Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Демократія та правила

Александер ПОЦЕЙ: «Я не можу уявити, щоб серед спостерігачів, які ПАРЄ збирається відправити в Україну, будуть депутати із Росії»
27 червня, 2019 - 10:56
ФОТО REUTERS
АЛЕКСАНДЕР ПОЦЕЙ

Вчора у третій день літньої сесії ПАРЄ в порядку денному було два питання, які мають важливе значення для України: оскарження повноважень російської делегації, яку повернули з грубим порушенням процедур, та обрання нового генсека Ради Європи.

Оскарження розглядається одразу за двома процедурами, порушеними напередодні делегаціями України та Грузії. Зокрема, голова делегації України в ПАРЄ Володимир Ар’єв порушив оскарження за процедурними підставами. За його словами, повноваження російських парламентаріїв є сумнівними, адже вони обиралися, в тому числі, з урахуванням протиправного голосування на території окупованого Криму. Тим часом оскарження за змістовними підставами порушила представник делегації Грузії Ніно Гогуадзе, яка наголосила, що Росія продовжує постійно не дотримуватися своїх зобов’язань.

За посаду нового очільника Ради Європи змагатимуться дві кандидатури: заступник прем’єр-міністра, міністр закордонних та європейських справ Хорватії Марія Пейчинович-Бурич та віце-прем’єр, міністр закордонних справ та оборони Бельгії Дідьє Рейндерс. До речі, саме бельгійський міністр вважається фаворитом на цих перегонах.

На момент підготовки номера не було відомо результатів як щодо оскарження повноважень російської делегації, так і обрання нового генсека.

«День» звернувся до заступника голови польської делегації в ПАРЄ, члена Сенату від Громадянської платформи Александера ПОЦЕЯ із запитанням, чому, на його думку, європейські старі країни вирішили будь-якою ціною повернути Росію в ПАРЄ, і попросив прокоментувати рішення української делегації призупинити участь у роботі ПАРЄ.

«ПОЛІТИКИ НА ЗАХОДІ ЗНАЮТЬ МЕНШЕ ПРО РОСІЮ ТА РОСІЙСЬКІ РЕАЛІЇ»

Я можу зрозуміти аргументи, що повернення Росії надає свого роду більше захисту російським громадянам. Але з нашої перспективи — а ми значно глибше обізнані з історією Росії — у нас є сумніви щодо повернення російської делегації, адже ми бачимо, що вона не виконує рекомендацій Ради Європи.

Але, з іншого боку, політики на Заході знають менше про Росію та російські реалії. Тому ми голосували проти повернення російської делегації без виконання певних умов. Щось мало бути зроблено з російського боку для повернення Росії в ПАРЄ.

Але, на жаль, тут далася взнаки проста арифметика і виявилося значно більше депутатів, які вирішили повернути Росію в ПАРЄ.

«БІЛЬШІСТЬ ПОРУШИЛА ДЕКІЛЬКА ПРАВИЛ — ЦЕ НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНА РІЧ, ЯКА ТІЛЬКИ МОЖЕ СТАТИСЯ»

— Але, мабуть, демократія не повинна бути простою арифметикою?

— Так, тут ідеться про демократію. Однак для мене найбільша проблема, якщо говорити про те, що трапилось і що відбувається цього тижня, — це процедури.

Я маю дотримуватись однакових для всіх правил. Так, демократія — це більшість. І я маю це визнати, мені це може не подобатись, я можу виступати проти цього. Але для функціонування ми маємо визнати, що рішення ухвалюється більшістю.

Через тиск часу ті, хто хоче повернути Росію за будь-яку ціну саме зараз, були зобов’язані дотримуватися щонайменше двох найважливіших правил цієї організації. А саме ці два правила було порушено.

У нас у статуті прописана процедура, що повноваження делегації мають бути подані щонайменше за тиждень до голосування.

Але цього не сталося, і тоді в понеділок ми проголосували за доповідь, підготовлену Петрою Суттер (Бельгія) під назвою: «Посилення процесу ухвалення рішень в ПАРЄ щодо повноважень та голосування», з якої було вилучено це правило. Але, більше того, воно не може застосовуватися щодо минулого.

Я не знаю, чому росіяни не подали повноваження за тиждень до цього, а за два-три дні до початку цієї сесії. Для мене очевидно, що це правило було порушено.

І по-друге, ще одне правило було ухвалено задля одного питання. Тому що загалом існує правило подавати повноваження делегації в січні. Один раз на рік. А в доповіді Суттер міститься один параграф, у якому вказано, що цього року і лише для цієї сесії скасовуємо це правило. А це якраз я не можу сприйняти.

А чи існують істотні причини, щоб не надати повноважень російській делегації на засіданні, коли це питання розглядатиметься на сесії сьогодні увечері (інтерв’ю записувалось ранком 26 червня. — Авт.)?

— Я бачу, що більшість депутатів хочуть повернути російську делегацію в ПАРЄ і тому, ймовірно, ці повноваження будуть ратифіковані.

Проте існує велике «але». З іншого боку, незабаром в Україні відбудуться парламентські вибори. Я не можу уявити, щоб серед спостерігачів, які ПАРЄ збирається послати в Україну, будуть депутати із Росії. І тоді це буде величезна проблема.

«Я ХОТІВ БИ, ЩОБ ЦЯ БІЛЬШІСТЬ ПРОЯВИЛА ЧУТЛИВІСТЬ ЩОДО УКРАЇНИ»

— Що ви думаєте про позицію української сторони, яка на знак протесту проти рішення ПАРЄ повернути російську делегацію вирішила призупинити свою участь і не голосувати сьогодні ввечері на виборах генсека Ради Європи?

— Я розумію, чому наші колеги вирішили вчинити так. Вони дуже розчаровані браком підтримки цієї більшості. Я дуже хотів би, щоб ця більшість проявила чутливість щодо України, прагнучи з політичних причин повернення російської делегації.

Але більшість мала би дотримуватися певних цінностей і відчувати, що існують певні «червоні лінії» для української делегації, які вона не може сприйняти.

Також існують незначні питання, важливі для української делегації, але навіть щодо них з боку зазначеної більшості не було розуміння.

Тепер — про рішення української делегації не брати участі в голосуванні за генсека. Я можу зрозуміти жест української делегації. Але такий жест варто було зробити після обрання генсека Ради Європи. Бо це також дуже важливе рішення для майбутнього, в тому числі й для України. Доцільно брати участь у голосуванні, виходячи з наступного: мій голос є важливим, і він може щось змінити.

— Що ви порадили б українській делегації, як діяти далі в такій ситуації?

— Ваша делегація прийняла дуже складне рішення, і якби це стосувалось Польщі, то моє серце, можливо, підказало б діяти так само. Але буде дуже шкода, якщо українська делегація призупинить свою участь. І це був один із моїх аргументів, коли я розмовляв з представниками більшості, яка виступила за повернення російської делегації, — проявити чутливість, що з поверненням однієї країни ми втрачаємо одну або навіть дві країни. Я знаю, що грузинська делегація також дуже стурбована щодо такого рішення — ухвалення доповіді Суттер, яка дозволяє російській делегації повернутися в ПАРЄ без виконання жодних умов.

Побачимо, що відбуватиметься далі: можливо, ця чутливість більшості, про яку я говорив, проявиться протягом цієї сесії та голосування щодо оскарження повноважень російської делегації.

Микола СІРУК, «День», Страсбург
Газета: 
Рубрика: