Здавалося, що після трьох із половиною термінів Владіміра Путіна в Росії все під контролем. Виявляється, що ні. Це підтверджує створення нової структури: федеральної служби Росгвардія, яка буде безпосередньо підпорядкована президентові і яку очолив особистий охоронець Путіна генерал армії Віктор Золотов.
Нова організація буде створена на основі МВС і об’єднає в собі її підрозділи, внутрішні війська, а також СОБР і ОМОН, і в перелік завдань увійде боротьба з тероризмом і оргзлочинністю, а також охорона урядових установ і кордону. Більш того, цій суперпотужній структурі дозволять застосовувати силу і за кордоном.
Офіційної інформації про те, скільки осіб буде нараховувати Нацгвардія, поки немає, але, згідно з повідомленням у ЗМІ, сумарна чисельність усіх названих структур складатиме приблизно 400 тисяч. Військовослужбовцям нацгвардії буде дозволено застосовувати фізичну силу, у тому числі бойові прийоми боротьби та спеціальні засоби для розгону демонстрацій, а також оточувати територію.
Разом із тим швейцарська газета Neue Zuercher Zeitung зауважила, що поява указу Путіна «відразу викликала безліч розмов про радикальну реформу російських силових відомств, створення «супервідомства» або «потужного кулака», який можна використовувати проти будь-якої внутрішньої загрози».
Президент фонду «Індем» Георгій Сатаров вважає, що за цими кроками російського лідера вбачається логіка самозбереження режиму на чолі з Путіним. «Ми еліта, і тому ми повинні правити. Ми єдині суб’єкти самостійної активності, і це із самого початку», — пояснив він мотивацію російського лідера в ефірі радіостанції «Эхо Москвы» в програмі «Полный Альбац Страх власти: кого и чего боятся?» Він також наголосив, що в ситуації, коли накочується криза такого масштабу, нацгвардія не рятує від народних збурень.
Військовий оглядач «Новой газеты» Павло Фельгенгауер бачить у створенні Росгвардії аналогію з СС, яку також очолив професійний охоронець. «СС виросла з охоронної структури, а потім розширилася і стала всім — і поліцією, і слідством. Вона і війська. Вона і бойова авіація. Так і тут, таке ж розростання охоронних структур», — зауважив експерт на радіо «Эхо Москвы».
Полковник ФСБ у запасі Геннадій Гудков висловив думку, що Росгвардія створюється заради ключового пункту на 20-й сторінці. «При проведенні заходів щодо припинення масових безладів та інших дій, що порушують рух транспорту, роботу засобів зв’язку, організацій, може за повною програмою працювати національна гвардія», — процитував він положення цього пункту. За його словами, відповідно до цього пункту для Росгвардії ні судових рішень, ні прокурорських санкцій нічого не потрібно.
«КРЕМЛЬ МОЖЕ ЗАСТОСУВАТИ СИЛУ ПРОТИ БУДЬ-ЯКИХ СУПРОТИВНИКІВ І У СЕБЕ ВДОМА, І ЗА КОРДОНОМ»
Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, Лондон:
— Це ще один зловісний знак намірів Путіна. Кремль може застосувати силу за своєю волею проти будь-яких супротивників і у себе вдома, і за кордоном. Ми не повинні дивуватися, якщо він так знову зробить. Уроки, так болісно засвоєні Україною та Грузією, не були сповна засвоєні на Заході».
«НЕОБХІДНО ПОСИЛИТИ ОПІР ЩОДО РОСІЙСЬКИХ ЗАГРОЗ»
Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса, Брюссель:
— Це одне з типових несподіваних рішень Путіна, яке повинне продемонструвати росіянам і всьому світу, що він контролює ситуацію. Але, звичайно ж, воно також має серйозну сторону: це ще більше посилить «вертикаль влади» в російській державі, централізацію ухвалення рішень і військовий вплив в одній особі. Захід повинен реагувати, як ми це робили протягом останніх двох років, на рішення Путіна: спокійно, але рішуче. Нам необхідно посилити опір щодо російських військових загроз, тому що Путін вважає слабкість як запрошення до нанесення ще більшої шкоди. Таким чином, ми повинні дати зрозуміти йому, що агресія проти своїх сусідів буде зустрінута санкціями, а проти союзників по НАТО — ще сильнішим захистом.
