Біржі й валюту багатьох країн лихоманить. На Шанхайській фондовій біржі Shanghai Composite стався обвал на 8,45%, що є мінімальною позначкою за п’ять місяців. Індекс шеньчженьської біржі Shenzhen Composite падав на 7,61%. Японський Nikkei 225 опускався на 3,5%. Слідом за ними почали падати індекси на європейських майданчиках, а потім і на американських. У Росії індекс РТС упав на 5,76%.
На цьому тлі не дивно, що так само обвалилася ціна на нафту. На лондонській біржі ціна жовтневих ф’ючерсів марки Brent впала до $43,10 за барель. Нафта WTI знизилася до $38,61. Приблизно стільки ж коштує російська нафта Urals.
Біржовий фондовий обвал ще більше підсилив валютну лихоманку. Багато валют буквально обвалилися. У першу чергу це стосується казахстанського тенге. Перехід до вільного курсу спровокував зниження курсу тенге щодо долара на 26%. На черзі вірменський драм, туркменський манат, таджикистанський сомоні і киргизький сом.
Різке зниження вартості нафти разом з падінням фондового ринку миттєво позначилося на російському рублі. Поки Україна святкувала національне свято, валюта сусідів після завершення торгів коштувала за $1 — 69,99 руб. 1 євро — 80,79 руб. У Білорусі долар і євро підскочили до історичних максимумів 17601 и 19935 білоруських рублів відповідно.
Цікаво, що російські політики та чиновники демонструють дивний спокій і дають вельми оптимістичні прогнози. У понеділок, 17 серпня, міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв запевняв, що нафта навряд чи подешевшає ще більше, зараз котирування на найнижчому рівні. Проте, через тиждень, 24 серпня, міністр був не настільки категоричним. Тепер він запевняє, що на короткий час ціна на нафту може впасти нижче $40 за барель. Улюкаєв зазначив, що не згоден з оцінкою президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який вважає, що ціна на нафту найближчими роками перебуватиме в коридорі $30—40. Залишилося лише з’ясувати який проміжок часу російський міністр вважає коротким. Поки ж збувається прогноз президента Казахстану.
Узагалі, прогнозам чиновних людей у Москві варто лише дивуватися. У світі падає попит на нафту, а виробництво продовжує зростати. Запаси в США досягли такого рівня, що скоро нафту нікуди буде зливати. Приблизно 10 млн т завантажено в танкери, перетворені в морські сховища. І це при тому, що Іран збільшив видобуток на 500 тис. барелів на добу й готується нарощувати його до 1 млн барелів.
А що ж за такого перевищення пропозиції над попитом робить Москва. За повідомленням російської митниці, експорт нафти за перше півріччя зріс майже на 10%. Таким чином, Росія опинилася серед тих, хто штовхає нафтові ціни вниз. І не дивно, що доходи від нафтового експорту виявилися майже в 1,7 разу нижче торішніх.
У Москві біля обмінників вже з’явилися черги, деякі банки припинили операції з готівковою валютою, а в Державній думі майже радіють. РІА «Новости» наводить слова глави комітету нижньої палати з економічної політики Анатолія Аксакова про те, що девальвація рубля веде до додаткових надходжень до бюджету. За словами першого заступника голови комітету з бюджету Олександра Тарнавського, «З погляду формальної математики ми отримаємо необхідну кількість рублів».
Тільки росіяни не розділяють показного оптимізму. Соціальні мережі повні злої іронії з приводу того, що сталося. «Коли Обама прийшов до влади, американці купували колу за 50 рублів, а сьогодні вже за 80 рублів! Не жартуй з Путіним, Обама, буде гірше...»
Прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, судячи з усього, нічого не боїться. За результатами поїздки на Далекий Схід він провів нараду з експортерами. Прем’єр попросив їх збільшити продажі валютної виручки державі. У цьому йому бачиться головний рецепт зміцнення національної валюти.
Як вважає професор Вищої школи економіки Ігор Ніколаєв, «формально зобов’язати експортерів продати більше валюти не можна (немає сьогодні такого закону), але можна попросити так переконливо, що дуже важко відмовитися. Але проблема в тому, що можливості цього механізму вже не так великі, як наприкінці минулого й початку цього року. Але відтоді ситуація не поліпшувалася, а лише погіршувалася. Не всі власники експортної виручки тепер обтяжені великими доходами. Крім того, восени їм доведеться виплачувати великі гроші за зовнішніми боргами. У відповідь на прохання держави продати їй долари вони можуть сказати, що повинні ними розплачуватися, й матимуть рацію».
Основні валютні надходження у великих державних компаній. Змусити їх віддати виручену валюту, звісно, можна. І це буде зроблено. І на якийсь час падіння рубля загальмується. Тільки це ніяк не позначиться на ринку нафти та на становищі в економіці Китаю.
За підрахунками провідного економіста Центру розвитку Валерія Миронова, при падінні китайської економіки на 1% нафта падає на 4%. Якщо збудуться найгірші прогнози МВФ і економіка Китаю просяде на 3-4%, то нафта вже наступного року подешевшає до $35 за барель. «Власні валютні резерви російського Центробанку закінчуються, що не дозволяє проводити масовані інтервенції». За таким сценарієм пропонованих Дмитром Медведєвим заходів буде недостатньо. Поки ж російська влада вважає за краще про це не говорити.
Здавалося б, з такою економічною й фінансовою ситуацією необхідно змінити агресивну політику й почати виходити з міжнародної ізоляції. Проте спостерігається прямо протилежна тенденція.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на молодіжному форумі «Територія смислів на Клязьмі» чітко дав зрозуміти, що ніякого ослаблення протистояння з США і Євросоюзом не передбачається. Як заявив він, у світі завершується епоха домінування історичного Заходу, Рада безпеки ООН зовсім не паралізована, а президент Росії Володимир Путін — найпопулярніший зі світових лідерів. При тому, що Путіна нікуди не запрошують і переговорів з ним практично не ведуть.
В умовах економічної й фінансової ситуації, що дедалі погіршується, російське керівництво продовжує курс на нагнітання напруженості та військової істерії. В економіці все настільки погано, що навіть таку священну корову, як військові витрати, вимушені були цього року урізувати на 10% і планується скорочення в майбутньому.
Міністр закордонних справ не лише переконує своїх слухачів, що західні партнери сплять і бачать сни, як налагодити відносини з Росією, а дозволяє собі висловлюватися з використанням ненормативної лексики. Як це було під час прес-конференції за підсумками зустрічі з главою МЗС Саудівської Аравії Аделем аль-Джубейром у Москві. І це не випадковість через невимкнений мікрофон, а стиль поведінки й політики. У жовтні 2012 року Лавров у програмі Першого каналу «Вечірній Ургант», відповідаючи на запитання ведучого, чи вживав він нецензурні висловлювання у присутності іноземних громадян, які не розуміють російської, глава МЗС відповів: «Багато разів». Ось така політика й таке ставлення до партнерів по переговорах.
Економічне й фінансове становище Росії погіршуватимуться. Відповідно зростатиме агресивність Кремля. Іншого способу утримати своє населення від протестів там не знають.
Попереду тяжкі часи.
