9 липня, в Брюсселі відбувся 20-й саміт Україна — ЄС. Нашу країну на цій події представляв Президент Петро Порошенко, а ЄС — президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Ювілейний саміт Україна — ЄС визначний тим, що став першим після того, як набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС 1 вересня 2017 року та першим після саміту Східного партнерства в листопаді 2017 року. У червні минулого року запрацював безвізовий режим, стартувала медична, пенсійна реформа. Тож Київ серйозно підготувався до цієї події.
Крім того, ця зустріч у Брюсселі була останньою перед президентськими та парламентськими виборами в Україні та виборами до Європарламенту.
У 2016 і 2017 роках саміти завершилися без підсумкових декларацій. Зокрема, минулого року в липні в Києві перешкодою для цього стала позиція Нідерландів, яка висловилась проти включення в заяву пункту про визнання Брюсселем євроінтеграційних прагнень України.
Проте цього року, вперше за два роки, підсумкове комюніке таки було ухвалено, повідомляє Укрінформ.
Ще перед самітом голова Місії України при ЄС Микола Точицький повідомив, що підсумкову заяву узгодили обидві сторони і що є висока вірогідність того, що декларація таки буде ухвалена, цитує його «Радіо Свобода».
На момент підготовки номера фінальна декларація саміту ще не була опублікована. Проте, як напередодні повідомило «Дню» джерело в українських дипломатичних колах, документ міститиме твердження про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Також у проект документу вперше має бути включений пункт про російську агресію на Донбасі, а не конфлікт на сході України. Планувалося включення до документу пункту про Керченський міст та мілітаризацію Криму, продовження санкцій щодо Росії за анексію півострова та агресію на Донбасі. Інновацією має стати згадка в декларації питання про звільнення українських заручників і політв’язнів: Сущенка, Сенцова, Балуха та інших. У документі мають відзначити прогрес України у децентралізації, медичній реформі, створенні антикорупційних органів. Ще один пункт стосується інтеграції України в цифрову сферу, митну справу та енергоринок ЄС. Гуманітарною інновацією співрозмовник «Дня» назвав пункт про закріплення за країнами ЄС конкретної допомоги певним містам на Донбасі, зокрема, у відновленні водопостачання, електропостачання, чи у відбудові садочків та шкіл.
Попри наполягання української сторони, до документа не вдалося включити два пункти: про підтримку розміщення миротворчої місії ООН на окупованій території Донбасу і про заборону будівництва «Північного потоку-2».
Серед тем, що були заявлені до обговорення європейськими та українськими лідерами під час щорічної зустрічі в Брюсселі, були такі: стан імплементації Угоди про асоціацію, прогрес в українських реформах, відносини з Росією, енергетична безпека тощо, йдеться на сайті Європейської ради. Також планувалося обговорення питань координації дій з метою протидії агресії РФ, посилення тиску на Кремль, відновлення територіальної цілісності України, звільнення українських заручників і політв’язнів, які незаконно утримуються Росією, повідомляє Адміністрація Президента. Ще одним питанням, що планували обговорити під час цієї події, стали перспективи подальшого поглиблення секторальної інтеграції України у сферах цифрового ринку, енергетичного союзу, митної справи, юстиції та внутрішніх справ у розвиток ініціатив Президента України, представлених 15 липня 2017 року, повідомляє Адміністрація Президента.
«ЦЕ ОСТАННІЙ САМІТ ПЕРЕД ПРЕЗИДЕНТСЬКИМИ ВИБОРАМИ»
Леонід ЛIТРА, старший науковий співробітник Центру «Нова Європа»:
— По-перше, це ювілейний саміт між Україною і ЄС. По-друге, на цьому саміті обговорюються дуже важливі для України теми: починаючи від макрофінансової допомоги і закінчуючи реформами, на яких ЄС робив акцент, — боротьба з корупцією, створення антикорупційного суду, реформи в різних сферах. По-третє, як мені відомо, за попередньою інформацією, цього разу на саміті буде спільна декларація. Це дуже важливо, тому що на минулорічному саміті декларація між Україною і ЄС не була погоджена. І це був великий мінус, адже Україна і ЄС говорять про те, що у нас прекрасні відносини, що ми розвиваємо співпрацю, але водночас не змогли погодити спільну декларацію. ЄС і Україна більш гнучкі також, тому що це останній саміт між Україною і ЄС перед президентськими виборами. Й оскільки Президент Порошенко частково будує свій передвиборний наратив на інтеграцію з ЄС, важливо, щоб ця спільна декларація була, адже це також важливо для його передвиборних цілей. Крім того, ЄС також потрібна ця спільна декларація, оскільки Брюссель говорить усім країнам-членам, що Україна розвивається, реформується, і якщо цієї декларації не буде, то їхній меседж не відповідає реальності.
— ЗМІ повідомляли, що на саміті йтиметься про українських політв’язнів. Чи може ЄС зробити більше для підтримки України в цьому питанні і посилення тиску на Кремль?
— Європарламент уже прийняв декларацію, в якій закликає Росію звільнити політв’язнів. Не знаю, що ЄС міг би зробити ще. Однозначно — це дипломатичний тиск.
— Із чим Україна їде на цей саміт у плані досягнень у сфері реформ?
— Головне завдання у відносинах із ЄС було прийняти законодавство щодо запуску Антикорупційного суду. Україна це зробила. Є певні питання з приводу деяких положень у законодавстві, які не передбачалися. Але Україна може сказати, що ухвалила законодавство, відносно якого взяла зобов’язання раніше. Також ЄС прийняв усе законодавство, яке дозволяє починати нову макрофінансовою програму з Україною. Крім того, в України був перший рік за безвізом, не було великих порушень із боку України. Дійсно, є люди, які просять притулку, але в принципі це не такі цифри, які можуть лякати ЄС.
