Першим представником дипломатичного корпусу, який зустрівся з учасниками ЛШЖ «Дня»-2019, став Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс. Він щойно повернувся з Торонто, де проходила конференція з реформ в Україні і де було вирішено, що наступна відбудеться 2020 року саме в Литві.
Діалог розпочали з обговорення рішення про повернення Росії до ПАРЄ. Пан посол нагадав, що шість країн були проти такого рішення. Але цього виявилося недостатньо. «Краще співробітництво, ніж ізоляція», – пояснив мотивацію західних держав пан Марюс Януконіс. Але, на думку посла Литви, «Росія має понести покарання. Коли ми робимо поступки, вона продовжує порушувати правила. … Щодо справи збиття Боїнга МН-17, гадаю, Росія заслуговує Міжнародного трибуналу…». Завданням України та країн, що її підтримують, він вважає створення широкої коаліції на підтримку України.
На запитання про оцінку того, що Україна скасувала запрошення до ПАРЄ проводити спостереження за достроковими парламентськими виборами, пан посол зауважив, що це суверенне право України, але Литва розуміє такий вибір України, враховуючи обставини повернення Росії до ПАРЄ.
На думку посла, для Литви Україна є великим пріоритетом, тому що безпека їхнього регіону дуже пов?язана б безпекою нашої країни.
Також пан посол відповів на актуальне запитання щодо виборів очільників ключових позицій у ЄС. Марюс Януконіс наголосив, що це завжди складні вибори, оскільки потрібно враховувати і географічну, і партійну, і гендерну складову, і представництво країн «старої» і «нової» Європи тощо. Тобто це складне питання, вирішенням якого Литва не надто задоволена, адже на ключових позиція не виявилося представників Східної Європи. Водночас те, що президентом Європейської комісії стала представниця Християнсько-демократичного союзу Німеччини, є позитивом. Адже його позиція близька як для України, так і для Литви.
Учасники ЛШЖ-2019 порушили також і мовне питання. «Якщо порівнювати Україну і Литву, то ситуації в наших країн дещо відмінні, – наголосив пан посол. – І за радянських часів у Литві викладання в школах було литовською мовою. Гадаю, мовне питання потрібно вирішувати дуже обережно. Україна має унікальну ситуацію: всі жителі вільно говорять двома мовами. На побутовому рівні не видно проблем використання тої чи іншої мови. Хоча державною мовою є тільки українська, і це правильно».
Спільною для України і Литви є і проблема трудової міграції. «Неможливо у вільній Європі зупинити людей», – зазначив пан Марюс Януконіс. Проте, як говорить пан посол, в останні роки більше литовців почали повертатись додому. Наприклад Британія – країна номер один для міграції з Литви. Там можна отримувати вищу зарплату, але порівнявши витрати, дедалі більше литовців розуміють, що вигідніше повернутись, вплинув на це і Брекзит. Марюс Януконіс нагадав, що трудова міграція для України певною мірою вигідна, тому що, повертаючись додому, українці привозять кошти, що живлять нашу економіку.
На запитання про те, що українська діаспора у Литві зростає з кожним роком, і чи не постає необхідність відкриття українських шкіл, пан посол повідомив, що влада намагається якомога більше покращити життя людей у Литві, тому за потреби будуть відкриті навчальні заклади з українською мовою навчання. Паралельно тривають перемовини про вивчення литовської мови в Україні. Зокрема готується угода з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка щодо введення там литовської філології як спеціальності за вибором.
ВРАЖЕННЯ
Єлизавета ВОРОБЙОВА, випускниця 9 класу київської спеціалізованої школи № 118 «Всесвіт»:
– Зустріч із послом Литви пройшла швидко, чітко й зрозуміло. Нам дали конкретні відповіді на наші запитання. Варто зазначити, що Марюс Януконіс дуже добре розмовляє українською мовою, я була щиро вражена. Також мені дали зрозуміти, що литовці – наші справжні брати! Дякую.
Олександр ШАРIПОВ, Запорізький національний університет:
– Мені дуже сподобалася розповідь пана посла про те, яке враження на нього справили події відновлення незалежності Литви, він тоді був 21-річним юнаком: "Коли Литва здобула незалежність, це справило на мене фундаментальний вплив. Я зрозумів, що за незалежність треба боротися. Так і Україні – незалежність треба захищати, вона не дається легко». Після таких слів хочеться залишитися в Україні і працювати над розвитком нашої держави.
