З початку цього року Канада вшосте головуватиме упродовж півроку у G7 — «Групі семи найрозвинутіших країн», яку ще називають «Велика сімка». «Президентство у G7 — це важлива можливість для Канади говорити сильним голосом на міжнародній арені, залучити учасників G7 до нагальних глобальних викликів та досягти реального прогресу в тих цілях, які ми всі поділяємо», — відзначається на сайті канадського президентства (https://g7.gc.ca/en/).
«День» звернувся до посла Канади в Україні Романа ВАЩУКА з проханням розповісти про пріоритети та особливості канадського головування, зокрема пояснити, що означає «прогресивний порядок денний президентства», як про це заявив прем’єр-міністр Джастін Трюдо, представляючи наприкінці минулого року пріоритети головування Канади в G7.
ПРО ЗВ’ЯЗОК ЕКОНОМІКИ З КУЛЬТУРНИМ СУВЕРЕНІТЕТОМ, ГІДНІСТЮ ЛЮДЕЙ ТА ІДЕНТИЧНІСТЮ
— Наш прем’єр-міністр трішки точніше пояснив це у своєму виступі на Давоському економічному форумі 24 січня. Це — підкреслення ролі жінок як повноцінних учасниць у розвитку, що віддзеркалюється у нашій політиці підтримки глобального розвитку. Прогресивний порядок денний також означає наголос на питаннях охорони довкілля і кліматичних змін. Як ви знаєте, сам саміт G7 відбуватиметься у квебецькому місті Шарлевуа, яке розташоване у гирлі ріки Святого Лаврентія, що виходить в океан. Таким чином наголошується роль світового океану та змін, які там відбуваються і впливають на погоду та на наше щоденне життя.
Крім цих глобальних тем, треба згадати відкритість і відкритість у торгівлі, що є важливим для нас. Хотів би нагадати, що Канада і десять інших країн учора (інтерв’ю записувалось 24 січня. — Авт.) домовились про підписання транс-тихоокеанського партнерства щодо сприяння торгівлі, яка гарантуватиме охорону довкілля та культурного суверенітету. Не можна економічні питання відокремлювати від питань, які є важливими для життя людей, їхньої гідності та ідентичності. З канадського боку ми погодились продовжити переговори на шість місяців, щоб всі наші партнери були повністю задоволені.
— Можливо, це заслуга Трампа, який вимагав справедливої нової угоди замість чинної НАФТА?
— Тут кожен лідер вибирає свої пріоритети. А ми у Канаді досить чітко заявили про свої, що всі країни, включаючи сусідів, мають повне право дбати про свої пріоритети.
«МИ РЕАЛЬНО СПІВПРАЦЮЄМО З УКРАЇНСЬКИМИ СИЛОВИМИ СТРУКТУРАМИ...»
— Пане Посол, ви не згадали про ще один пріоритет канадського президентства — досягнення більш мирного і безпечного світу. Як це може проектуватись на Україну, зокрема щодо вирішення конфлікту на Донбасі, викликаного російською агресією?
— Такий пріоритет є бажанням кожної нормальної людини і тут ми не винайшли нічого радикального і нового. Якщо йдеться про Канаду, то, звісно, через наші місії тут, в Україні: військову і поліційну, ми реально співпрацюємо з українськими силовими структурами, які забезпечують мир і порядок в Україні. Думаю, що всі наші країни-партнери у G7 так чи інакше до цього докладають зусилля, зокрема через нормандський процес. Тут не всі будуть точно так само робити свій внесок, але ми стараємось знайти таку гармонію і синергію між країнами, щоб кожен міг застосувати ті інструменти, які у них найкраще підготовлені до підтримання миру, зокрема тут в Україні.
— Чи означає це готовність Канади взяти участь у миротворчій місії на окупованій території України, якщо таке рішення буде ухвалено в ООН?
— Ми вже заявили про готовність розглядати такий варіант, якщо будуть створені рамки для такої місії. Цього поки що немає. Ми надіємось, що можливо переговори Волкера і Суркова наприкінці цього тижня зможуть якось цьому посприяти. Але тут поки що немає причин гнатись і ставити воза поперед коней.
— Часом на саміти G7 запрошують інші країни, не лише учасників цієї групи розвинутих країн, чи існує пропозиція чи бажання канадського головування запросити Україну, щоб у цьому колі обговорити українське питання за участю представників нашої держави?
— Ми розглядаємо весь процес G7, зустрічі міністрів і саміт глав держав для різних можливих розмов з партнерами. Але тут остаточного рішення ще не прийнято, чи така пропозиція можлива, чи на якому етапі розглядається це питання.
— Нещодавно США розширили санкції і плату для РФ за вторгнення в Україну і порушення територіальної цілісності. А чи можна розраховувати нам, що Канада, яка минулого року ухвалила «закон Магнітського», теж посилюватиме тиск на Росію, зокрема чи вводитиме нові санкції, що російська влада виконала мінські домовленості і повернулась до міжнародних норм?