«ПРЕЗИДЕНТ НЕ ВПЕВНЕНИЙ У СВОЄМУ БЛИЗЬКОМУ КОЛІ»
Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст, Москва:
— Створення Росгвардії пов’язане з головними фундаментальними проблемами Росії. У певний момент, коли людина править країною дуже довго, у неї різко зменшується ступінь довіри до близького кола. Доля влади в Росії в значній мірі вирішується поза простором публічної політики і більш того — вузьким колом людей. Росгвардію щодо повноважень логічно порівнювати з опричниками Івана Грозного. Це спроба створити особисту армію президента, якою командуватиме людина, що вважається йому абсолютно відданою. Іншими словами, людина, яка фактично служить особисто президентові, а не країні. Це свідчення того, що президент не дуже впевнений у своєму близькому колі, і його політика цим близьким колом схвалюється. Він не впевнений у тому, що його не зрадить близьке коло, яке втрачає дуже багато грошей від санкцій, викликаних політикою Путіна. І тому створення Росгвардії є, скоріше, не підготовкою до виборів, а свідченням того, що президент не упевнений у своєму близькому колі.
А можливість цієї силової структури використовувати силу за кордоном додає відчуття, що це повноцінна паралельна армія. Наявність таких повноважень є свідченням того, що Путін створює особливу силову структуру, підпорядковану особисто президентові, яка фактично не вписана в систему підпорядкування і координації з іншими силовими структурами. Тільки президент вирішуватиме, як її використовувати. І це також ознака того, що президент не до кінця довіряє, і міністрові оборони також.
«КЕРІВНА ЕЛІТА КРЕМЛЯ ПОБОЮЄТЬСЯ, ЩО В МАЙБУТНЬОМУ МОЖНА БУТИ РОЗРАХОВУВАТИ ЛИШЕ НА ЕЛІТНІ ЧАСТИНИ»
Ігор СМЕШКО, екс-глава СБУ, Київ:
- Що стосується зовнішньої форми цієї події. Національні гвардії є в багатьох країнах світу. Корпус карабінерів в Італії, корпус жандармів у Франції, зрештою Національна гвардія є і в нас. Головне ж який зміст вкладається у цю структуру. По формальним ознакам насторожує те, що на відміну від світової практики згідно з повідомленням Кремля, російське законодавство збирається надати повноваження застосування Нацгвардії за межами країни. У названих раніше формуваннях Франції та Італії така функція відсутня. Одна річ, якщо створюється додаткова правоохоронна структура. Але використання нацгвардії за кордоном говорить про агресивну спрямованість цієї структури.
Виходячи з реалій, можна сказати, що в Росії ідуть процеси створення елітних підрозділів у першу чергу для забезпечення внутрішньої стабільності в РФ. Очевидно, що завдяки проведенню відповідної інформаційної та пропагандистської кампанії Кремлю вдалося підняти підтримку зовнішнього курсу Росії на захист так званого «руского» світу, проводити агресивну політику і переконати росіян, що проблеми виникають із намагання «підлого» заходу зруйнувати великий «руский» світ. Але згодом війна телевізора та холодильника буде вести до того, що зрештою холодильник почне перемагати телевізор. Для цього потрібно мати елітні частини, які зможуть бути особисто віддані першій особі держави і змогли б оперативно реагувати на можливі протестні акції з боку соціальних прошарків населення. Особливо це стосується Москви і Петербурга, де більше зосереджений середній клас, схильний до протестних акцій
Відтак, по-перше, в Росії створюється елітна структура, яка особисто віддана першій особі держави, яку очолює колишній керівник особистої охорони Путіна. І є спроба мати абсолюту надійність цих частин. Очевидно, на нацгвардію будуть кинуті великі ресурси, щоб мати відповідну боєздатність.
По-друге, нас повинно насторожувати те, що цій структурі дають право використання сил за кордоном для вирішення проблем захисту «руского» світу. Це ми бачимо на прикладі Донецька та Луганська, де застосовується військовий компонент РФ. І це має враховуватись нашим керівництвом при побудові нашої стратегії оборони.
Якщо шукати аналоги нацгвардії, то світовій досвід дає такі приклади. Преторіанська гвардія створювалась з часів Стародавнього Риму. Очевидно, що керівна еліта Кремля побоюється, що в майбутньому можна бути розраховувати лише на спеціальні треновані і відповідно фінансовані елітні частини, і особисто віддані верховнокомандувачу.
Підсумовуючи, слід зазначити, у нашого сусіди авторитарна форма правління із жорсткою вертикаллю влади. А санкції Заходу і стратегічна авантюра, яка була зроблена Кремлем стосовно Криму і тимчасово окупованих територій на Донбасі, привела до того, що керівництво Кремля все більше побоюється, що на довгу перспективу у нього можуть виникнути великі внутрішні проблеми. Нацгвардія це елемент стародавньої Преторіанської гвардії, яка офіційно підпорядкована першій особі держави і в першу чергу, безумовно, вона буде захищати правлячу політичну еліту.
