Днями голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко виступала зі сміливою і важливою ініціативою. «Сьогодні разом з колегами звернулася до Президента, спікера і прем’єр-міністра із закликом об’єднати зусилля для створення незалежної платформи, яка стала б альтернативою форумам сім’ї Кучми — Пінчука, де під виглядом «болісних компромісів» здають українські інтереси. Представникам України слід брати активну участь у всіх міжнародних платформах, що стосуються нашої безпеки. Це і Мюнхенська конференція з безпеки, і конференція Леннарта Мері у Таллінні, і Брюссельський безпековий форум, і Всесвітній економічний форум у Давосі, і низка енергетичних форумів. Але крім того, нам потрібні потужні власні платформи, де Україна просуватиме свої національні інтереси — як Польща це робить на економічному форумі в Криниці чи безпековому форумі у Варшаві», — написала вона на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Це не перший прояв принциповості Ганни Гопко. У вересні 2014 року як один із ініціаторів громадського руху «Реанімаційний пакет реформ» вона розмістила на своїй сторінці у «Фейсбуці» лист до екс-президента Польщі Олександра Квасневського, що є головою наглядової ради YES (Ялтинської європейської стратегії), в якому повідомила, що відмовляється прийняти запрошення на Ялтинську зустріч і порадила йому зробити те ж саме. «Упродовж багатьох років сім’я колишнього президента України Леоніда Кучми (через структури його зятя Віктора Пінчука) проводить форум YES і фінансує впливових американських і європейських політиків та пов’язані з ними фонди і структури... Причина моєї категоричної відмови — моя принципова позиція. Я підтримую ініціативу Олексія Подольського про бойкот заходів, що проводяться і фінансуються сім’єю Леоніда Кучми. В критичний для країни час бойкот подібних заходів дає чіткий сигнал: Леонід Кучма і Віктор Янукович повинні нести відповідальність за скоєні злодіяння і постати перед справедливим судом. За останні роки ви дуже багато часу провели в Україні. Але, на жаль, так і не звернули уваги на резонансні кримінальні справи і судові процеси, пов’язані з причетністю Леоніда Кучми до жорстокого насильства проти політиків, журналістів та активістів».
У січні ж цього року пані Гопко закликала бойкотувати «Український сніданок», який щорічно організовує Фонд Віктора Пінчука у Давосі в рамках Всесвітнього економічного форуму. «Я закликаю до бойкоту, тому що в опублікованій напередодні 2017 року у достатньо впливовому американському виданні The Wall Street Journal статті він (Віктор Пінчук. — Авт.) пропонує Україні відмовитися від європейської та євроатлантичної інтеграції та провести вибори на Донбасі на тих умовах, які вимагає від України Кремль, тобто, фактично, без виведення зброї. Також у цій статті Пінчук пропонує Україні тимчасово забути про Крим, поки не вирішимо якісь інші наші проблеми. Тобто це сценарій капітуляції, який не відповідає ні політичній волі народу, ні української офіційної влади», — цитує її слова «Громадське радіо».
Характерно, що перші особи держави (і Президент Петро Порошенко, і прем’єр Володимир Гройсман), не зважаючи на численні заклики громадськості бойкотувати заходи родини Кучми-Пінчука, днями якраз зустрілися із оновленим складом Наглядової ради YES, на якій був присутній і сам Пінчук, на якій вони обговорили використання цього майданчика у сприянні активним змінам у державі. Не дуже позитивний сигнал, враховуючи заяви Ганни Гопко про дії згаданої родини і заяви самого Президента про те, що «справа Гонгадзе — Подольського», в якій фігурує Кучма, є справою честі для нього. Проте лист-пропозиція голови парламентського Комітету у закордонних справах, який підписали біля дев’яти народних депутатів (Гопко Г.М., Луценко І.Б., Кишкар П.М., Єднак О.В., Скрипник О.О., Корчинська О.В., Висоцький С.В., Левус А.М., Романюк В.М.), пропонує альтернативу, на яку ще можуть пристати представники нинішньої влади. Це правильний шлях, можливість звернути з хибної дороги і нарешті виконати свої обіцянки.
Один із підписантів згаданої вище ініціативи заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олексій СКРИПНИК вважає, що Україна мусить організувати серйозний безпековий форум, подібний тому, які є в Польщі чи Словаччині, щоб серйозно говорити про ті проблеми, які реально існують в нашій крані. «Захід не орієнтується в тому, що відбувається в Україні, тому це стане одним з елементів стратегічних комунікацій. Можливо, спершу доведеться зробити цей форум волонтерським способом, щоб дати поштовх, запросити нормальних серйозних спікерів і організувати конференцію на високому рівні, а потім через декілька років зробити її традиційною», — сказав він у коментарі «Дню».
