Уже в перші хвилини після паризьких терактів у минулу п’ятницю в експертному середовищі стали лунати припущення, що від цієї трагедії найбільше виграє Росія. Зокрема й постійний представник України в ООН Юрій Сергєєв написав у Twitter: «У паризькій трагедії «шукайте жінку» — cherchez la femme, ім’я її — Росія, чекаємо запрошень від РФ приєднатися до боротьби з терором».
Першою тривожною ознакою того, що Росія вже диктує свої умови, стало те, що з переговорів із мирного врегулювання ситуації в Сирії було виключено Австралію. Зокрема як повідомила британська газета The Guardian з посиланням на джерела в уряді, Канберру виключили з переговорів, які відбуваються під егідою Міжнародної групи підтримки Сирії саме за наполяганням Росії. Міністр закордонних справ Австралії Джулія Бішоп уже звернулась до США з питанням, чому її країну не було запрошено на перший раунд переговорів.
Якщо Путіну вдалося виключити незручну для нього країну, то як тоді він прислухається до Обами, який під час зустрічі з російським лідером, як повідомляє агентство АР, закликав вивести російські війська з України.
Сирійське питання побіжно обговорювалося на вчорашньому економічному саміті лідерів G20 у Туреччині. Президент США Барак Обама пообіцяв подвоїти зусилля в боротьбі з ІД, але чи не запізно він схаменувся? Весь світ пам’ятає «червоні лінії», якими Обама застерігав Башара Асада не використовувати хімічну зброю проти повстанців. І як результат пасивної позиції президента США — сирійський лідер продовжував нищити опозицію, біженці масово покидали територію країни, тікали спочатку в сусідні країни, а потім у Європу, що викликало кризу біженців із відомими наслідками.
Усі наведені вище факти ще раз підкреслюють брак лідерства у світі, і відтак неспроможність адекватно реагувати на виклики, що виникають на Близькому Сході, в Європі, головним чином за сприяння Кремля, який потім ще і намагається грати роль миротворця.
КОМЕНТАРI
«НЕМАЄ ПІДСТАВ ДЛЯ НОВОЇ КОАЛІЦІЇ ЗАХІД— РОСІЯ ЗА ТИПОМ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ»
Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник Інституту Брукінгса, Москва:
— Ісламський терор і особливо паризька трагедія змінили геополітичний ландшафт. Вони дали поштовх до руху Європи зі стану відкритості у стан фортеці. Тим паче що в Європі вже існують серйозні праві сили та впливові настрої, які штовхали європейське співтовариство в цьому напрямку. Слід очікувати тут зміни політичного балансу сил на користь право-консервативного табору, послаблення позиції тих, хто виступав за нормативний вимір у зовнішній політиці й розширення об’єднаної Європи. Велика Британія продовжить дистанціювання від ЄС, а в Німеччині продовжиться послаблення позиції Меркель і тих, хто намагався зберегти Шенген.
У цій ситуації, тим паче зважаючи на позицію Обами, який намагається дистанціюватися від зовнішнього світу й скоротити американську залученість у світові справи, слід чекати прагнення колективного Заходу ослабити конфронтаційність у відносинах з Росією.
Певна річ, що в разі посилення терористичної загрози Україна та її трансформація відійдуть (вже відійшли) на другий план.
Але чи оз начають ці нові тенденції повернення Заходу в постмодернізм попереднього двадцятиліття, а отже нові обійми з Росією? Чи є підстави для підозр у тому, що Захід готовий «продати» Україну Путіну «з потрухами» в обмін на його співпрацю в антитерористичній операції? Є, звісно, вельми активні сили на Заході, які закликають до нової операції такого роду — great bargain. Але запевняю вас, для неї немає підстав. Немає підстав для нової коаліції Захід—Росія за типом антигітлерівської коаліції. Надто великою є недовіра між Заходом і Кремлем. Більше того, з двох сторін запущена машина взаємного стримування, яку зупинити важко і в існуванні якої також є зацікавленість, але вже інших впливових сил. Зберігаються відмінності в розумінні витоків і причин нинішнього підйому ісламського терору.
Отже, можна чекати руху (поки стихійного) до нової формули світового порядку, в якому збережуться елементи взаємної заборони та недовіри, але йтиме пошук і точок зіткнення та конкретної взаємодії. У якому напрямку піде цей пошук і наскільки він буде ефективним, покажуть переговори щодо Сирії й перш за все військова співпраця кількох країн, що здійснюють військово-повітряні операції в Сирії, — Росії, Франції, Великої Британії й Данії.
Так, це нова ситуація. Але аж ніяк не повернення до періоду до 2014 р. І кожна сторона намагатиметься використати цю ситуацію у своїх цілях.
«ГОЛОВНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ЦИХ АТАК Є ПОЛЯРИЗАЦІЯ»
Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, Лондон:
— Головним результатом цих атак є поляризація. І виграють від неї ісламісти, а також Росія, яка хоче, щоб Захід зробив вибір із двох варіантів: бути з Росією в боротьбі з терористами або з терористами проти Росії.
«РОСІЯ Є НАЙБІЛЬШИМ БЕНЕФІЦІАРОМ ВІД ТЕРАКТІВ У ПАРИЖІ»
Хрісто ГРОЗЕВ, головний редактор EurActiv, Брюссель:
— Очевидно, що Росія є найбільшим бенефіціаром від терактів у Парижі. Це виглядає як майже ідеальний сценарії для Росії. По-перше, збитий їхній літак викликав співчуття (передбачувана подія після її участі в Сирії і не вжиття жодних заходів безпеки, незважаючи на попередження з боку «ІДІЛ» за чотири дні до події (збиття пасажирського літака. — Авт.).
Тепер всі кремлівські ЗМІ та он-лайнові агентства тролять один послідовний месидж: «Ви повинні були слухати нас, Путін попередив вас на засіданні ООН: ще не пізно приєднатися до коаліції». Що ж до цієї стратегії, то вона полягає в тому, щоб закласти розкол між США і ЄС. І тому багато з повідомлень сьогоднішніх ранкових кремлівських ЗМІ лунають таким чином: «Що буде Обама робити, щоб запобігти рівнянню ЄС на Росію». Але я думаю, що цього не станеться.
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА
Що ж до наслідків для України... Я вже думав про них після того, як було збито російський літак. Вважаю, що не буде зниження підтримки до України, але відбудеться відволікання уваги, що також працює на Росію.
Росія зараз не грає на те, щоб притягнути ЄС на свою сторону, бо знає, що це неможливо — враховуючи непублічну інформацію, яку ЄС має про активні заходи Росії в євроспільноті. Росія грає на користь ІНШИХ політичних партій, щоб вони виграли вибори в ЄС у наступні рік-два і були дружніми для Росії.
«РОСІЯ ЗАРАЗ СПІВАТИМЕ ПІСНЮ: «МИ ВСІ ЖЕРТВИ ІСЛАМІСТІВ»
Герхард ГНАУК, кореспондент газети Die Welt у Варшаві:
— Так, я вважаю, що правильним є припущення, що Росія виграє від цього теракту. Росія буде зараз співати пісню: «Ми всі жертви ісламістів». Разом з тим, багато західних столиць зрозуміли, що сама Росія є проблемою і що російські дії Сирії мають дуже егоїстичні мотиви.
«ЦЕ НЕ СКАСОВУЄ ФАКТУ, ЩО РОСІЯ НЕЗАКОННО АНЕКСУВАЛА КРИМ...»
Вільям ТЕЙЛОР, виконавчий віце-президент Американського інституту миру, Вашингтон:
— Жахливі паризькі теракти, безумовно, будуть у центрі уваги західних лідерів у найближчі місяці — і відповідною буде реакція. Однак ці атаки не скасовують факту, що Росія незаконно анексувала Крим і вторглася на Донбас. Допоки росіяни не відступлять, санкції повинні залишитися. Усі цивілізовані країни борються з екстремістами, які використовують насильство. А Daesh або ІДІЛ сьогодні є найнебезпечнішими терористичними організаціями на планеті.
«КОЖНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ МАЄ ЗАХИЩАТИ СВОЇ ЦІННОСТІ»
Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:
— Це ще раз нагадує про те, що казка про спільні цінності закінчилася. Цінності різні, як і погляди на світ.
По-перше, треба відмовитися від ілюзій і розуміти, що ми живемо разом, але всі надто різні, щоб говорити про якісь спільні платформи і погляди. По-друге, треба так само розуміти, що кожна цивілізація має захищати свої визначальні цінності. Надто великий лібералізм, який ми спостерігаємо останнім часом, призводить до того, що одні цивілізації стають більш агресивними у боротьбі з іншими. По-третє, треба нарешті перейти від слів у боротьбі з терористами і тими, хто їх спонсорує і фактично розпалює терор, до дуже жорстких невідворотних кроків з його придушення і знищення. Декларації в даноу разі не працюють, а працює лише сила, і цю силу треба вміти і мати мужність застосовувати.
І найголовніше, треба чітко розмежувати, якою є мета у боротьбі з тероризмом. Тому потрібно або ставити на місце всіх тих, хто стоїть за цим тероризмом, або домовлятися з тими, хто його спонсорує, як пропонує «Фігаро». Сподіваюся, що ці криваві події, можливо, нарешті комусь відкриють очі щодо дій Росії, яка спонсорує і підживлює тероризм у Криму, на Донбасі і в Сирії, де вона бореться з опонентами терористичного режиму. Думаю, що і французьке суспільство повинно нарешті дійти до розуміння того, з ким воно має справу.
«УКРАЇНА, ЩОНАЙМЕНШЕ, ВІДІЙШЛА НА ДРУГИЙ ПЛАН»
Тетяна КАСТУЄВА-ЖАН, керівник центру РОСІЯ—ННД у Французькому інституті міжнародних відносин, Париж:
– Останні терористичні акти в Парижі можуть стати вододілом у французькій політиці. По-перше, звісно, жорстка риторика у стилі Марін Ле Пен відповідає очікуванням французького населення у відповідь на варварські дії проти мирного населення. На цьому тлі вона може легко набрати додаткові очки, утім як і колишній президент Саркозі. Побачити це можна буде дуже скоро, на регіональних виборах у грудні, на яких правлячій партії соціалістів і без того передрікали поразку. По-друге, цілком можливо, що й соціалісти будуть вимушені запозичувати цю жорсткішу риторику – й уже сьогодні правляча партія говорить про війну, що ведеться проти Франції й Заходу, – і пропонувати і вдаватися до дій, що за духом будуть ближчими до правих замість звичайної мантри «не стигматизувати іслам». Запровадження надзвичайного стану дозволяє перейти від слів до дій. По-третє, останні події можуть змінити політику Франції в Сирії. Досі ця політика зводилася до «двох ні»: ні Асаду, ні Даеш. З початку російських бомбардувань у Сирії дедалі частіше лунають голоси у Франції – здебільшого справа – що необхідно об'єднати зусилля спільно з Росією у боротьбі з тероризмом і піти на хоча б тимчасове збереження режиму Асада в умовах відсутності прийнятної альтернативи й щоб уникнути хаосу. У цих умовах Україна як мінімум відійшла на другий план. Поки про координацію між західною коаліцією і Росією не йдеться серйозно в правлячих колах на Заході. Але якщо Захід раптом прийме рішення співпрацювати з Росією щодо Сирії – тоді український чинник не стане перешкодою цій Realpolitik. У той же час те, що сталося в Україні, ніколи повністю не зникне з відносин Росії й Заходу аж до самого відходу з тієї чи іншої причини Путіна. Відкласти розв’язання проблеми, пов'язаної з Україною, неможливо, настільки грубо були знехтувані всі принципи міжнародного права. Але в цілому є ризик, що «українська карта» може на багато років зі змінним успіхом то відкладатися вбік, то знову грати з новою силою залежно від поточного моменту і взаємодії Росії й Заходу в інших досьє, поступово втрачаючи таким чином самостійне значення.
«ТЕРАКТИ В ПАРИЖІ МАЛИ Б ПОСИЛИТИ ВИМОГИ ДО РОСІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ»
Ганна ГОПКО, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах, Київ:
– Пріоритетність вирішення ситуації в Україні не повинна відступити в тінь. Ще 1933 року британський журналіст Ланселот Лоутон у британському парламенті сказав, що без вирішення проблеми України не буде спокою в Європі. Днями один відомий французький дипломат схиляв нардепів до перемовин зі стороною Донбасу. Ми змушені були жорстко розставити крапки над «і». Нема сторони Донбасу, є Путін… Тоді дипломат повернув розмову, що хоче нам допомогти, що міг би спокійно відпочивати у свої роки на півдні Франції. На що почув відповідь – без вирішення ситуації в Україні не буде спокою у Франції.
Ефективна боротьба з тероризмом – це вибір між інтересами та цінностями. Теракти в Парижі мали б посилити вимоги до Росії щодо виконання Мінських домовленостей, а підтримка України лише б зростати… Бо саме Путін є спонсором тероризму у світі. Цей факт, попри ілюзії чи економічні вигоди щодо торгівлі з Росією, попри ядерну зброю, мали б усвідомити ті, хто досі на розтяжці між цінностями та інтересами.. Друг Путіна – пан Саркозі – закликав до дружби з Росією задля спільної боротьби з «Ісламською державою». Путіну вигідно зараз зібрати підтримку серед проросійських сил у ЄС, які достатньо активні не лише у Франції.
Терористів «ДНР/ЛНР», фінансованих Путіним, досі не покарано за вбивство невинно загиблих у авіакатастрофі MH17. Трибунал блокує саме Росія в Радбезі ООН. Лише консолідована позиція ЄС та США щодо тиску на Росію – Путін та війська забирайтесь геть із України (як колись сказав прем’єр Канади на зібранні G20 в Австралії) та поверніть Крим – є політикою запобігання новим терактів. Оскільки саме політика примирення з агресором має негативні наслідки. Шенген збережеться, якщо відбудеться уніфікація внутрішнього (ЄС) законодавства щодо мігрантів та діяльності прикордонників і спецслужб, – у ЄС політики мають діяти в інтересах ЄС, а не окремої країни чи виборчого округу. Дуже нагадує ситуацію в Україні, де часто інтереси партій – вище державних.
