Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Нова «американська» ставка Банкової

«Бюджетна лобістська компанія — це не те, що здатне принципово вплинути на захист інтересів України у США», — експерт
11 січня, 2017 - 10:34
ФОТО РЕЙТЕР

Напередодні інавгурації новообраного президента Дональда Трампа Адміністрація Президента України найняла американську піар-компанію для лобіювання в США інтересів нашої країни. Про це повідомив 6 січня портал The Hill, який читають у Білому домі, і який серед інших видань користується найбільшою популярністю серед законодавців. Це видання відзначає, що близька до Республіканської партії лобістська компанія, яку очолюють республіканські чиновники, зокрема екс-губернатор штату Міссісіпі Хейлі Барбур, Ленні Гріффіт та Ед Роджерс, 23 грудня підписали контракт з Адміністрацією Президента України. Це випливає з документів, розміщених на сайті відділу реєстрації іноземних агентів (FARA) міністерства юстиції США. «BGR Group подала відповідну інформацію в FARA 1 січня 2017 року. Адреса клієнта в представленій інформації — «Банкова, 11, Київ, Україна». Мета діяльності компанії — «зміцнення зв’язків між США та Україною і заохочення американських приватних підприємців інвестувати в Україну», — йдеться в публікації.

Крім того, Барбур і BGR Group домовилися з Україною про «вироблення й імплементацію стратегії у сферах розвитку бізнесу та урядових зв’язків заради посилення американсько-українських відносин і збільшення американських інвестицій в Україні». Йдеться, зокрема, і про організацію зустрічей з американськими посадовцями. Як наголошується в наданій FARA інформації, вартість контракту, який підписано на один рік, становить 600 тис. доларів.

Барбур, який 1991 року став співзасновником BGR, з 1993-го до 1997 року очолював Національний комітет Республіканської партії. І свою лобістську діяльність він ще більше розгорнув по завершенні губернаторської каденції з 2004-го до 2012 року.

Барбур і BGR працювали на інші іноземні уряди, зокрема Індії, Південної Кореї та Бангладеш. До корпоративних клієнтів Барбура належать Airbus, Caterpillar, Chevron, Huntington Ingalls and Toyota Motor Corp.

Видання The Hill також повідомило, що крім впливових політиків Барбура і Роджерса, до лобіювання інтересів України в США буде залучено віце-президента BGR Group з міжнародної діяльності Лестера Мунсона і Майю Сейден, яка працювала старшим помічником у Держдепартаменті, коли це відомство очолювала Гілларі Клінтон.

До приходу в компанію BGR Group у листопаді 2015 року Мунсон працював директором персоналу в сенатському комітеті із закордонних справ, який очолював республіканець Боб Коркер.

За інформацією The Hill, 2015 року тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк найняв американську лобістську компанію APCO Worldwide, щоби поліпшити відносини з медіа. Але цей контракт було скасовано після призначення новим главою українського уряду Володимира Гройсмана.

Раніше, як відомо, американські ЗМІ оприлюднювали інформацію про те, що Віктор Пінчук долучився до фінансування передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон. Більш того, український олігарх всіляко демонстрував свою прихильність саме до цієї кандидатки, запрошуючи раніше родину Клінтонів на свої форуми YES. На жаль, на Заході така «робота» Пінчука — зятя екс-президента України Леоніда Кучми — часто сприймалась не як особиста позиція, а вектор зовнішньої політики держави. Зрештою навіть Президент Петро Порошенко під час свого візиту до США так і не зустрівся з Дональдом Трампом, який згодом переміг на виборах, але зустрівся з Гілларі Клінтон, зустрічі з якою, за повідомленнями деяких ЗМІ, сприяв Віктор Пінчук. Зважаючи на те, що українська влада явно прорахувалась на цих американських виборах (довіривши фактично це питання окремому клану Кучми-Пінчука), сподіваючись, що наступним президентом стане Гілларі Клінтон, виникає питання, чи справді найнята лобістська компанія допоможе Києву у лобіюванні інтересів при адміністрації Трампа і що насправді треба робити в самій Україні, щоб новий глава Білого дому підтримав нашу країну у протистоянні з Росією.

