18 грудня, у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна — НАТО (КУН) на рівні послів, присвячене оцінці виконання нашою державою Річної національної програми співпраці.
По-перше, посли країн НАТО запевнили Україну в підтримці її суверенітету і територіальної цілісності, повідомляється на Урядовому порталі.
По-друге, було високо оцінено виконання Києвом Річної національної програми й відзначено прогрес у проведенні ключових реформ.
По-третє, генсек НАТО Єнс Столтенберг і посли засудили агресивні дії Росії проти України, порушення міжнародного права в Керченській протоці.
По-четверте, одразу кілька країн НАТО оголосили про внесення додаткових коштів у трастові фонди для України: Німеччина спрямує свій внесок у фонд реабілітації українських військових, Норвегія — на програми професійного розвитку НАТО, Чехія — у трастовий фонд із логістики, Словаччина — у фонд із розмінування. Про це повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ. Вона також запевнила Альянс, що кошти із трастових фондів використовуються Україною ефективно, повідомляє DW.
ФОТО РЕЙТЕР
Крім того, міністр заявила, що більшість союзників по НАТО виступили за проведення засідання КУН на рівні міністрів оборони, яке могло би відбутися в лютому. «Поки що ми не побачили великої готовності Угорщини розблокувати цей процес», — цитує слова Климпуш-Цинцадзе «Укрінформ». Нагадаємо, що Будапешт блокує засідання КУН на рівні політиків через незгоду щодо мовної статті Закону України «Про освіту».
«ПОТРІБНА ЯКІСНА ЗМІНА РОЛІ НАТО В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ ЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ»
«День» звернувся до експерта з проханням розповісти про практичні результати засідання КУН і відповісти на деякі актуальні питання у відносинах України та Альянсу.
Сергій ДЖЕРДЖ, голова Громадської Ліги Україна — НАТО:
— Було рішення допомогти Україні від НАТО як інституції, від окремих її країн-членів. Наприклад, Норвегія має надати додатково 140 тис. євро на навчання державних службовців за стандартами Альянсу.
Всього НАТО опікується 16 трастовими фондами, спрямованими на вісім країн, і вісім із цих фондів стосуються співпраці з Україною. Тобто наша держава отримує найбільше допомоги від Альянсу. І це зрозуміло, з огляду на те, що триває російсько-українська війна, Україна є стратегічним партнером НАТО, ми входимо в програму «Партнерство заради миру», — отже, ми зацікавлені в тому, щоб вони надавали нам реальну практичну допомогу. Бюджет усіх цих трастових фондів — 60 млн євро, і 40 млн спрямовані саме на Україну. Тобто наша країна є в пріоритеті у НАТО, і остання зустріч КУН підтвердила те, що НАТО збільшуватиме допомогу Україні. Одним із факторів цього було також загострення ситуації в Керченській протоці, яка сталася через захоплення Росією українських кораблів і моряків.
— Якими нині є ключові очікування НАТО від України і наскільки наша держава їм відповідає?
— Це послідовність у здійсненні реформ, які стосуються сектору безпеки. НАТО надає нам матеріально-технічну підтримку. Лише США надали нам 800 млн доларів безповоротної матеріально-технічної допомоги, а це понад 20 млрд гривень — дуже великі кошти для нашого Міністерства оборони. Є певні зауваження з боку НАТО до питання швидкості запровадження стандартів та критеріїв. І вчора (18 грудня. — Ред.) Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 8370, у якому йдеться про запровадження в Україні таких понять, як воєнна стандартизація, воєнні стандарти, безпекові стандарти країн-членів НАТО. Навіть дивно, чому це не було зроблено раніше, але краще пізно, ніж ніколи.
— Під час засідання КУН обговорювалися події в Азовському морі. Як ви оціните ефективність реакції НАТО на нещодавнє розширення агресії РФ проти України?
— На мою думку, НАТО може зробити більше в цьому плані. З іншого боку, Альянс чітко ідентифікував наявну загрозу, визначивши, що Росія є джерелом цієї загрози й агресії в Чорному та Азовському морях. Тому що, наприклад, перша реакція Верховної представниці ЄС із безпекової та міжнародної політики Федеріки Могеріні закликала обидві сторони шукати компроміс, діалог. Це трохи навіть смішно. Адже українська сторона виконує домовленість 2003 року щодо Азовського моря і просувається через Керченську протоку, через яку все життя була навігація, а Росія цьому перешкоджає. Тож який тут може бути діалог? Це все одно, що в лісі ведмідь напав на людину, і ми їх обох закликаємо до порозуміння та діалогу. Росія хоче взагалі заблокувати судноплавство Азовським морем. Щоб оцінити цю загрозу, потрібен правильний діагноз. У цьому аспекті НАТО якраз дало таку оцінку діям Росії. Це політична підтримка.
