В Азербайджані відбувся референдум щодо змін до конституції. Як повідомила ЦВК, за дві години до закриття дільниць проголосувало понад 60% виборців за потрібної норми 25%. Власне, ніхто й не мав сумніву в тому, що голосування відбудеться успішно і громадяни підтвердять внесення поправок до Основного закону. Опитування напередодні голосування, що їх провела американська організація AJF&Associates, Inc, засвідчили, що 92,8% респондентів висловили згоду із внесенням доповнень і змін до конституції. Французький інститут досліджень Opinion Way дав результат 87% респондентів, що схвалили ініціативу президента.
Слід зазначити, що нинішні зміни до конституції треті за ліком.
Перші масштабні коригування було внесено у серпні 2002 року. Тоді до 24 статті було внесено 39 поправок. Зокрема, передбачалася установа уповноваженої з прав людини (омбудсмена), а також наданням громадянам права безпосередньо звертатися до конституційного суду та наділення Міллі Меджлісу (парламенту) повноваженнями призначати суддів апеляційних судів за поданням президента. Таким чином законодавство Азербайджану наблизили до європейських норм.
Наприкінці 2008 року правляча партія «Ені Азербайджан» (Новий Азербайджан) ініціювала внесення змін до конституції після президентських виборів, які вдруге виграв чинний тоді президент Ільхам Алієв. У березні 2009 року після референдуму було внесено 41 поправку до 29 статей. Головним було зняття обмежень на кількість обрань поспіль на пост президента.
На минулому референдумі підтверджено внесення до конституції положення про розпуск Міллі Меджлісу, а також зниження вікового цензу з 25 до 18 років на право бути депутатом парламенту. Згідно з демографічними даними, молодь становить 66% населення Азербайджану. Як зазначають місцеві експерти, є всі підстави для залучення її до активного громадсько-політичного, соціально-економічного, культурного тощо життя країни. Цю обставину враховує внесена поправка щодо зниження вікового цензу для обрання депутатом парламенту.
Тепер запроваджуються посади першого віце-президента і віце-президента. Перший буде наділений повноваженнями глави держави в разі дострокового звільнення президента з посади. У попередній редакції конституції ці повноваження переходили до прем’єр-міністра.
Окрім того, запроваджується норма, що президент Азербайджану дістає можливість дострокового розпуску Міллі Меджлісу, а також призначення позачергових виборів глави держави. Якщо такі вибори проводитимуться, то час виборчої кампанії скорочується з 90 днів до 60.
Як сказав керівник клубу політологів «Південний Кавказ» Ільгар Велізаде, тепер «основний тягар виконавчої влади перейде до інституту президентства, який буде посилено віце-президентами», а прем’єр-міністр вирішуватиме переважно економічні завдання.
На минулому референдумі було підтверджено зміни статті 100, з якої вилучається вікове обмеження для обрання на пост президента. Раніше висуватися мав право громадянин у віці «не молодше ніж 35 років».
Друга важлива новела. У статті 101 термін президентських повноважень встановлюється не п’ять, а сім років. Наступні вибори глави держави мають відбутися 2018 року, і якщо Ільхам Алієв на них балотуватиметься, в чому поки що немає жодних сумнівів, то його четвертий термін спливе 2025 року. Тут виникає зв’язок змін до двох наведених статей конституції.
У Баку, і особливо за кордоном, пов’язують зміни до двох наведених статей з віком сина Ільхама Алієва Гейдаром. 2025 року йому виповниться 28 років. Начебто таким чином забезпечується династична спадкоємність. Проте Велізаде не пов’язує скасування вікового цензу для вищих посадових осіб з можливим приходом у політику сина чинного президента Гейдара Алієва. «Я не думаю, що питання про забезпечення спадкоємності влади стоїть так гостро. Чинному президентові Ільхаму Алієву ще не виповнилося 55 років, а це вік розквіту для політика. Окрім того, сім років тому до конституції вже було внесено зміни, згідно з якими президент може переобиратися необмежену кількість разів». Найімовірніше, ці припущення дещо передчасні.
Зміни до Основного закону вносяться з урахуванням змін внутрішнього життя країни і міжнародного стану. Дуга нестабільності дедалі ближче до Азербайджану, і нічого дивного немає в тому, що влада вживає заходів щодо підтримання внутрішньої стабільності в країні з урахуванням викликів, що дедалі посилюються. Окрім того, слід враховувати нерозв’язаний конфлікт довкола Нагірного Карабаху і його негативний вплив на становище в державі.
Зниження цін на нафту серйозно вдарило по економіці Азербайджану і загострило проблему швидшого реформування економіки і фінансів. Розвиток ненафтового сектора вже не просто на порядку денному, а нагальна потреба. Для цього потрібна стабільність і стійкість владної конструкції. На що й спрямовано прийняті поправки.
Політичний аспект минулого референдуму також важливо враховувати. У черговий раз підтвердилося, що світська опозиція в Азербайджані слабка й роздроблена. Заклики партії «Мусават» бойкотувати референдум підтримки не здобули. Мітинги проти референдуму навіть за даними опозиціонерів зібрали кілька тисяч осіб. Зрозуміло, що це дуже мало, аби скласти владі реальну конкуренцію.
Хоча європейські експерти й розкритикували внесені поправки, схоже, що цим справа і скінчиться. Надто вже важливий гравець Азербайджан в басейні Каспійського моря, аби вживати проти нього певних заходів. Як пише «Независимая газета», у другій половині серпня в посольствах США, Великої Британії і Франції провели активні консультації з представниками місцевої опозиції. І наразі поки що все.
Щодо відносин України з Азербайджаном, то вони базуються на взаємній повазі територіальної цілісності і мають гарне підґрунтя для поглиблення економічної співпраці. Стабільний Азербайджан — давній друг нашої країни. Сподіватимемося, що на довгі роки.
