Свого часу Росія, сподіваючись на майбутні можливості експансії в морі, а Україна, сподіваючись на добросусідські відносини з Росією, підписали угоду про спільне Азовське море. З боку Росії це було підступно, а з боку України нерозважливо, хоч би з тієї точки зору, що недобросусідське ставлення Росії було чітко видно: їхні прикордонники захоплювали в Азовському морі суденця українських рибалок, навіть стріляли по людях і топили човни з українцями, для котрих рибний промисел був єдиною можливістю виживати. І вже тоді Росія намагалася не дати своїм споконвічним сусідам навіть такої можливості.
І ось «зірковий час» Росії настав: зараз вона у «спільному морі» почувається єдиним повним господарем, вирішує, які судна пропускати протокою, які ні, може по кілька діб проводити огляди, на виду в усього світу розстріляла українські кораблі й захопила в полон українських моряків. Веде необмежений промисел риби, чим підриває систему відновлення косяків. Забруднює Азовське і Чорне моря хімічними викидами, від чого страждають дельфіни й уся морська популяція. Задля обмеження судноплавства безпідставно «закриває» як «заборонені райони» величезні акваторії, чим усупереч морському праву унеможливлює вільне судноплавство.
АГРЕСІЯ РОСІЇ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ОЧАХ У ВСЬОГО СВІТУ
Сьогодні це бачать уже в усьому світі. Днями The Washington Post опублікувала статтю «У спільному морі Росія та Україна щодня ризикують зійтися у прямому конфлікті... Узбережжя Азовського моря — ймовірна мета російської агресії», — розповідає оглядач The Washington Post.
«Азовське море — неглибоке внутрішнє водоймище, менше, ніж озеро Мічиган, яке обмежене Росією та Україною, є єдиним місцем, де сили двох держав щодня наражаються на ризик прямого конфлікту. За словами Андрія Клименка, головного редактора BlackSeaNews, море заповнене російськими кораблями — їх майже вчетверо більше, ніж українських. А оскільки в морі немає кордону, російський флот може підібратися до українського берега настільки близько, наскільки забажає, що, можливо, робить південно-східні приморські міста України найуразливішими в країні...»
На думку The Washington Post, «можна стверджувати, що берегова лінія Азова має для Росії більшу стратегічну та економічну цінність, аніж східні прикордонні райони України, де вона вже веде війну. Українська земля вздовж моря — це те, що відокремлює материкову Росію від анексованого Криму. Українські портові міста Маріуполь та прилеглий Бердянськ на західному березі моря експортують продукцію із цього регіону. Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони, назвав Азов «дуже важким місцем для нас». Україна втратила 70% свого військово-морського флоту 2014 року, коли Росія захопила Севастополь, чорноморський порт на Кримському півострові. Міністр оборони Олексій Рєзніков заявив минулого місяця, що будівництво нової військово-морської бази в азовському порту Бердянськ буде прискорено, щоб дати відсіч російській агресії в цьому регіоні.
Карта 1. Карта перекриттів морських районів Росією станом на 27.10.2021 р.
1) район знаходження українських морських родовищ природного газу на морському шельфі, які було захоплено на початку окупації Криму; цей район впритул прилягає до основного морського маршруту між протокою Босфор та всіма чорноморськими портами України (Чорноморськ, порти Одеси, Миколаєва і Херсона), а маршрут від Одеси до Грузії оточений цим районом з двох боків; це зумовлює постійний ризик для всього морського трафіка України; 2) район, який закриває підходи до узбережжя окупованого Кримського півострова; 3) район, який закриває підходи до чорноморського узбережжя Краснодарського краю РФ від Керченської протоки до міста Сочі
З огляду на це перші заступники міністрів закордонних справ України та Грузії обговорили ситуацію з безпеки на морі. Про це Еміне Джеппар та Лаша Дарсалія повідомили у Twitter: «Обговорили двосторонні відносини, ситуацію з безпекою в чорноморському регіоні, нарощування Росії, подальші скоординовані кроки в рамках «Кримської платформи» та ширші скоординовані дії щодо деокупації наших територій», — написала Джеппар. Зі свого боку Дарсалія написав, що під час «дуже плідної бесіди з першим заступником міністра закордонних справ України висловив підтримку суверенітету і територіальній цілісності України... Обговорювали серйозне безпекове становище в регіоні, деструктивні дії Росії, захист НАТО в Чорному морі й важливість подальшої координації зусиль Грузії та України», — повідомив Дарсалія.
