Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Невдачі – це велика честь і не треба їх боятися»

Як Ізраїлю вдалося стати передовою країною у сфері інновацій та стартапів
21 листопада, 2017 - 13:01
ФОТО АВТОРА

Форум «GoingGlobal: Ізраїльсько-український день інновацій», який відбувся в Києві в рамках Єрусалимських днів у Києві, дав можливість українцям певною мірою зрозуміти, в чому секрет успіху Держави Ізраїль у цій сфері. Відкриваючи цей форум, ізраїльський посол Еліав Бєлоцерківський сказав, що мета цього заходу поділитися досвідом у сфері інновацій. За його словами, між Україною та Ізраїлем існує великий потенціал співпраці у сфері науки й технологій, але питання в тому, як його реалізувати. «Одна з проблем, вважає він, що у вашій країні фокус був на енергетиці, промисловості, сільському господарстві, але занедбаними були людські ресурси. А наш досвід показав наскільки важливими є людські ресурси. Якщо ви їх ігноруєте, то вам буде важко розвиватися», — зазначив посол.

ЕКОСИСТЕМА ІННОВАЦІЙ

Після цього вступного слова провідні ізраїльські експерти дуже доброю англійською мовою впродовж шести годин розповідали, що робить ізраїльську інноваційну екосистему настільки успішною і як це допомагає створювати стартові можливості для освоєння нових ринків? Як жінки надихають одна одну до діяльності в цій сфері. Як інновації впливають на освіту і як вона створює підґрунтя для подальших інновацій.

Співзасновник некомерційної організації Made in JLM («Зроблено в Єрусалимі») Рой Мунін поділився досвідом створення екосистеми інновацій у Єрусалимі. За його словами, це неурядове об’єднання фокусується на об’єднанні підприємців, стартапів, науково-дослідних центрів, наукових установ, постачальників послуг та інвесторів у Єрусалимі. Він розповів, що робота почалася зі зміни сприйняття міста назовні, яке мало депресивний, і створення позитивного іміджу Єрусалима.

І тільки після цього сюди стали приходити все більше компаній, та уряд став виділяти гранти на інновації. Пан Рой зазначив, що уряд завжди хоче все контролювати і зазвичай зазнає невдачі, тому важливо аби влада посідала належне місце. «А це можливо, якщо місцева чи центральна влада розуміє, що вона є частиною великої екосистеми і що тут є інші гравці, які можуть робити краще», — сказав він.

А чи не найголовнішим, на думку Муніна, є налагодження культури співпраці між багатьма гравцями: підприємцями, науковцями, урядовцями, університетами, провайдерами послуг. І всі ці ланки при створенні екосистеми інновацій є важливими.

Утім, наголосив Рой, успіху неможливо досягти, якщо в суспільстві не домінуватиме психологія сприйняття успіху іншого і розуміння, що це класно співпрацювати з такими людьми та зробити щось краще. Іншими словами, ізраїльтянам вдалося позбутися комплексу заздрості до чужого успіху.

Директор із маркетингу та екосистеми в MassChallenge, найбільшого акселератора стартапів на світі Том Бар Ав звернув увагу на інший момент: в Ізраїлі не роблять трагедії з невдачі. За його словами, в цій країні навіть є день FuckDay, іншими словами День невдах, коли люди діляться своїм досвідом. Адже не завжди з першого разу може підприємець досягти успіху, або навпаки невдача може стати стимулом зробити ще і ще спроби, аби зрештою створити успішний бізнес.

Кажучи про роль держави у сприянні створення екосистеми стартапів, Том сказав, що не обов’язково це мають бути кошти. За його словами, допомога може полягати в зменшенні ціни на приміщення для офісів під стартап, а також ліквідація перепон для відкриття бізнесу.

Том розповів, що невелику екосистему інновацій можна створити за два тижні, але при цьому, наголосив він, треба розуміти, що це марафон, а не спринт.

ЖІНКИ ТА ІННОВАЦІЇ

«Ми не стали стартап нацією за один день. І цьому сприяло те, що в нас існує культура підприємництва. Невдачі — це велика честь і не треба їх боятися. Людина може зазнати три-чотири невдачі і зрештою побудує успішну компанію», — розповіла директор із розвитку бізнесу компанії Vertex Venturesз 20-річним досвідом роботи 29-річна Наама Зальцман Дрор.

Гендиректор заснованої 2003 року єрусалимської громадської організації TheNewSpirit 35-річна Інбар Вайс відзначила, що високотехнологічні міста починаюся з соціальних інновацій. За її словами, багато творчих людей приносять ідеї, які змінюють реальність міста, що сприяє появі високих технологій.

