронту змін Арсенія Яценюка до міністрів закордонних справ ЄС, очільників структур ЄС щодо використання існуючих механізмів і угод для спрощення поїздок громадян України до країн ЄС. Публічно пан Фюле вже заявив, що буквально в наступні місяці будуть зроблені кроки для того, щоб наприклад розширити діючу угоду про спрощення оформлення віз на нові категорії, зокрема на представників громадянського суспільства, недержавних та релігійних організацій. Я думаю, що це було заявлено досить чітко й ми будемо очікувати на подальші кроки. Це позитивний сигнал і реагування було досить швидке, якраз у тому ключі, в якому очікує суспільство. Спрощення візових процедур повинно торкатися не тільки наших керівників держави чи власників дипломатичних паспортів, але й активних громадян, зокрема неурядових організацій.
Окрім того, чіткий сигнал, щодо можливості не використання кримінального кодексу для політичних цілей був доведений до українського Президента. Таким чином, цей візит був вчасним і досить збалансованим за переліком осіб, з якими зустрічався пан Фюле, включно з представниками ЗМІ, правозахисниками, активістами громадських організацій, опозицією, а також представниками влади. Я думаю, що картина, яку отримав єврокомісар в Україні, стане підставою, принаймні на найближчі місяці, для формування позиції Єврокомісії та Євросоюзу щодо України.
— Тобто, на вашу думку, не треба посилати українській владі сильніших сигналів, як, зокрема, це роблять американці, котрі говорять про «вибіркове правосуддя», що спрямоване проти політичних опонентів?
— Як відомо, в офіційному листі представники українського громадянського суспільства внесли досить радикальні пропозиції пану Фюле. Зокрема вінницька правозахисна група пропонує розглянути таке питання, як заборона в’їзду для українських чиновників, котрі систематично нехтують принципами верховенства права. Такої публічної відповіді з боку пана Фюле на це не було, але я переконаний, що він відчув занепокоєння. Невипадково виникли коментарі стосовно можливої білорусизації чи лукашенізації України. І це той сценарій, якого б не хотіли обидві сторони. Я вважаю, що на сьогоднішньому етапі це такий превентивний приїзд, і якщо українська влада не зробить висновки, то політична позиція Євросоюзу може змінюватися, на жаль, не в кращий для нас бік. І в першу чергу, це сигнали для наших владних керівників, що вони повинні не тільки красиво говорити про європейські цілі та принципи й цінності, але й слідувати їм. А сьогодні їхні слова серйозно розходяться зі справами.
— Не можна не зважити на такий аспект, на який постійно звертають увагу європейські депутати і про це говорив на прес-конференції пан Фюле — що влада має бути зацікавлена в сильній опозиції і повинна активніше її залучати для реалізації європейського курсу. Що скажете на це?
— Під час зустрічі з паном Фюле багато активістів висловили занепокоєння, що напрацьовані пропозиції, включно з законопроектами, не просто моніторингом дій влади, а конкретні напрацювання різних аналітичних центрів, громадських організацій сьогодні взагалі не сприймаються владою. З боку Єврокомісії прозвучало чітке бажання підсилити роботу і зробити її більш системною із активною частиною українського громадянського суспільства. Більше того, лунали пропозиції щодо можливого залучення до такого спілкування представників української влади, щоб таким чином Єврокомісія сприяла спілкуванню представників українського громадянського суспільства і владних інституцій. Але, на мою думку, це нонсенс. Я думаю, що це питання, яке повинна сьогодні вирішити сама Україна. І справді, на мій погляд ситуація ненормальна. Справа не про те, що існує багато громадських рад, різноманітних механізмів подібного типу. Насправді влада сьогодні не чує не тільки громадськість, але й опозицію в парламенті, чиї пропозиції фактично проходять без уваги правлячої партії, більшості в парламенті, та відкидаються за визначенням, що вони внесені від опозиції. Таким чином втрачається не лише громадський контроль над діями влади, а й парламентський.
Якщо взяти за приклад зовнішньополітичну сферу, то останні рішення стосовно дипломатичної служби чітко свідчать про те, що центр прийняття рішень у зовнішній політиці та інших сферах стрімко переміщується і концентрується уже на Банковій. Це все робиться без широкого обговорення конкретних рішень, які часто приймаються кулуарно вузьким колом осіб, і просто штампуються як закони слухняною більшістю в парламенті. Це абсолютно ненормальна ситуацію, на яку звертають увагу і в Євросоюзі. Крім того, у так званій матриці Фюле, яку він хоче оновити в нових умовах, відзначається важливість проведення найближчим часом реальної конституційної реформи із залученням опозиції і парламентських та позапарламентських партій, а також громадянських інституцій, спеціалістів, юристів. Це необхідно для збалансування механізмів здійснення влади в Україні. Не залишилась поза увагою і підготовка законодавчої бази, а особливо проведення без порушень наступних парламентських виборів. Про це також йшлося під час розмови президента з єврокомісаром. Думаю, що заклики задіяти висновки Венеціанської комісії і поважних європейських інституцій повинні знайти відгук в Україні. Тобто сьогодні меседж був чіткий від Євросоюзу, занепокоєння чітко висловлено, і тепер від того, як українська влада відреагує на це, залежить і подальша атмосфера відносин України та ЄС, і взагалі можливість реалізації важливих двосторонніх ініціатив, які просувають Україну шляхом євроінтеграції. Я вважаю, що це останнє попередження перед можливими досить серйозними змінами оцінок Євросоюзу, які після президентських виборів були досить позитивні. А сьогодні після місцевої виборчої кампанії і новітніх тенденцій усередині країни стосовно згортання демократичних здобутків останніх років ЄС може суттєво змінити політичну оцінку, що є небезпечним для України.
— Чи не підштовхне таким чином ЄС Україну в митний союз із Росією, Білоруссю та Казахстаном?
— Це не секрет, що багато в чому позиція ЄС щодо сьогоднішнього українського режиму формується дійсно із побоюванням не відштовхнути Україну в іншому інтеграційному напрямі — східному чи північно-східному. Але такий стиль політики має свої обмеження і має свій певний часовий лаг. Тому ситуація в Білорусі це чітко показала. Всі спроби ЄС піти назустріч і дійсно такою «м’якою» силою намагатися створювати нову атмосферу відносин наштовхнулись на відмінність у цінностях, у першу чергу, влади Білорусі і бачення логіки внутрішньополітичних процесів. І зараз обговорюється питання запровадження серйозних санкцій з боку ЄС щодо керівництва Білорусі. У Євросоюзі лунають голоси, що політика батога і пряника абсолютна не призводить до результатів, на які сподівалися. І все-таки в ЄС є група країн, яка закликає більше говорити про спільні цінності, а не лише про прагматичні економічні інтереси.