— Як ви знаєте, у нас санкції проти РФ не потрібно відновлювати кожні шість місяців, ми дотримуємось наших рішень і допоки існує проблема, доти наші засоби будуть діяти. Що стосується посилення санкцій, то тут потрібно буде розглядати ситуацію і дійсно, ті матеріали, які ми отримуємо і які можуть стосуватись списків, які є похідними від «закону Магнітського», цей процес відбувається в Оттаві і тут поки що рано говорити про якісь поодинокі рішення.
«ВІЗИТ НАШОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА ПОКАЗАВ, ЩО НАША ПРИСУТНІСТЬ Є ЗНАЧНОЮ»
— Чи означає включення України у список країн, яким може постачатись вогнепальна зброя, можливість отримання канадських озброєнь, чи здійснюються уже якісь конкретні кроки у цьому напрямку?
— Тут я скажу так. Обмін делегаціями щодо посилення військово-технічної співпраці вже відбувається.
— Я читав, що існують плани продовжити до 2019 року навчальну місію українських військових канадськими інструкторами...
— Так, безумовно, таке рішення було ухвалено. Візит нашого генерал-губернатора минулого тижня показав, що наша присутність є значною і що вона є повністю інтегрованою із Збройними силами України з такими міжнародними партнерами як США, Велика Британія, Польща, Литва та інші у справі навчань українських військовослужбовців.
«МИ ПОВИННІ ПІДТРИМУВАТИ ПЛАНИ САМОЇ УКРАЇНИ ЩОДО РЕФОРМ»
— Пане Посол, оскільки тут, в Україні ви будете головувати серед послів, які представляють країни G7, то цікаво почути від вас, який порядок денний було ухвалено минулого тижня після зустрічі з колегами?
— Що стосується канадського президентства, то наш підхід полягає в тому, що ми повинні підтримувати плани самої України щодо реформ. Зазначу, там, де наша підтримка найсильніша, де потрібно нагадувати, що взяті зобов’язання треба виконувати. Але в контексті широкої підтримки реформ. Ми опублікуємо наш порядок денний і всім буде можливість з ним ознайомитись.
— На прес-конференції з генерал-губернатором у Львові президент Порошенко заявив, що Україна погоджується з канадським порядком денним і пріоритетами головування. Як ви сприймаєте це?
— Це просто означає намір виходити на широку публіку із порядком денним і звичайно ми проводимо консультації, як з кабінетом Міністрів, так і з Адміністрацією Президента. Отже ми підходимо до цього по-партнерськи.
«УКРАЇНА МАЄ БАГАТО ПРОБЛЕМ І БАГАТО МОЖЛИВОСТЕЙ»
— До речі, ви, мабуть, чули нещодавню заяву колишнього віце-президента США Джо Байдена, що найбільша проблема для України — це корупція. А що ви думаєте про це, працюючи в нашій країні тривалий час?
— Безумовно, корупція є дуже важливим питанням на українському порядку денному. Вона викликає сильні емоції. Для боротьби з нею створено нові інституції, які далі створюються. Корупція — не єдине питання в українському порядку денному. Економічне зростання, безпека країни, соціальні стандарти, охорона здоров’я — це також важливі питання. Мені здається, що Україна як 42 млн велика країна в Європі має не одну проблему і одну можливість, а має багато проблем і багато можливостей.
Звісно, в різні часи потрібно вибирати пріоритети, але не можна втратити перспективи загальнонаціонального розвитку тільки з приводу якогось одного питання, яким би воно важливим на даному етапі не було. Отже ми підтримуємо створення Антикорупційного суду, підтримуємо діяльність нових антикорупційних установ НАБУ, САП. Але потрібно, щоб усе це вписувалось у загальний розвиток верховенства права в Україні. Ми вчора (інтерв’ю записувалось 24 січня. — Авт.) мали зустріч з новою головою Верховного Суду України Валентиною Денішевською, яка нам дала дуже чіткі сигнали про те, що будуватиме судівництво на принципах права, радше на цінностях, ніж виключно на буквальній формалістиці, та нульової толерантності для суддів, які не дотягують до стандартів поведінки і які зловживають у судочинстві чи займаються корупцією. Так що це також потужний сигнал.
Отже, ширший системний підхід забезпечить найкращі результати для України.
— А які недоліки, на ваш погляд, має проект Антикорупційного суду, який президент подав на розгляд Верховної Ради і який викликав хвилю критики з боку ЄС, МВФ та інших міжнародних інституцій?
— У цьому законопроекті інакше трактування рекомендацій Венеціанської комісії. Там ще потрібно врахувати повніше деякі з тих рекомендацій у подальшому опрацюванні цього законопроекту.
— Можете уточнити, що ви маєте на увазі?
