Двадцять років минуло відтоді, як упала Берлінська стіна та скінчилася холодна війна, а контури світового порядку досі не створено. Проте дві основні тенденції здаються очевидними: дуже широка й глибока хвиля глобалізації, яку лишень бачив світ, і підйом нових світових гравців із Азії та інших континентів. Ми також чуємо все гучніші заклики до ефективнішої глобальної координації у прийнятті найбільших викликів нашого часу. Зараз, коли Лісабонська угода набуває чинності, я гадаю, що Європейський Союз унікальним чином відповідає тому, аби перейняти на себе відповідальність бути лідером.
Дотепер економічна глобалізація добре обслуговувала весь світ. Особливо динамічно до цього процесу долучилася Азія. Помітне економічне зростання економік, що розвиваються, дозволило мільйонам людей піднятися з убогості та створило величезні нові можливості для інвестицій і процвітання. Це допомогло великим націям, таким, як Індія і Китай, упевнено ствердитися як світовим державам. Європа також отримала вигоду від глобалізації. Бразилія нарешті може повністю реалізувати свій потенціал. На Заході основним рушієм глобальної економіки все ще залишаються Сполучені Штати, однак Євросоюз також скористався глобалізацією для зміцнення своїх позицій як однієї з найбільших світових економік і продавців у світі.
Проте глобалізація також збільшує конкуренцію і оголює слабкі місця. Робітники в усьому світі бояться втратити роботу й відчувають, що економічні зміни проходять повз них. Економічна криза загострила відчуття від зворотного боку глобалізації. Відтак наша економічна взаємозалежність вимагає акуратної координації не лише на найближчі тижні, але й на істотно триваліший термін.
Нам слід переглянути структури глобального управління, аби переконатися, що вони працюють краще на благо людей у всьому світі й забезпечують інтереси як нинішнього, так і майбутнього поколінь. ЄС провів дискусію всередині своїх власних структур і виніс її на ширше міжнародне обговорення. Ми вітаємо заклик економік, що розвиваються, до проведення реформи глобальних інститутів.
Торгівля — ось про що йдеться. Вочевидь, на користь усім нам — не піддаватися спокусі протекціонізму. Економічна криза зробила прогрес на переговорах ВТО, що проводилися згідно з порядком денним розвитку Дохійського раунду, навіть важливішим.
Структура ВТО, якій ЄС завжди віддавав пріоритет, усе більше визнається підмурком нашого процвітання. Це допомагає зафіксувати глобальну економіку як відкриту систему на базі правил, що грунтуються на міжнародному праві. Але ще багато потрібно зробити.
Світ зіткнувся з традиційними та нетрадиційними загрозами. Багато країн стає мішенню тероризму, який за вісім років після терористичних атак 11 вересня 2001 року все ж удалося ослабити, та аж ніяк не викорінити.
Існують нестабільні держави, з якими доводиться боротися, так само, як і небезпека поширення зброї масового ураження, авторитарні режими й загроза екстремізму. Глобалізація теж породила нетрадиційні виклики безпеки, для яких не існує національних кордонів. Глобальні пандемії зараз можуть поширюватися швидше; брак безпечної та екологічно чистої енергії може привести нас до всесвітньої рецесії; зміна клімату, що впливає на довкілля, може мати серйозні геополітичні й соціальні наслідки.
Багатобічні зобов’язання надзвичайно важливі в боротьбі з цими загрозами. У «ДНК» Євросоюзу вже вбудовано принцип різносторонності. Інші також можуть отримати користь із його досвіду. Європейці, котрі вже тривалий час займають становище лідера в ООН і міжнародній співпраці, постійно прагнуть до того, аби принципи стабільності, свободи, демократії та справедливості були наріжним каменем міжнародних відносин.
ЄС також виконує свою частину важкої роботи. Його миротворчий контингент налічує 100 000 миротворців, поліціянтів і військовослужбовців. На політичному рівні ЄС бере на себе все більшу частину цього тягаря. Прикладом була місія ЄС до Москви й Тбілісі, виконана французьким президентом Ніколя Саркозі та мною. Це дозволило нам істотно просунутися у реалізації шести пунктів плану ЄС із припинення вогню між Росією та Грузією.
Досягнення угоди щодо зміни клімату є невідкладним пріоритетом для всіх нас. Ми зможемо впоратися з цим, лише якщо працюватимемо разом. Усі ми значною мірою потерпаємо від результатів зміни клімату, включаючи збільшення кількості й масштабів посух, повеней та інших екстремальних погодних явищ. ЄС не боїться брати на себе відповідальність у цьому питанні. Він поставив собі амбітні цілі на майбутнє і виступає ініціатором у пошуках всеосяжної глобальної угоди, включаючи доволі значні зусилля щодо фінансування.
Зміна клімату також є конкретним прикладом того, як ми можемо отримувати користь із необхідності й можливість із загрози. Розвиток і використання зелених технологій може стати новим джерелом зростання. Будівництво стійкої європейської економіки допоможе забезпечити процвітання наших народів.
Це також показує, як Європа може реалізувати свої завдання вдома з використанням застережного і глобального підходу. Саме такий підхід підтримує нашу зовнішню політику. Ми не зможемо ефективно й успішно зустрічати виклики, що стосуються ЄС, без сильної Європи в світі. Процвітання і зростання, стабільність і безпека, а також довготривалий сталий розвиток ЄС вимагають просування наших інтересів і цінностей за кордоном і участі в боротьбі із зовнішніми загрозами та глобальними викликами.
Відданість ЄС багатобічній системі глобального управління через ООН та інші органи є цілком зрозумілою. Ми вже говоримо з переконаністю та ясністю про основні виклики, котрі стоять перед нами. Лісабонська угода дозволяє нам досягти більшої злагодженості й надає нам більше можливостей для дій. Вона дозволить використовувати дипломатію, кризисне управління та європейську обороноздатність, що розвивається, спільно з більш традиційними стратегіями, такими, як розвиток торгівлі.
Часто кажуть, що порівняльні переваги ЄС полягають у силі його нормативної бази, а також силі його цінностей. Я вважаю, це правильно. У посткризовому світі, коли люди займаються пошуком нових шляхів забезпечення свого добробуту, миру й процвітання, європейцям є що запропонувати зі свого досвіду.