І, можливо, продовжила вона, така велика кількість інновацій у Єрусалимі пояснюють тим, що ми живемо в божевільному місті, де ледь не щоденно відбуваються якісь конфлікти. «Існування різних культур змушує по-іншому жити разом, і це призводить до чудових інновацій. Ми працюємо, щоб об’єднувати молодих людей і спонукати до речей, які їх надихають, аби вони не відчували самотності в місті і хотіли змін, і для цього створюються нами платформи для інновацій», — сказала Інбар.

TheNewSpirit, наголосила вона, бере участь у розвитку професійних спільнот, які прагнуть змінити реальність у Єрусалимі. За її словами, різні громади сприяють розвитку творчої економіки, місцевого підприємництва та інновацій у Єрусалимі.

Торкаючись ролі жінок та інновації, Інбар зазначила, що в Ізраїлі в приватному секторі не має спрямованості на слабку стать. «А жінки, продовжила вона, більш працьовиті та ефективніші, ніж чоловіки. Вони виконують багато завдань і є певною мірою «багатостаночниками».

Наама наголосила, керувати домогосподарством складніше, ніж відкрити стартап. «Материнство це антрепренерство», сказала вона. І чим більше жінок буде залучено до інновацій, це зробить їх сміливішими, а світ стане повнішим», резюмувала Наама.

ІННОВАЦІЇ В ОСВІТІ

Учителі в системі освіти — консервативні і тому з них треба витягнути іскру підприємництва. Так вважає Лілак Вассерман — антрепренер у інкубаторі Mifras, який спрямований на вдосконалення системи освіти через розвиток ініціатив, підприємців та культуру підприємництва. На її думку, інновації та підприємництво слугують підгрунтям для розвитку державної системи освіти з урахуванням викликів, із якими вона стикається. І при цьому, наголошує вона, зміни чи реформи системи освіти неможливі зверху, а мають іти знизу, й означають зміну мислення та сприйняття.

«Ми в дитсадку, в школі, університеті маємо сприйняття світу, таким яким він є, а в підприємця воно інше — він вважає, що має силу змінити реальність», — наголосила Лілак.

І вихід, на її думку, в тому, щоб учителі стали інноваторами і навчали дітей висловлюватися емоційно, а найголовніше мріяти. Саме так поступала одна дуже молода вчителька, викладаючи з першого по шостий клас у школі, яку вона хотіла змінити. І якщо таких учителів буде багато, то ми й матимемо нову систему освіти, вважає Лілак. Вона розповіла, що кілька років у Ізраїлі працює програма з введення в школах проектно-навчального процесу, яка спочатку фінансувалася за приватні кошти, а тепер залучає і державні.

Суть програми полягає у відборі 30 директорів шкіл, у яких є потенціал до введення інновацій у навчальних закладах. «Півроку з ними ми проводимо спеціальні курси, потім вони за півроку готують навчальну програму, яку ми адаптуємо до певної школи. Ми запитуємо директора, яка його мрія і яку мету він хоче досягти за півроку, які виклики та потреби стоять перед громадою і про що вона мріє. Протягом наступних шести місяців ми знаходимо інноваційне рішення, щоб задовольнити мрію. По закінченні першого року директор має бізнес-план. Це програма і кроки, які треба зробити в школі, щоб вона була інноваційною. Потім ми працюємо над бюджетом, і якщо необхідні кошти буде отримано з боку міністерства освіти чи іншого фонду, за два роки ви отримуєте іншу школу, яка стає інкубатором для освітян», — пояснила Лілак.

Вона навела приклад реалізації інноваційного рішення, розповівши про те, як вдалося зменшити рівень насильства і водночас підвищити успішність у дуже складній єврейсько-арабській школі на півдні Ізраїлю. За її словами, було проаналізовано 20 різних рішень покладення краю насильству й обрано навчання в русі. Наука підказувала, що чим більше учні рухаються, тим менше вони схильні до насильства. Замість 45 хвилин урок для 40 учнів тривав 15 хвилин, а решту часу в процесі руху вони вивчали математику, фізику, мову. Для цього, звісно, вчителям потрібно було змінити систему і структуру подачі матеріалу. Але зрештою насильства в школі стало менше, а успішність значно кращою, — наголосила Лілак.

Хоча в ізраїльській культурі легко сприймається лідерство, продовжила вона, ми своїми програмами намагаємось навчати вчителів, студентів та учнів культурі підприємництва. Однак це нелегко зробити і причина у тому, що найскладніше змінити мислення.

І так воно й є. Але можна відзначити, що ізраїльтяни добре засвоїли міркування Сократа, який сказав: «секрет змін полягає в тому, що зосередити всю свою енергію потрібно не на тому, щоб боротися зі старим, а на побудові нового».

Микола СІРУК
Газета: 
Рубрика: