«Ми можемо співпрацювати ще тісніше», — під цим гаслом пройшов перший день зустрічі глав МЗС країн НАТО. Окрім інтенсифікації відносин між ЄС і Північноатлантичним Альянсом, це стосувалося і допомоги Україні. Так, було зроблено низку важливих заяв.
Перша — від Єнса Столтенберга і Могеріні. НАТО і ЄС визначили 40 пропозицій у семи сферах, зокрема вирішили спільно боротися з гібридними загрозами, посилити координацію в операціях на морі, синхронізувати навчання. Також 2017 року планується створення Європейського центру протидії гібридним загрозам, у якому також, за визнанням міністра Клімкіна, братиме участь Україна. На запитання кореспондента «Дня» — «Як зміцнення і розширення співпраці між НАТО і ЄС може допомогти Україні?» — генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відповів: «Ідея сьогоднішньої заяви полягає в тому, що віднині ми тісніше співпрацюємо в наданні підтримки і створення потенціалу до оборони таких країн, як Україна». У свою чергу голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні підкреслила, що Україна залишиться пріоритетним питанням по обидва боки Атлантики.
Друга — від держсекретаря США Джона Керрі, який востаннє приїхав до Брюсселя в цьому статусі. Він повідомив, що нова адміністрація США не змінить своєї прихильності НАТО і не поступиться в принципових питаннях щодо України. «Ще раз, укотре підкреслюю тут, що ми не визнаємо анексії Криму й тривання агресії на сході України, це принципова позиція. Впевнений, що нова адміністрація США залишиться прихильною до своїх принципів і 5-ї статті Варшавського договору, — заспокоїв він. Також держсекретар закликав збільшити витрати на оборону країн НАТО. «Наразі лише п’ять країн НАТО дотримуються необхідного рівня оборонних витрат у розмірі 2% від ВВП. Це США, Великобританія, Греція, Польща й Естонія. Позитивна тенденція, що 24 країни Альянсу припинили тенденцію до скорочення витрат. Ми маємо бути впевнені, що система колективної безпеки не стане заручником ситуації, коли яка-небудь із країн не виконає своїх фінансових зобов’язань», — підкреслив Керрі.
7 грудня зранку почалося засідання Комісії Україна—НАТО. Єнс Столтенберг повторював про продовження підтримки України упродовж усієї наради глав МЗС. «У нас комплексна співпраця з Україною, ми надаємо допомогу в різних сферах. На саміті у Варшаві ми вирішили збільшити рівень цієї допомоги, і ми починаємо виконувати цей пакет, — заявив він. Генсек підкреслив необхідність збереження економічних санкцій проти Росії і висловив співчуття, що «нормандська» зустріч минулого тижня не принесла жодних результатів. На його думку, «дипломатія — єдиний спосіб вирішення конфлікту».
Міністр закордонних справ Павло Клімкін розпочав свій брифінг із того, що всі учасники на спеціальній комісії підкреслювали свою підтримку в невизнанні анексії Криму, особливий акцент робили на Донбасі. «Україна залишатиметься одним із фундаментальних пріоритетів Альянсу», — заявив він.
Клімкін переконаний, що ми значно просунулися у відповідності стандартам НАТО. «Важливим є наш прогрес у плануванні і тренуванні сил спеціальних операцій, боротьбі з російською пропагандою», — підкреслював він. Водночас голова зовнішньополітичного відомства розуміє, що роботи ще немало, і, що важливо, ставить трансатлантичну співпрацю в пріоритет. «Необхідно йти далі, щоб Україна поступово ставала частиною східного флангу НАТО. Необхідно працювати над формуванням загального розуміння ситуації й обізнаності, що включає обмін розвідданими, планування, проведення спільних навчань. Це також має стосуватись і одного з найнебезпечніших регіонів через російську агресію — Чорноморського регіону». Клімкін запросив генерального секретаря і Північноатлантичну раду наступного року відвідати Україну з візитом.
Александер Вінніков, голова представництва НАТО в Україні, що був присутній на Комісії, спеціально для «Дня» розповів про її результати. «Обговорення можна розділити на політичну і практичну частини. З політичного боку, акцент був на ситуації безпеки на сході України. Особливо відзначили факти підвищення порушення перемир’я і знову закликали до повної імплементації Мінських домовленостей, акцентуючи увагу на відповідальності Росії в цьому плані. Також було висловлено підтримку СММ ОБСЄ і необхідність надання їй доступу для моніторингу всієї окупованої території. З практичного боку це була перша можливість підбити підсумки всеосяжного пакету допомоги, який було отримано шість місяців тому на Варшавському саміті, і НАТО підтвердило свої зобов’язання щодо підтримки процесу змін в Україні. Позитивно відзначені реформи, знакові кроки. Але також сказано, що необхідно продовжувати і подвоювати зусилля у проведенні реформ, підвищити їх ефективність. Альянс нарешті дав оцінку Річній національній програмі України, де детально прописані конкретні кроки», — розповів він. У цілому, за його словами, НАТО тримає «свої двері відчиненими», але питання інтеграції України не на порядку денному. Ми ще повинні підтягнутися за багатьма стандартами — технічними, економічними, дотримання прав. За його словами, Україна має сконцентрувати зусилля на реформуванні.
Для кращого розуміння того, що привело Україну до нинішніх системних політичних і економічних проблем, кореспондент «Дня» подарував голові офісу НАТО в Україні англомовну версію книжки «Котел» із Бібліотеки «Дня» — «The Case».
Читайте підсумкову колонку про зустріч глав МЗС країн НАТО і спеціальної комісії, присвячену Україні, у завтрашньому випуску «Дня».
