У своїй натхненній промові на саміті G5 в Ганновері президент США Барак Обама закликав Європу залишатися об’єднаною. При цьому він наголосив, що світ потребує сильної Європи для підтримки прогресу і розв’язання проблем у сфері безпеки.
Візит до Німеччини — це остання зупинка в шестиденному закордонному турне Барака Обами, під час якого він прагнув зміцнити зв’язки із союзниками США задля боротьби з бойовиками-ісламістами, припинення агресії Росії щодо України, а також стимулювання міжнародної торгівлі.
Американський президент зазначив, що російська агресія кричуще порушила суверенітет і територію незалежної європейської держави — України, що загрожує баченню цілісної, вільної та мирної Європи, а також прогресу, якого було досягнуто з часу завершення холодної війни.
БАРАК ОБАМА: КОРОЛЕВА ЄЛИЗАВЕТА БУЛА ДЖЕРЕЛОМ НАТХНЕННЯ ДЛЯ МЕНЕ, ЯК І ДЛЯ БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ У ВСЬОМУ СВІТІ. ВОНА СПРАВДІ — ОДНА З МОЇХ УЛЮБЛЕНИХ ЛЮДЕЙ, І НАМ ПОВИННО ДУЖЕ ПОЩАСТИТИ, ЩОБ ДОСЯГТИ 90 РОКІВ І БУТИ ТАКИМИ Ж ЕНЕРГІЙНИМИ, ЯК ВОНА. ЄЛИЗАВЕТА — ДИВОВИЖНА ЛЮДИНА І СПРАВЖНЯ ПЕРЛИНА СВІТУ, А НЕ ЛИШЕ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА / ФОТО РЕЙТЕР
«З цієї причини ми повинні продовжувати допомагати Україні в її реформах з покращення економіки, консолідації демократії та у модернізації її збройних сил для захисту своєї незалежності. Ми повинні зберігати санкції чинними, доки Росія повністю не виконає Мінські угоди», — наголосив Обама.
Напередодні на прес-конференції з німецьким канцлером Ангелою Меркель Обама також наголосив, що обидва лідери займають єдину позицію щодо санкцій проти Росії через її політику стосовно України.
У свою чергу, Меркель заявила, що угода про припинення вогню на сході України не була стабільною і вони разом з американським президентом обговорили шляхи реалізації мирних угод від лютого 2015 року. «На жаль, ми досі не маємо стабільного припинення вогню, і ми повинні просувати політичний процесс, — відзначила канцлер, додавши, що вона разом з Обамою «обговорила дуже детальні кроки, які у цьому плані буде вжито в подальшому».
Це добре, що глава найбільшої у світі держави звернувся з подібним закликом до європейських лідерів, але чи не запізно, зважаючи на те, що в Європі фактично відбуваються процеси дезінтеграції, які підсилює Росія через різні політичні партії та підкуп лідерів. І з іншого боку, у багатьох у світі виникають питання і до лідерства нинішнього глави Білого дому, який не вдається до рішучих кроків зі стримання російської агресії в Україні.
На своїй сторінці у Фейсбку голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справа Ганна ГОПКО так прокоментувала зустріч Обами з Меркель і подальші переговори лідерів G5: Це власне шанс неофіційно домовитися про спільні дії Європи і США на період до вступу на посаду нового президента в січні 2017 році. Саміт НАТО у Варшаві буде формальним закріпленням цих домовленостей. Європейська Рада наприкінці червня теж багато в чому їх врахує.
Зняття санкцій з Росіі можливе лише після того як путін повністю виконає мінські зобов’язання!! Забереться з нашої територіі. Від Украіни чекають швидкого здійснення реформ. Висновок: Від перших кроків нового уряду залежить багато. Яку підтримку отримуватимемо надалі. Тому чекаємо рішучих кроків. Як радив Байден: не змарнуйте свій історичний шанс.
Джон ХЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричі в Американської Ради, Вашингтон:
— Найважливіший момент, який пролунав на прес-конференції Обами і Меркель, полягав у тому, що санкції щодо Росії будуть залишатися доти, поки Москва повністю виконає свої зобов’язання в Мінську. Досить цікавим є посилання канцлера Меркель на нестійке — власне, неіснуюче — припинення вогню і необхідність прийняття детальних кроків в політичному процесі. За останні три місяці відбулися деякі ознаки того, що сторони починають шукати нові способи реєстрації прогресу в політичному процесі — зустріч Нуланд—Сурков у січні, озвучена українськими ЗМІ ідея призначення Юрія Бойка і Ріната Ахметова губернаторами Луганської та Донецької областей. Цілком можливо, пані Меркель міркує в цьому дусі.
Микола КАПІТОНЕНКО, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин, Київ:
— Візит до Європи підводить своєрідний підсумок політики адміністрації президента Обами, в якій трансатлантична єдність була головним принципом. Обаму критикують багато в Україні за його обережність, називаючи її «нерішучістю», тоді як сам Обама, схоже, вважає це своєю сильною стороною. Успішна зовнішня політика, з точки зору американського президента, який відходить, — це політика лідерства, солідарної відповідальності і уникнення односторонніх дій, зловживання якими за часів Буша-молодшого істотно звузили для американців простір для маневру. Всі вісім років Обама намагався не ставати заручником чужих дій або бездіяльності, і це йому вдалося. Інша справа, що за це довелося заплатити ціну. Глобальна роль США стала менш активною, антиамериканські режими, прийнявши це за слабкість, активно скористалися моментом. Але в довгостроковій перспективі вони виявилися в набагато складнішій ситуації. В Європі Обама закликав до єдності. Це традиційний месидж багатьох десятиліть. У нього вкладено спільні цінності, бачення, довіру і взаємну залежність. Америці потрібна сильна та єдина Європа. Для цього потрібна Британія в Європі і збільшений фінансовий і оборонний внесок європейців у НАТО.
Тут ми побачили чергове підтвердження того, що єдина Європа — кращий для США стратегічний союзник з усіх можливих. Ці мотиви визначили і риторику щодо українського питання. Фраза Обами про те, що антиросійські санкції можуть бути зняті тільки після виконання Мінських угод доповнилася словом should — і стала звучати як «можуть і повинні бути зняті». Це явний реверанс в сторону позиції європейців щодо поточного конфлікту: Крим виноситься за дужки санкцій, а їхньою головною метою виступає примус Москви до більш конструктивної позиції. Європейський погляд на те, що відбувається стає все більш зручним для Москви, дозволяючи маніпулювати відповідальністю за виконання Мінських угод, а то і відповідальністю за конфлікт в цілому. Платити за більш жорстку позицію щодо Росії ризиком розриву з європейцями обережний Обама не хоче. Залишається відкритим питання про те, на скільки цього буде хотіти наступна господиня або господар Білого дому.
Боюся, цими кроками, про які говорить Меркель, може виявитися посилення тиску на Україну. Європейці перебувають у межах можливого — того, що можна досягти за допомогою санкцій. Якщо два роки тому питання стояло про те, чого ж можна досягти, то сьогодні відповідь вже відома. Важелів більш сильного тиску на Москву в Берліні, Парижі та Брюсселі немає, як немає і єдиної стратегії щодо Росії. А ось важелі тиску на Україну є. Разом з бажанням скоріше заморозити конфлікт на Донбасі, вони можуть спрацювати дуже несподіваним для нас чином.