РОСІЯ ПОЗБАВЛЯЄ УКРАЇНУ АЗОВСЬКОГО МОРЯ І ГОТУЄТЬСЯ ДО ВОЄННИХ ДІЙ
Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та редакції BlackSeaNews оприлюднила аналітичний огляд «Ризики для міжнародної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні в листопаді-грудні 2021 року». Автори дослідження стверджують: Росія активно готується до воєнних дій, у тому числі — до диверсійних і десантних операцій на суші й на морі.
На початку грудня Росія вкотре перекрила ділянки Чорного моря під приводом військових навчань. Аналітики Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та редакції BlackSeaNews звернули увагу на те, що останнім часом ділянки моря, закриті Росією для судноплавства, розташовані дуже близько до берегів України, в тому числі до українських портів, родовищ природного газу на морському шельфі, а також до морських маршрутів до Грузії та протоки Босфор.
Особливу увагу дослідники приділяють ситуації в Азовському морі: на початку грудня Росія на підставі військово-морських навчань перекрила до 8 січня 2022 року три райони, які межують з українським берегом. Ці ділянки розташовані поруч з узбережжям Генічеського району Херсонської області, а також з узбережжям Бердянська та Маріуполя, де розташовані великі українські порти.
Керівник моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій КЛИМЕНКО висловив думку, що таке перекриття морських районів містить загрозу швидкого одночасного блокування морських портів України в Чорному та Азовському морях. Також посилилися ризики випадкових чи спровокованих інцидентів із застосуванням зброї, що можуть послужити приводом для воєнного загострення в Азовському морі, а також висадки морського десанту на українське узбережжя Азовського моря.
Карта 2. Карта перекриттів морських районів Росією станом на 08.12.2021 р.
1) район знаходження українських морських родовищ природного газу на морському шельфі, які було захоплено на початку окупації Криму; цей район впритул прилягає до основного морського маршруту між протокою Босфор та всіма чорноморськими портами України (Чорноморськ, порти Одеси, Миколаєва і Херсона), а маршрут від Одеси до Грузії оточений цим районом з двох боків; це зумовлює постійний ризик для всього морського трафіка України; 2) Азовське узбережжя Генічеського району Херсонської області України, яке безпосередньо межує з окупованим Кримом; 3) Азовське узбережжя міста і порту Бердянськ; 4) Азовське узбережжя міста і порту Маріуполь, яке безпосередньо межує з окупованим узбережжям Новоазовського району Донецької області України (частиною так званих ОРДЛО); 5) перекритий для військових навчань район полігону «Опук» на Керченському півострові в Криму
Перекриваючи щоразу дедалі більше районів Чорного та Азовського морів для своїх військових навчань, Росія створює ситуацію, в якій Україна стає умовно сухопутною державою з небезпечними ділянками на кордоні. Чи вживає Україна якихось заходів? Андрій Клименко зауважує, що на початку грудня робоча група РНБО завершила роботу над проєктом Стратегії морської безпеки України, і ухвалення цього документа сприятиме покращенню ситуації безпеки в Чорноморському регіоні.
Андрій Клименко підсумовує: «Вийшов дуже гарний документ, за яким підуть цікаві та дуже потрібні дії. Наразі фінальну версію документа розіслано членам РНБО, і ми сподіваємося, що Стратегію морської безпеки буде ухвалено найближчим часом. Настав час вирішувати дуже багато питань, але головне — нормувати різні дірки в морському законодавстві України...»
КОРДОН НЕ В МОРІ, А НА ЛІНІЇ ПРИБОЮ. ЦЕ НЕПРАВИЛЬНО!
Андрій Клименко зазначає, що Україні необхідний морський кордон в Азовському морі. Більшість українських експертів сходяться на думці, що в цьому питанні доцільно виходити із інтересів оборони держави.
«Сьогодні ситуація з Азовським морем така: це спільні внутрішні води з Російською Федерацією. Будь-який корабель однієї та другої країни може перебувати в будь-якій точці Азовського моря. А державний кордон України в Азовському морі проходить лінією прибою. Це дуже серйозно. Уявімо таку ситуацію: підійшов десантний корабель Росії, став за десять метрів від берега, з нього стрибають десантники зі зброєю, а українські військові, згідно із законом, не можуть стріляти в цей корабель. Вони можуть стріляти лише в десантника, який уже ступить за лінію прибою. І тому ми дедалі голосніше говоримо про те, що нам потрібен кордон — 12-мильна зона в Азовському морі, яку можна і треба охороняти не лише на березі, а й у морі», — говорить Андрій Клименко.
Експерт звертає увагу на райони Азовського моря, які перекрила Росія під приводом навчань. За даними моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, у цих місцях українське узбережжя перебуває під загрозою висадки російського десанту: «Це найбільш десантонебезпечні ділянки. Коса в районі Кирилівки, коса в районі Бердянська. А фактично навпроти перекритої ділянки поблизу Маріуполя розташована окупована Російською Федерацією територія. Зрозуміло, ця ситуація передбачає ризики».
Карта 3. Карта перекриттів морських районів Азовського моря Росією станом на 08.12.2021 р.
За повідомленням командування ВМС України, відстань від кордонів перекритих морських районів Азовського моря, де кораблі та катери ЧФ РФ і Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ проводять навчання з бойовими стрільбами, до відповідних районів Азовського узбережжя України становить 4 — 5 морських миль, тобто 7,4 — 9,3 км
Аналітики моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень застерігають: дії Росії можуть призвести до посилення блокади українських портів на Азовському морі, перешкоджання морським перевезенням у Чорному морі, а також фактичної блокади судноплавства, що стосуватиметься портів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
КАЗУС КОРАБЛЯ «ДОНБАС»
Окремий розділ аналітичного огляду моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень присвячений інциденту з українським кораблем «Донбас» в Азовському морі. Нагадаємо, увечері 9 грудня 2021 року ФСБ Росії заявила, що «Донбас» прямує в Керченську протоку, «не виконує вимог змінити курс» і «створює загрозу безпеці мореплавання». Це повідомлення підхопили російські ЗМІ, про курс судна говорили на російських телеканалах і в ефірі радіостанцій.
Пресслужба Операції Об’єднаних сил назвала ці повідомлення «фейковими» і заявила, що судно ВМС Збройних сил України «Донбас» не заходило в «чутливі зони» і виконувало завдання у своїх територіальних водах.
Автори дослідження звертають увагу на те, що в час, коли увага ЗМІ була зосереджена на «Донбасі», увечері 9 грудня в Азовському морі було помічено російський ракетний катер «Шуя». Його екіпаж вимагав від «Донбаса» змінити курс і погрожував застосувати зброю.
Наступного дня в Керченській протоці, на виході із Азовського моря, було виявлено російський десантний корабель «Новочеркасск», який напередодні вийшов із Севастополя з військовою технікою та підрозділами морської піхоти на борту. У пресслужбі Чорноморського флоту заявляли, що судно вийшло на навчання на полігоні Опук у Криму, проте «випливло» воно з іншого боку Керченської протоки.
Аналітики моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень припускають, що насправді «Новочеркасск» «зайшов в Азовське море і перебував там до середини дня 10 грудня. Цього часу цілком досить для того, щоб узяти участь у навчаннях біля українського узбережжя й ознайомити екіпаж і десант з особливостями можливого «театру військових дій».
Андрій Клименко зазначає, що інформаційна хвиля в російських медіа про інцидент з українським кораблем «Донбас» була покликана відвернути увагу від навчань, які Чорноморський флот Росії, можливо, проводив в Азовському морі. Він також звертає увагу на те, що військові частини Південного військового округу Росії восени отримали комплект важких механізованих мостів ТММ-3М2, які призначені для переправи колісної та гусеничної військової техніки. А в листопаді-грудні на дев’яти полігонах у Південному військовому окрузі та анексованому Криму встановили автономні модульні польові табори АПЛ-500.
«Ми бачимо, що вже третій місяць досить інтенсивно Росія проводить навчання спецназу, повітряного та морського десанту. Новий акцент — на морських навчаннях, на нічних навчаннях, на десантуванні у нічний час — це технічно складні операції, але їхній характер говорить сам за себе. Ми бачимо численні навчання диверсійних груп. Вони активно розпочали роботу з резервістами. А модульні польові табори дають можливість концентрації військ у потрібних місцях у холодну пору року. Ми вважаємо, що сьогодні сил Російської Федерації замало для великої атаки, але вистачить для локальних військових операцій на окремих ділянках», — говорить експерт.
