До парламенту Білорусі вперше за останні 20 років пройшли опозиційні політики. Згідно з результатами виборів, які відбулися минулої неділі, місце в Палаті представників здобула Ганна Конопацька, представниця опозиційної Об’єднаної громадянської партії. Окрім того, до парламенту пройшла незалежна кандидатка Олена Анісім, яка є заступником голови «Товариства білоруської мови». Останні 16 років всі 110 місць у Палаті представників належали прибічникам політики президента країни Олександра Лукашенка.
«День» звернувся до білоруського політолога Віктора МАРТИНОВИЧА з проханням прокоментувати результати виборів і розповісти, які надії може покладати білоруське суспільство на двох опозиціонерів, що потрапили до парламенту.
— Влада просто хоче, аби вибори було визнано, і одночасно хоче, аби виборів у вартісному сенсі цього слова не було. І як жертовного баранчика обрано два крісла в парламенті. Я здивований, чесно скажу, тому що наявність навіть одного опозиціонера в Палаті представників робить прозорими схеми її функціонування. Я не чекав, що Анісім чи якогось іншого представника допустять до Палати представників.
Вперто ходять чутки про те, що БДІПЛ ОБСЕ готується видати й озвучити нейтральний висновок щодо цих виборів. І буде гірко, тому що насправді вибори були, очевидно, такими самими, як і попередні.
Чи задоволений я, що за підсумками таких виборів два умовні опозиціонери з’явилися в парламенті? Радше ні, тому що цих людей, найімовірніше, не вибрали, а вони пройшли туди за якоюсь квотою. І таким чином вони наче пристають на деякі правила гри. Мені здається, що це не той спосіб, у який потрібно перемагати.
З другого боку, мені як білоруському патріотові приємно, що білоруська мова тепер буде представлена в Палаті представників «Товариством білоруської мови» (ТБМ).
— Керівник виконкому СНД Сергій Лебедєв заявив, що багато західних спостерігачів працюють за подвійними стандартами, критикують Білорусь за дострокове голосування, але не лають США. Що ви скажете про білоруську практику дострокового голосування?
— Річ у тім, що Росія завжди визнає вибори в Білорусі чесними і справедливими. Вона один з тих партнерів, які розуміють ці правила гри, які тут встановлено. Щодо попереднього голосування, то цю схему треба забороняти. Коли за офіційними даними третина країни голосує достроково, то навіщо це називати виборами. Давайте ми зробимо вибори процесом, який займає рік, аби спостерігачі не могли проконтролювати урну. Ця схема почала дедалі ширше застосовуватися з 1995 року, і у зв’язку з цим низка політиків висловлює сумніви, що голоси в принципі підраховуються. На їхню думку, протокол, який готується за ці дні до основного дня голосування, використовується задля того, щоб вкинути потрібну кількість бюлетенів, забезпечивши таким чином відповідність даним підсумкового протоколу, незалежно від того, що міститься в урнах. Адже навіть подивитися, як підраховуються голоси, не дають. У наших ЗМІ можна почитати багато історій, як спостерігачів просто не допустили на дільницю під час підрахунку голосів. Це не вибори, насправді вибори, це коли спостерігачі присутні під час підрахунку голосів, коли члени піднімають кожен бюлетень і вголос називають, за кого він. Я б чекав скептичного чи нейтрально-негативного висновку БДІПЛ щодо цих виборів.
— Чому до парламенту не потрапили лідери білоруської опозиції?
— Від об’єднаної громадянської партії (ОГП) до парламенту потрапила Конопацька. Це досить молода жінка, яка не має таких рис і політичного досвіду, як лідер ОГП. Думаю, якби Анатолій Лябедька виявився в Палаті представників, то він досить швидко почав би говорити про те, як працює цей орган влади.
Конопацька і Анісім — два опозиціонери, які викликають симпатії, але, на мій погляд, вони не є реальними політиками, здатними вступати в суперечку, виступати на телебаченні. Вочевидь, тому вони їх обрали до парламенту. Окрім того, останні півроку всі бачили конструктивну опозицію в русі «Кажи правду». І всі чекали, що до парламенту пройде двоє представників від цього руху, але цього не сталося.
— Чого слід очікувати від двох опозиціонерів, чи стане для них парламент майданчиком, з якого вони доноситимуть позицію, альтернативну державній?
— Я б чекав від Олени Анісім, що вона зможе декриміналізувати і далі білоруську мову й культуру. Я чекатиму, що вони своєю присутністю в парламенті повернуть культуру обговорення законів. У нас на сесії ухвалюються сотні законопроектів. І в середньому на обговорення законопроекту йде дві-три хвилини. Наявність двох цих персон, представника ОГП і ТБМ, обіцяє повернути обговорення законів, суперечки щодо законів.
Час від часу у нас ухвалюються закони, від яких просто очі на лоба лізуть в плані жорсткості і неадекватності. Наприклад, пакет поправок до існуючого законодавства, щодо дармоїдів. У всіх країнах світу безробітні мають право отримувати якусь підтримку від держави, проте лише в Білорусі безробітні зобов’язані платити державі податок за те, що вони не мають роботи. Таким чином мінсоцпраці та інші соціальні відомства намагаються боротися із спливанням у тінь білоруських доходів. Але де-факто це маячня, обговорення цього закону власне не було. Сподіваюся, що Конопацька в парламенті влаштує хоча б якесь шоу, аби автори таких законодавчих ініціатив замислювалися над тим, як це сприймається. Не знаю, чи вдасться двом опозиціонерам реально розхитати ситуацію, як це було в нас, коли в Палаті представників була парламентська група «Республік», що складається зі спортсмена, колишнього генерала, двох юристів. Ось ця четвірка примудрялася змінити ситуацію, висуваючи зустрічні ініціативи. Тоді на засідання парламенту було цікаво ходити і дивитися. Зараз засідання парламенту Білорусі не транслюється. Усе це відбувається в уповільненому режимі в тіні. Сподіваюся, що парламент трохи з тіні вийде і стане видно, що там відбувається.