— Необхідне уточнення щодо ролі іноземних експертів у відсіюванні недоброчесних кандидатів. Також дещо заформалізовані вимоги до кандидатів, коли можливо навіть цілій країні буде важко знайти людей, що відповідають усім цим дуже складним вимогам. Існує питання щодо підсудності. Було б логічно, що, принаймні, весь обсяг діяльності і НАБУ, і САП був включений у юрисдикцію цього суду. А якщо виникатимуть якісь інші питання, то щодо цього вже спеціалісти можуть дискутувати.
«МИ ЗАДОВОЛЕНІ ПЕРШИМИ МІСЯЦЯМИ ДІЇ УГОДИ ПРО ЗВТ...»
— Експерти відзначають, що завдяки запроваджено ЗВТ між Україною та Канадою майже на 60% виріс товарообіг між нашими країнами, а чи існують ще якісь перепони, щоб сюди приходило більше інвестицій і створювалось більше спільних підприємств, зокрема не лише у нас, а й у вашій країні?
— Ми задоволені першими місяцями дії цієї угоди. Тут потрібно, щоб митниці, зокрема українська, точно дотримувалось з визначенням нульового мита. Тут ще трапляються випадки, коли поодинокі чиновники стараються недобачати угоду. Але ми оперативно реагуємо і щодо цих питань маємо велику підтримку з боку міністерства фінансів. Я бачу зрушення по інвестиційній лінії. Наприклад, у цю п’ятницю, 26 січня, я буду в Нікополі на відкритті першої сонячної електростанції, побудованої повністю за канадські інвестиції фірмою TIU Canada. У них є подальші плани з розширення своєї діяльності. Я бачу це пожвавлення. Мені здається, що в партнерстві з нашими українськими бізнес і урядовими партнерами ми успішно долаємо будь-які перепони, які можуть стояти на шляху.
— А як щодо розширення співпраці в авіаційній сфері, що заважає після реалізації проекту створення Ан-132Д перейти до спільного виробництва Ан-70?
— Тут річ у тому, що процес реструктуризації в Укроборонпромі і ДП «Антонов» триває і за цим спостерігають канадські підприємці та готові підключатись до проектів. Іншими словами будемо дивитись, як далі буде складатись справа з менеджментом і фінансуванням упродовж наступних місяців та років.
— Чи планується цього року візит Трюдо, який два роки тому уже відвідував нашу країну, чи для цього немає підстав?
— Я не хочу викликати ще більшу заздрість моїх колег, канадських послів в інших країнах. Якщо ви подивитись за останні два роки, то, мабуть, немає такої країни, де було б стільки візитів прем’єра, міністра оборони, закордонних справ, генерал-губернатора, командувачів збройних сил Канади. Наш колектив посольства завжди готовий підтримувати візити, але ми заслужили на перерву в кілька місяців, щоб відпочити.
«МИ ЗАВЖДИ РАДІЛИ, КОЛИ СТОРОННІ ЛЮДИ ЗАУВАЖУВАЛИ ЩОСЬ ПОЗИТИВНЕ У НАШОМУ ЖИТТІ»
— Вчора стало відомо, що ваша країна стала другою у світі найкращою країною, за сукупністю показників як інвестиції, розвиток технологічних процесів, екології, охорони довкілля, рівня задоволеності життям. Як би ви це прокоментували?
— Це означає, що нам треба далі старатись. Ми намагаємось досягнути балансу між індивідуальною ініціативою і спільною суспільною відповідальністю суспільною з одночасним збереженням кращих елементів минулого і плануванням майбутнього. Це динамічний процес. Не можна зупинятись. Ми завжди раділи, коли сторонні люди зауважували щось позитивне у нашому житті. Але якщо подивитись на цю дискусію в Канаді, то ми самі завжди знаходимо теми, де можна їх покращувати.
Ми готові досвідом ділитись. Цього тижня делегація секретаріату міністрів перебуває в Оттаві у складі міністра Саєнка і низка його співробітників і співробітниць. І перші відгуки з нашої сторони і української — дуже позитивні. Тут йдеться про те, як найефективніше впроваджувати програми і як раціоналізувати процеси у центральних органах влади, щоб депутати, міністри та інші швидше бачити результати своїх зусиль, а найголовніше, щоб громадяни відчули їх. Так що ми працюємо у різних секторах і раді, що у нас це так чи інакше вдається. І ми готові сприяти тому, щоб Україні щоразу вдавалось досягти ще більшого.
— Пане Посол, усередині посольства є фотографії найважливіших урядовців у вашій країні, і більшість із них це жінки, то можна сказати, що у вас в уряді дисбаланс на користь слабкої статті?
— Про надання повноваження жінкам Трюдо говорив восени 2015 року, коли був створений уряд. А зараз 2018 рік, так що процес іде. І здається, що у нас тепер майже 60% університетських місць у Канаді займають жінки. Так що чоловікам доведеться трішки присісти і починати трохи сильніше вчитись, думати і не дати себе зовсім обігнати. Іншими словами, у нас існує здорова конкуренція.