ПОТРІБЕН «АЗОВСЬКИЙ» ПАКЕТ САНКЦІЙ, НАЙБОЛЮЧІШИХ...
Події Росії в Азовському та Чорному морі створюють перешкоди для свободи судноплавства не лише для українських, а й для іноземних кораблів. Особливо якщо зважити на те, що приблизно 95% суден у Чорному та Азовському морях належать іноземним судновласникам, каже Андрій Клименко. У цьому контексті має значення міжнародна реакція на те, що відбувається:
«Потрібно привертати увагу всього світу до того, що Росія зловживає деякими міжнародними морськими документами. Наприклад, коли військові перекривають для своїх навчань ділянки моря, вони зобов’язані попередити відповідні організації, які поширюють цю інформацію, щоб на кожному судні її брали до уваги під час прокладання курсу. Це регламентовано Конвенцією з безпеки мореплавання. Але йдеться про зловживання, надмірне використання цього механізму, коли перекривається значна частина Азовського або Чорного моря. Українська сторона порушує ці питання, але кількість зловживань зростає».
Вплинути на поведінку Росії могли б відповідні санкції. «Азовський пакет» обмежувальних заходів був би болючим для економіки країни та військового сектору. Це побічно підтверджують події 2019 року, коли у світі розглядали можливість запровадження санкцій проти Росії через захоплення українських військових катерів у Керченській протоці. Тоді різко скоротився час очікування для кораблів у Керченській протоці, перед виходом із Азовського моря у Чорне.
Аналітики моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень пов’язують це з тим, що Росія сприйняла тоді азовські санкції як серйозну загрозу, і вважають, що зараз необхідно порушувати питання про запровадження обмежувальних заходів:
«Ми наполегливо пропонуємо запроваджувати санкції до російських портів в Азовському морі. Із портів Темрюка, Ростова та Азова йде постійний трафік вантажів до окупованого Криму, тому вони цілком заслужили на санкції. Певна річ, це має бути дуже жорстко: можна було б говорити про те, що порти в цивілізованих країнах не повинні приймати ті судна, які прямують із Ростова, Темрюка та інших портів. Це було б справді відчутно для них, оскільки із цих портів російські вантажі доправляються за кордон».
Аналітиків почули. Нагадаємо, Рада національної безпеки та оборони України повідомила 7 грудня, що робоча група завершила роботу над проєктом Стратегії морської безпеки України. За повідомленням РНБО, «однією із головних цілей Стратегії є перетворення України на активного морського гравця на міжнародній арені». Серед головних загроз морській безпеці України у проєкті Стратегії, крім «агресивної політики Росії в Чорноморському регіоні», зазначено недостатню ефективність суб’єктів забезпечення морської безпеки та відсутність належного рівня внутрішньодержавної координації.
ДЕЯКІ ВИСНОВКИ, КОМЕНТАРІ ТА ПРОГНОЗИ ІНСТИТУТУ ЧОРНОМОРСЬКИХ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Андрій КЛИМЕНКО: з урахуванням більш широкого міжнародного контексту останніх тижнів — наші висновки та прогнози такі:
• У цілому на основі наведених фактів можна зробити висновок, що РФ продовжує активну підготовку до війни — перш за все, до сучасних локальних диверсійних та десантних операцій на суші й на морі — не лише на рівні риторики політиків та ЗМІ, а й на рівні виразних змін у характері та інтенсивності бойової підготовки армії та флоту; РФ також кардинально посилила формування і навчання військового резерву.
• Можливе посилення блокади українських портів на Азовському морі, а також перешкоди морським перевезенням у Чорному морі на шляху із українських портів до Босфору — фактична блокада судноплавства до/із портів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
• Не можна виключати можливість активних воєнних дій на українському узбережжі Азовського моря, зокрема десантної операції. Приводом для цього можуть стати випадкові або спеціально спровоковані інциденти на морі із застосуванням зброї.
• Ступінь ризиків агресії РФ підвищиться в пору Новорічно-Різдвяних свят і надалі — під час відкриття і проведення зимових Олімпійських ігор у Китаї, а також у періоди напруження в міжнародних відносинах, які Росія може використати як casus belli, тобто привід до війни.
Ілюстрації надані Інститутом Чорноморських стратегічних досліджень