Директор Інституту світової політики Альона ГЕТЬМАНЧУК так прокоментувала «Дню» ініціативу створення незалежного від сім’ї Кучми — Пінчука форуму: «Давно підтримую ідею такої незалежної міжнародно-комунікаційної платформи, яка б передусім дбала про позиціонування держави Україна у світі, а не про реноме конкретного олігарха чи політика, хто б ним не був. Понад те, ми як Інститут світової політики багато працювали в останні роки для створення незалежної мережі лідерів думок на Заході (завдяки, зокрема, навчальним візитам їх до України), які були б зацікавлені професійно і — що не менш важливо — на постійній основі, а не епізодично комунікувати питання України на Заході через щиру зацікавленість і розуміння важливості цієї теми, а не, скажімо, виключно через дружбу чи певні зобов’язання перед якимось українським олігархом чи політиком. Впевнена, Україною можна зацікавити й захопити безкоштовно. Також ця платформа має включати переважно тих, хто буде приймати чи впливати на прийняття рішень в багатьох країнах в майбутньому, а не лише тих, поруч з прізвищами яких стоїть кілька приставок «екс». Важливі не тільки гучні прізвища, а й спроможність цих людей системно продукувати ідеї, адвокатувати їх і таким чином впливати на зовнішньополітичний та безпековий порядок денний у своїх країнах».
«ЦЕ БУВ БИ ВАЖЛИВИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ, ЯКІ ПОТРІБНІ ДЕРЖАВІ...»
Володимир ОГРИЗКО, керівник Центру досліджень проблем Росії, екс-міністр закордонних справ України:
— Ця ідея є цікавою і, безумовно, має право на існування. Але потрібно враховувати те, що такі форуми дорого коштують. Якщо держава набереться мужності і почне хоча б співфінансувати, тоді це був би важливий майданчик для обговорення справді тих питань, які потрібні державі, а не тим чи іншим кланам чи олігархам.
Щодо особистості, яка могла б стати ініціатором такої нової платформи, то це залежить від багатьох обставин. Думаю, зараз рано говорити, хто може цим керувати, але, маючи в Україні плеяду блискучих державних і громадських діячів, у тому числі дипломатів, ми можемо знайти особу чи осіб, які могли б керувати таким форумом. Але на голому ентузіазмі з цього нічого не вийде. Безумовно, при цьому можна думати над різними варіантами залучення спонсорів, які б зацікавились такою платформою. Багато залежить від того, хто може долучитися до такої роботи, але якщо ми говоримо про державний інтерес, то роль держави має бути безумовною. Інакше це знову загрожує через деякий час закінчитися або перейти під «патронат» якогось старого чи новоявленого олігарха.
Відтак держава має відреагувати на цю ініціативу, оскільки це в її інтересах і вона не може стояти осторонь.
Щодо альтернативи іноземним учасникам правління форуму YES, які нещодавно зустрічалися з Президентом України Петром Порошенком. У нас за кордоном є величезна кількість друзів України, які розуміють стратегічне значення нашої держави для безпеки і в Європі, і глобально. Тож я не думаю, що буде проблемою знайти кілька справді помітних особистостей міжнародного рівня, щоб вони стали членами наглядової ради такого нового органу.
«УКРАЇНІ КАТАСТРОФІЧНО НЕ ВИСТАЧАЄ МАЙДАНЧИКІВ КОМУНІКАЦІЙ ВЛАДИ І СУСПІЛЬСТВА»
Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України:
— Це дуже важлива тема, і саме звернення є актуальним. Його можна оцінити як позитив, але цього замало. Треба не протиставляти себе існуючим форумам, як зарубіжним, так і в Україні. Хто заважає парламенту об’єднатися і зробити свій майданчик для регулярних комунікацій? Тут ключовим має бути те, що Україні катастрофічно не вистачає майданчиків комунікацій влади і суспільства.
Якщо ми рухаємося в бік відкритого громадянського суспільства (а така тенденція існує у світі), то важливо якомога більше обговорювати різноманітні питання різного рівня і спрямованості, чи то зовнішні чи внутрішні справи, чи пріоритети розвитку країни. В результаті цього обговорення чіткішим може бути політика самої країни і її визначення на міжнародній арені.
Зараз стає дуже популярною концепція Post-Truth суспільства, яка є кроком до реалізації відкритого суспільства. У цій концепції акцент на міні-політиці. Якщо геополітику можна сприймати як погляд на Китай чи США, чи які загрози виникли у трансатлантичному діалозі, то ці питання виносять на порядок денний лідери, або їх порушує саме життя.
В даному випадку важливо створювати майданчики для комунікацій, зокрема виставляти свою альтернативу існуючим платформам. І, безумовно, цим має займатися виконавча влада. Наприклад, діалог у «Фейсбуці»: що буде з Дипломатичною академією України? Це має бути майданчик для зустрічей із зарубіжними делегаціями на рівні зовнішніх справ і виконавчої влади. І програма реформування діяльності нашої Верховної Ради має містити регулярні постійні майданчики для проговорення тих чи інших питань з різними представниками громадянського суспільства.
Якщо ми хочемо просування українських інтересів, то потрібно створити кілька таких майданчиків для обговорення всього спектру питань, як цілей зовнішньої, так і внутрішньої політики. І як це узгоджується з картиною світу, яка змінюється. Таким чином буде забезпечено змагання кращої думки чи їх виконавців, і тоді з’явиться той центр, який візьме на себе лідерство. Поки ж виникає ажіотаж навколо існуючих форумів, тому що немає інших можливостей зустрітися (особливо для молоді) з видатними особистостями світу.
