«Залишайтеся на телебаченні, я хочу керувати країною», - таку ультрадемократичну пораду кандидат у президенти Франції Емануель Макрон дав своїй ультраправій опонентці Марін Ле Пен, тим самим підсумувавши останні виборчі дебати середи, з яких беззаперечно та імперативно вийшов переможцем.
Погодилися з ним 63 % глядачів, які екс-голову «Національного фронту» президентом країни не бачать, а Макрона називають переконливішим. За інформацією Bloomberg та новими даними опитувань, після дебатів шанси лідера партії «Вперед» перемогти Марін Ле Пен у другому турі зросли на 0,5 % та нині становлять вже 60%.
Народний кандидат з російською кишенею
Репутація «кандидатки від народу», виборчий штаб якої, до речі, розташований на вулиці люксових брендів та Єлисейського палацу Фобур Сент-Оноре, депопуляризувалася ще й після останнього розслідування балтійського центру Re:Baltica та французького видання Mediapart. Так, за інформацією журналістів, допомагали налагоджувати стабільне російське фінансування «Національного фронту» безпосередньо радник Путіна та мажоритарний акціонер українських обленерго Олександр Бабаков та одіозний євродепутат Жан-Люк Шаффхаузер, заяви якого в Європарламенті, як і офіційні коментарі Ле Пен пресі, згідно з даними видання, корегувалися співробітниками Організації договору про колективну безпеку, російського міні-аналога НАТО. Резюмуючи, йдеться про втручання в хід президентських виборів та фактичне фінансування кампанії кандидатки, яка центром своєї програми, як не парадоксально, зробила «національну преференцію та незалежність»
Цікаво, що в 2002 році, коли до другого туру президентських виборів увійшли Жан-Марі Ле Пен та Жак Ширак, останній, через агресивну позицію тогочасного голови «Національного фронту», брати участь у дебатах відмовився і став президентом. Емануель Макрон, навпаки, дискутувати в 2017 році з Ле Пен погодився і спромігся впевнити виборця у своїй політичній статності.
Режисер Матьє Кассовітц на своій сторінці у Twitter заявив, що аргументи голови партії «Вперед» його майже переконали й у другому турі свій голос він віддасть за його програму, а не проти Ле Пен. Колишній прем’єр-міністр Мануель Вальс закликав усіх лівих виборців голосувати за Макрона, так як, на його думку, «це природній крок для тих, хто хоче, щоб у наступні п’ять років усе вдалося». Сеголен Руаяль, міністр екології Франції, також назвала Макрона абсолютним переможцем цих дебатів, де «аргументи взяли верх над образами, програма – над анафемою, якість – над безладом, рішення – над деструкцією».
Фредерік Дабі, політолог та заступник директора Французького інституту громадської думки, вважає, що ці дебати кардинально відрізняються від президентських дискусій минулих років. «Емануель Макрон, безперечно, переміг, бо не програв Марін Ле Пен у намаганні його заплутати чи потопити. Це був феєрверк напружених моментів, яких я нарахував 30 чи 40, грубості та агресивності. Протягом двох годин кандидати намагалися делегітимізувати один одного. Марін Ле Пен називала Макрона соціалістом, другом системи, лобі та еліти, якому забракло національного духу. Лідер «Вперед», у свою чергу, апелював до ультраправої позиції Ле Пен, успадкованої від батька, брехні та нісенітниць її нереалістичної програми перетворень. Тому цілком очевидно, що цьогорічні дебати були побудовані на двосторонній делегітимізації».
Макрон та національні міфи
Крах традиційної біпартійної французької системи та цілковита полярність цьогорічних кандидатів у президенти визначили хід дебатів ще до їх початку. Марін Ле Пен підготувала теку документів, публікацій у пресі та даних, які мали б чи спровокувати, чи скомпрометувати опонента. Макрон спирався тільки на власну програму, звертався до свого економічного досвіду та послуговувався контраргументами, які пасували до ролі «розвінчувача міфів».
Найбільшою помилкою Марін Ле Пен у цих дебатах була саме ця тека, відсутність якої, можливо, врятувала б від показної демонстрації поверхневості її пропозицій.
Розпочалося все з того, що ультраправий кандидат звинуватила Макрона у сприянні продажу телекомунікаційної компанії SFR своєму другу, власнику конкурента Numericable. Однак, на її нещастя, у той період Емануель Макрон ще не був призначений міністром економіки, а зазначена вище компанія вже давно перебувала у приватній власності та ніякого стосунку до держави не мала.
Цього вечора екс-голова «Національного фронту» ще не раз звертатиметься до минулого Макрона, його подібності до Олланда, говоритиме про фактичну відсутність у нього програми, та хизуватиметься конкретністю їхніх з майбутнім прем’єр-міністром Ніколя Дюпон-Еньяном планів. Так, наприклад, вона розробила список необхідних державних витрат та пропонує французам виходити на пенсію у 60 після 40 років стажу. Макрон, посилаючись на свій економічний досвід, називає це нісенітницею та говорить, що Франції це коштуватиме 30 мільярдів євро.
Як, власне, і пропозиція ультраправого кандидата повернутися до франка зі збереженням євро як валюти центральних банків та великих підприємств, що призведе, за Макроном, до «війни валют». В найближчі шість місяців, якщо її оберуть президентом, Марін Ле Пен також планує провести референдум щодо виходу з ЄС, членство в якому, згідно з її текою, коштує країні 9 мільярдів євро. Насправді ж внесок Франції значно менший, і дорівнює 4,5 мільярда.
Що ж до теми тероризму, то у цьому випадку ультраправий кандидат пропонує вийти з Шенгенської зони, навчити прикордонників боротися з терористами та звинувачує Макрона у зв’язках з, на її думку, радикальним Союзом ісламських організацій. Він же звинувачення відкидає, пропонує посилити роботу внутрішньоєвропейської розвідки та наголошує на необхідності співпрацювати в цьому питанні з США. У стосунках з Росією Макрон виключає можливість будь-якого підкорення, його вона цікавить як міжнародний суб’єкт врегулювання українського та сирійського конфліктів. Ле Пен, у свою чергу, не бачить необхідності в холодній війні з РФ та вважає, що «Францією у підсумку керуватиме або вона, або Ангела Маркель».
«Не грайтеся зі мною у вчителя та учня, це не той випадок», - радить Макрону Марін Ле Пен. Під час дебатів 1988 року Франсуа Міттеран так само попереджав Жака Ширака не вдавати президента, а той переміг. «Я не граюся. Це сумно, бо Франція варта кращого», - впевнено відповідає Емануель Макрон.