Сергій ДЖЕРДЖ: Альянс чітко ідентифікував наявну загрозу, визначивши, що Росія є джерелом цієї загрози й агресії в Чорному та Азовському морях. Щоб оцінити цю загрозу, потрібен правильний діагноз. У цьому аспекті НАТО якраз дало таку оцінку діям Росії. Це політична підтримка
Якщо ж говорити про практичну підтримку, то цього року сумарне перебування кораблів країн-членів НАТО в Чорному морі склало понад 120 днів. За минулий рік час перебування таких кораблів становив 80 днів. Тобто ми бачимо зростання. Але, з іншого боку, чи допомогло це Керченській протоці, коли стався цей інцидент? Ні. Саме збільшення присутності не несе змін у ситуації, потрібна якісна зміна ролі НАТО в забезпеченні безпеки Чорноморського басейну. Тут потрібно було б почути, побачити щось нове від НАТО. Таке рішення було, його озвучив генсек Єнс Столтенберг, який сказав, що відкриється нова військова моніторингова місія, яка буде спрямована на моніторинг повітряного та морського простору в басейні Чорного та Азовського морів.
Також ми очікуємо сприяння посиленню Військово-Морських сил України в Азовському та Чорному морях, підрозділу, який найбільше потерпів після анексії Криму, коли більша частина майна Військово-Морських сил залишилася на півострові. Тому вони, як ніхто інший, потребують швидкої реальної допомоги з боку Української держави і наших партнерів.
— Це засідання КУН відбувалася на рівні послів. Угорщина все ще блокує відповідні засідання на рівні міністрів. Наскільки це завдає шкоди нашим відносинам з Альянсом?
— Це завдає шкоди НАТО як інституції, тому що вона демонструє неспроможність діяти спільно і вести послідовну політику. У Європі відбувається війна. Чорне та Азовське моря — це внутрішні європейські моря, і з огляду на те, що ця війна на європейському континенті не припиняється, важливо, щоб міжнародні інституції, а саме НАТО, ОБСЄ та ЄС, діяли більш злагоджено, послідовно і результативно. А Угорщина розколює цю єдність, блокуючи засідання КУН на вищому рівні міністрів оборони і закордонних справ. Будапешт переводить гуманітарні питання, які, зрештою, не є драматичними (я не бачу жодних проблем у тому, що угорські діти на Закарпатті вивчатимуть і угорську, і українську мови), блокуючими діями на питання укріплення глобальної безпеки. У цьому аспекті в Угорщини немає союзників у НАТО. 11 країн-членів закликали її припинити це блокування, перейти на діалог щодо мовних питань на рівні двосторонніх відносин, і це цілком можливо, українська сторона саме це і пропонує. Також були окремі заяви США, які закликали владу Угорщини припинити спекулювати на цих питаннях. Однак очевидно, що угорську владу не цікавить мовне питання, їх цікавить підігравання РФ. І якщо вони не можуть зробити це відкрито, порушуючи єдність в ЄС і НАТО, то здійснюють це під видуманими причинами. Про те, що Угорщина підігрує РФ, свідчить заява прем’єр-міністра Орбана, який сказав, що не хоче і не буде співпрацювати з нинішньою українською владою і чекатиме на вибори та іншу владу. Це взагалі дивно звучить для європейського політика. Саме такі речі висловлює і Путін. Тому маємо дві однакові позиції в Європі — Угорщини та Росії — з приводу цього питання.
Хоча слід зазначити, що практичну співпрацю Угорщина не блокує. Засідання КУН на практичному рівні глав місій відбуваються. Реально ми отримуємо допомогу від НАТО, маємо майданчик для діалогу, можемо висловлювати свою позицію. Але періодично участь наших міністрів на засіданнях КУН також необхідна, щоби звіряти годинники й формувати спільний порядок денний України і НАТО щодо агресії Росії.