«НЕ ЯСНО, ЧИ BGR МАЄ ДОБРІ ЗВ’ЯЗКИ З НАСТУПНОЮ АДМІНІСТРАЦІЄЮ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

— Високопоставлені українські політики часто наймали лобістів для просування своїх інтересів у Вашингтоні. У минулому це приносило мало користі. Цього разу може бути по-іншому, з огляду на незвичайні обставини адміністрації Трампа. Але не ясно, чи BGR має добрі зв’язки з наступною адміністрацією.

Коли ж вести мову про дії української влади, то найголовнішим є те, щоб Україна продемонструвала чітку відданість реформам, що обеззброюватиме апологетів Кремля, які кажуть, що корупція в Україні робить її сумнівним активом. Уряд у Києві також повинен проявити необхідну гнучкість щодо автономії та місцевих виборів, щоб показати, що Москва є причиною того, чому Мінський процес добре не працює. Україна може продемонструвати таку гнучкість, не роблячи поступок, які зміцнили би контроль Москви на окупованих територіях.

«МИ МАЄМО ЗАПРОПОНУВАТИ ВАШИНГТОНУ КОНКРЕТНИЙ ПЛАН ЗМІЦНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ТА ДЕРЖАВНОСТІ»

Микола КАПІТОНЕНКО, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД), Київ:

— Думаю, бюджетна лобістська компанія — це не те, що здатне принципово вплинути на захист інтересів України у США. Ми втратили майже три роки часу, займаючись беззмістовною риторикою і будуючи повітряні замки, а в підсумку виявились зовсім неготовими до нової реальності в особі Дональда Трампа у Білому домі. Якби подібні прорахунки можна було залагоджувати за 50 тис. доларів на місяць, то зовнішня політика взагалі була б непотрібна. Шлях до підтримки з боку нового американського президента лежить через прагматизм в обстоюванні власних інтересів, якомога повніше розуміння інтересів партнера та адекватне уявлення про межі досяжного — тобто все те, чого традиційно бракує українській зовнішній політиці. Америці потрібна дієздатна та ефективна Україна з послідовною та передбачуваною зовнішньою політикою. Зрештою, нам така Україна теж потрібна. Зайву роботу замість нас ніхто виконувати не буде, а Україна слабка, корумпована та бідна — це «актив», від якого дуже просто відмовитися.

Закликами до справедливості та співчуття ми нічого не досягли за адміністрації Обами, і результат не стане кращим за адміністрації Трампа. Опцій, які ми можемо запропонувати Вашингтону, залишається дедалі менше, і ними дедалі складніше «торгувати», особливо порівняно з ядерною зброєю чи збагаченим ураном. Проте вони є.

Стратегічні інтереси США полягають у зміцненні режиму ядерного нерозповсюдження та обмеженні впливу міжнародного тероризму. Москва пропонуватиме їм все це в обмін на Україну. Ми можемо запропонувати поглянути на ситуацію інакше: крах безпеки України, яка відмовилась від ядерної зброї, означає кризу режиму нерозповсюдження. Якщо політика Кремля в кінцевому рахунку принесе успіх, цінність жорсткої сили — а надто ядерної зброї — зросте. Горизонтальне розповсюдження стане питанням часу, і США в довгостроковій перспективі зацікавлені у відновленні територіальної цілісності України. Розширити можна й трактування проблематики тероризму, що є похідною від слабкості сучасних держав. Перетворення України на європейське Сомалі  навряд чи сприятиме глобальній стабільності. Ми маємо запропонувати Вашингтону дієвий, конкретний і недорогий план зміцнення української безпеки та державності. Інакше йому запропонують план її знищення.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: