Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Розгром РБК. Хто наступний?

Російська влада почала черговий наїзд на рештки опозиційних ЗМІ у зв’язку з погіршенням загальної ситуації
16 травня, 2016 - 19:38
ФОТО REUTERS

Хтось може сказати, що подія не більше ніж випадковий збіг. У один день розгромлена редакція РБК —  одного з найкращих і найпрофесійніших російських медіахолдингів, —  і прийняті в Державній думі чергові параноїдальні «поправки Ярової». Проте в подібні випадковості якось не дуже віриться.

Додамо до цього перемогу української співачки Джамали на Євробаченні, реакції на цю подію в Росії, і ні про яку випадковість говорити просто не має сенсу. Усе стає ланками одного ланцюга, що невблаганно тягне сусідню країну до нового видання авторитаризму, що має всі ознаки перетворення на тоталітаризм.

Згідно з прийнятими у першому читанні «поправками Ярової» —  одіозного депутата нижньої палати Федеральних зборів, по-перше, дається право ФСБ, оголосивши так зване «офіційне застереження», закрити будь-якому громадянинові виїзд за кордон на п’ять років. Згідно з наказом ФСБ від 2 листопада 2010 року №544, це «застереження» може бути оголошене «фізичній особі за відсутності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності в цілях запобігання скоєнню злочинів».

По— друге, запроваджується кримінальна відповідальність за «несповіщення про злочин». Стукацтво перетворюється на громадянський обов’язок. Тепер за недоносительство діє відповідальність з 14 років. У сталінські часи починали з 12, нічого ще два читання попереду для наближення до першоджерела.

Поки в Державній думі так звана опозиція разом з «Единой Россией» міркували про необхідність боротьби з тероризмом у всесвітньому масштабі, розгром медіахолдингу РБК вступив у завершальну стадію.

Тиск на холдинг почався після публікацій розслідувань про  ймовірну дочку Путіна Катерину Тихонову, про бізнес ймовірного зятя Кирила Шамалова, а також активне висвітлення РБК історії з Panama Papers, у яких фігурував близький друг президента, віолончеліст Сергій Ролдугін. Не сподобалося це президентові, от і почався розгром.

Як повідомив генеральний директор РБК Микола Молибог, холдинг покидають головний редактор проектів РБК Єлизавета Осетинська, головний редактор порталу Роман Баданін і головний редактор газети РБК Максим Солюс.

У бесіді з Deutsche welle генеральний директор інформаційного порталу «Медуза» Галина Тимченко висловила думку, що на власника медіахолдингу Михайла Прохорова чинять тиск. «РБК —  лідер ринку з величезною аудиторією і впливом, найбільше незалежне видання країни. Саме тому можна говорити про бажання разом з власником змінити й редакційну політику видання».

Куди кінь з копитом мчить —туди і рак з клішнею тягнеться. У Москві зачищають РБК за недозволені з точки зору Путіна розслідування, а в Горно-Алтайську поліція здійснила обшук у редакції опозиційної газети «Листок», яку очолює лідер місцевого відділення ПАРНАС Сергій Михайлов.

На його думку, причиною проведення обшуку став один з коментарів, розміщених на сайті газети, в якому міститься фотографія губернатора Бердникова з імовірною  коханкою.

Якщо найголовніший у Росії начальник нападає на медіахолдинг мільярдера, то чом би алтайському гауляйтеру не вчинити аналогічно з опозиційною газетою. За повідомлення про його цікаве проведення часу в далекій від Алтаю Німеччині. І все це, коли весь народ у єдиному пориві, як його президент, вийшов на акцію «Безсмертний полк». Дай цим писакам свободу, то можуть розкрити такі справи, що приємна подорож до Німеччини здасться легкою витівкою.

Схоже, що російська влада почала черговий наїзд на залишки опозиційних ЗМІ у зв’язку з погіршенням загальної ситуації як усередині країни, так і за її межами.

Поки економічні й фінансові складнощі вдається списувати на підступи зовнішніх сил на чолі з держдепартаментом. Звісно, є таємна надія на перемогу на виборах у листопаді Трампа і крутий розворот американської політики відносно Росії, що стає дедалі більш явною. Проте все може бути зовсім навпаки. Як у випадку з Євробаченням.

У перемозі на цьому конкурсі російського співака Лазарєва абсолютно були впевнені. Коли з’ясувалося, що марною була його досконалість, то в хід пішла відмазка про заполітизування вибору журі й решти світу. Найбільш неприємними для російських пропагандистів є результати голосування з так званих проросійських країн, наприклад, Чехії, Угорщини, Ізраїлю. Від дуже близької Сербії Росії у журі дістався лише 1 бал, а від далекої Хорватії навіть 8. Ось такі вони всі проросійські. Здебільшого в уявленні штатних пропагандистів на федеральних каналах. Також була надія на російську діаспору в країнах балтії і навіть на Грузію. З цих країн для російського співака надійшло вельми мало голосів, найбільше в них проголосували за українську Джамалу.

Звісно, пісенний конкурс мине, й на якийсь час про нього забудуть. Проте, нам уже зараз слід досить серйозно підготуватися до його проведення в Києві наступного року. Адже багато російських співаків внесено до списків persona non grata і в’їзд їх до нашої країни заборонено. Можна не сумніватися, що в Москві саме одного з таких і оберуть для участі в наступному Євробаченні. Не пустимо, крик буде у всю іванівську, пустимо —  девальвуємо власні принципи й рішення. Питання дуже непросте, й рішення має бути достатньо обгрунтованим.

Російська влада перебуває під впливом однієї, але дуже серйозної фобії. Там до нічних кошмарів побоюються кольорової революції в Москві. І обов’язково за зовнішньої підтримки. У хворому мозку можновладців у Кремлі й довкола нього проносяться сотні Правого сектора, що загрожують цілісності держави російської. Щоб перешкодити змичці уявної п’ятої колони з такими ж уявними бойовиками з України, і приймаються «поправки Ярової». У разі чого є під рукою потрібне законодавче обгрунтування.

Для того, щоб народ не мутили всілякі опозиціонери розповідями про членів сім’ї головного начальника держави й супутниць місцевих чиновників високого рангу, треба їхню пресу знищити. Не примітивно, як за радянської влади, а витонченіше. Змінити власника й редакційну політику. І на цьому російська влада не зупиниться. Неважко здогадатися хто наступний, адже опозиційних ЗМІ практично не залишилося.

За формою все законно, а по суті —  знущання. Так Ленін казав і Путін твердо наслідує його. Своє вигадати розуму бракує.

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: