Днями відбувся дводенний візит прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка в Німеччину. На прес-конференції за підсумками переговорів з федеральним канцлером Ангелою Меркель український прем’єр анонсував Міжнародну конференцію щодо підтримки реформ в Україні, заплановану на 28 квітня у Києві. Зі свого боку, німецький канцлер оголосила про проведення Інвестиційної конференції у Берліні на початку липня. «День» звернувся до посла України у Німеччині Андрій МЕЛЬНИК, який безпосередньо брав участь у переговорах, прокоментувати результати візиту українського прем’єра і значення названих вище двох конференцій для України.
- Головним підсумком цього візиту стало те, що федеральний канцлер Ангела Меркель особисто заявила, - а на цій зустрічі були присутні також і члени уряду, зокрема міністр фінансів і економічного розвитку, - про те, що Німеччина буде вишукувати додаткові шляхи і можливості для допомоги Україні. Мова йде не лише про 500 млн. євро кредитних гарантій, документи стосовно яких були підписані 1 квітня у Берліні в рамках засідання Групи високого рівня під головування віце-прем’єр-міністра Зубка. Так само тут мова йде також і про такі більш масштабні речі. Насамперед, Німеччина реально шукає можливості допомогти Україні у реструктуризації наших боргів. Це те, що ми повинні завершити до кінця травня цього року. Часу дуже мало, Німеччина розуміє серйозність цього питання. І цьому було присвячено значну частину уваги під час довгих переговорів з федеральним канцлером.
Інший блок питань стосувався збільшення технічної допомоги, яка здійснюється через міністерство економічного розвитку і співпраці Німеччини. І тут було домовлено про те, що в цьому році майже 125 млн. євро, а можливо ця сума буде збільшеною до 150 млн. євро, буде надаватись на грантовій основі під проекти, які будуть визначені упродовж найближчих шести тижнів. З цією метою вже зараз буде розпочато безпосередню роботу. Ми очікуємо, що десь у середині травня, може навіть і раніше, до Києва приїде федеральний міністр пан Мюллер з тим, щоб мати змогу узгодити ці проекти. Це фінансування, швидше за все, буде передбачено, принаймні, на наступний рік у такому обсязі, а можливо і в більшому, а також на 2017 рік. Якщо брати практичний бік цього візиту, то це найбільш вагомі елементи.
Звичайно, важливим було і те, що федеральний канцлер особисто заявила на прес-конференції після переговорів, що вона цінує зусилля, які вживає президент, уряд і парламент з тим, щоб розпочаті реформи справді продовжувалися.
У центрі уваги також були питання, пов’язані із реалізацією Мінських домовленостей. І в цьому контексті так само були детальні розмови, які велися з метою, знайти можливості реалізації особливо тих пунктів, які викликають певні запитання. І ми відчули, що Німеччина реально готова допомагати нам у тому, щоб Україна змогла відповідні пункти цього документу, який був укладений 12 лютого, виконати і не дати привід російській стороні нас у чому не будь звинуватити.
- На вашу думку, які важелі має Німеччина, щоб змусити Росію виконати Мінські домовленості?
- Тут механізм такий. Канцлер особисто продовжує телефонну дипломатію і про це вона так само повідомляла прем’єр-міністра України. У неї була особиста розмова з президентом Путіним, якраз стосовно всього спектру питань по Мінських домовленостях. І нас запевнили, що ті особисті зусилля з боку канцлера так само і всього уряду, насамперед МЗС, будуть посилені. Плюс важливо те, що запрацював так званий наглядовий механізм, про який так само було домовлено у Мінську 12 лютого. Кілька засідань уже відбулося, в Берліні, потім у Парижі. Тобто так само у цей спосіб можна буде тримати руку на пульсі стосовно всіх питань, які на жаль досі залишаються не до кінця виконаними. Починаючи, до речі, з припинення вогню, щоб воно було стопроцентним і стосовно відведення важкої зброї та інших елементів. Тут було відчуття, повірте мені, що федеральний канцлер настільки володіє цією тематикою, що деякі дипломати можуть брати з неї приклад. Тут є стопроцентне відчуття готовності допомогти Україні у тому, щоб Мінські домовленості виконувались максимально оперативно.
«МИ НЕ МОЖЕМО І НЕ МАЄМО ПРАВА ДОЗВОЛИТИ РОСІЇ МОНОПОЛІЗУВАТИ ПРАВО СВЯТКУВАТИ ПЕРЕМОГУ»
- Відомо, що Меркель відмовилась брати учать у параді 9 травня, зате нібито збирається побувати у Москві 10 травня. На вашу думку, хіба це правильний сигнал Путіну, який не виконує Мінські домовленості, продовжує агресію в Україні?
- Цього разу не йшлося про це. На цю тему була розмова під час візиту президента України Петра Порошенка два тижні тому. Тоді федеральний канцлер запевнила, що 9 травня вона не планує їхати до Москви. А що стосується 10 травня, то вона сказала про те, що така ідея є, але, за її словами, остаточного рішення ще прийнято не було. Тому тут поки що зарано давати якісь оцінки. Але канцлер говорила українській стороні про те, що Німеччина відчуває історичну вину і необхідність у якийсь спосіб здійснити певний жест, який би засвідчував історичний підхід з її боку.
А ось на цю тему мова йшла на прес-конференції і під час переговорів у більш широкому форматі. Зокрема позиція української сторони полягала в тому, що ми не можемо і не маємо права дозволити Росії монополізувати право святкувати перемогу. І ці речі є абсолютно неприпустимими, оскільки жертви і втрати України були величезні. Щонайменше 40% втрат зазнали мешканці тодішньої України. Тому ця тема саме в такому ракурсі під час цього візиту була розглянута.
- Ви говорили, що Німеччина відчуває історичну вину. Зазвичай це сприймається як вина перед Росією. А як же щодо нас, чи не повинна Німеччина здійснити певний жест по відношенню до України?
- У них є відчуття вини, звичайно, перед втратами, які поніс Радянський Союз. І зрозуміло, що в тій традиції, яка була встановлена в минулі десятиліття, Росія намагалась відігравати майже монопольну роль. Тому ми над цим працюємо. І це одне із завдань посольства, щоб навіть у Берліні спробувати поміняти традиції, які установились, і ми хочемо спробувати і цього року відзначити 70-ті роковини завершення війни не у спосіб, який це роблять росіяни. Тобто не за допомогою цієї військової, а іноді навіть мілітаристської клоунади, а такий спосіб, у якому в центрі уваги перебуватиме пам’ять саме про мільйони полеглих українців. І зараз ми над цим працюємо, і поки що не можу вам розповісти деталі, як це відбуватиметься.
- Чи існує зв’язок між двома конференціями, які відбудуться відповідно в Києві та Берліні?
- Так між ними існує зв’язок, причому дуже прямий. Про це дуже довго говорили прем’єр-міністр і канцлер під час переговорів. Тут логіка така, що на конференції у Києві наприкінці квітня фокус буде на презентації реформ, конкретних кроків, які заплановані урядом. А те, що стосується інвестиційної конференції на початку липня, то тут йдеться про те, що Німеччина готова взяти на себе роль організатора, звичайно, спільно з українською стороною і тут йтиметься уже саме про те інвестиційний сегмент. Тобто якраз для того, щоб продемонструвати, насамперед у самій Німеччині і так само і Європі, світу, що в Україну можна і треба інвестувати навіть у такі складні періоди, які ми переживаємо сьогодні. Тому ми вже зараз розпочинаємо готувати берлінську частину конференції. Там будуть тісно задіяні всі економічні асоціації, які існують у Німеччині і, я думаю, що це буде справжній гарний і дуже потужний сигнал для всіх, якщо нам вдасться це гарно підготувати. А ми будемо над цим працювати.
