Цьогоріч Польща і Литва досить нетрадиційно відзначатимуть 226-ту річницю ухвалення Конституції Речі Посполитої 3 травня. Посольства обох цих країн в Україні вирішили 17 травня провести в Національній опері в Києві концерт польсько-литовської музики.
Нагадаємо, що Конституцію Речі Посполитої 3 травня 1791-го (дослівно «урядовий закон») вважають першою в Європі конституцією в сучасному розумінні, ухваленою на Чотирилітньому сеймі в Польщі, що встановлювала устрій Речі Посполитої згідно з ідеями просвітництва. Водночас зі збереженням станового устрою конституція зміцнила виконавчу владу за принципом спадкової монархії, скасувала liberum veto, розширила права міщан, послабила позиції магнатів. Також було скасовано поділ на Корону і Литву. Головними творцями Конституції були король Станіслав Авґуст Понятовський, граф Іґнацій Потоцький, політик і публіцист Гуґо Колонтай. Конституція втратила чинність після Торговицької конфедерації та збройної інтервенції Росії.
Українці по праву можуть вважати першою європейською конституцією Конституцію Пилипа Орлика, датовану 1710 роком, яка через несприятливі історичні обставини не була прийнятою та впровадженою в дію. Ця обставина не дозволяє українському історичному документу «конкурувати» за першість з польським, який був фактично введений в дію і мав широкий, хоч і короткочасний, вплив на події.
Конституція 3 травня 1791 року мала стати відповіддю на внутрішню і міжнародну ситуації Речі Посполитої Обох Народів, яка ще за 150 років до цього (в середині XVII ст.) була однією з найпотужніших європейських країн і найбільшою країною в Європі.
Конституція 3 травня вплинула на подальші демократичні рухи у світі. Після втрати Польщею незалежності та поневолення, яке тривало 123 роки, саме конституція 3 травня нагадувала про боротьбу за польську свободу. На думку двох співавторів документа, Іґнація Потоцького та Гуґо Колонтая, ця Конституція була «останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни».
5 травня 1791 року день 3 травня було визнано Святом Конституції. Святкування цього дня було заборонено під час поділів Польщі. У квітні 1919 року, вже в незалежній державі, свято було відновлено.
День Конституції 3 травня був оголошений поза законом гітлерівцями та комуністичною владою СРСР, які панували в післявоєнній Польщі. До 1989 року цього дня в Польщі часто відбувалися протести і антикомуністичні демонстрації. Вже в новій Польщі — від квітня 1990 року — День Конституції 3 травня став державним святом.
«День» звернувся до польського та литовського послів з питанням, чому цього року було вирішено відзначати 226-ту річницю підписання конституції 3 травня в Україні.
«СВОБОДА — ЦЕ СПІЛЬНА СПРАВА»
Ян ПЄКЛО, посол Польської Республіки в Україні:
— Суттю нашої Конституції 3 травня є дух свободи. До речі, литовці також відзначають цю дату, для них це державне свято. І в принципі ця подія стосується України, яка на той час була у складі держави Речі Посполитої.
Саме тому ми 17 травня будемо святкувати 226-річчя від дня ухвалення Конституції 3 травня в Національній опері в Києві. Причому ми вперше відзначатимемо день Конституції разом з литовцями та українцями. Нам треба показати, що це спільна справа. Як це було у випадку наших повстань, зокрема формування руху «Солідарність», що призвів до виходу Польщі зі сфери впливу Радянського Союзу. У вашій країні була помаранчева революція, потім Революція Гідності. І все це — спільні дії, спільна справа.
Щодо порушення останнім часом у Польщі політиками історичних питань, які ускладнюють відносини між Україною і Польщею. Це питання можна повернути по-іншому і сказати: якщо хтось хоче з оптимістичним поглядом подивитись, то історія допомагає розв’язувати усі спільні справи, а з другого боку, якщо хтось хоче подивитись з песимістичним поглядом, то можна сказати, що історія перешкоджає. Але це — проблема підходу: оптимістичного і песимістичного.
Зі свого боку як посол я хочу побажати, щоб ми, поляки, могли спільно з українцями працювати над тим, щоб формувати спільну позицію Європейського Союзу, зокрема у питаннях безпеки, і щоб українці могли без перешкод, без віз приїжджати в Польщу, Німеччину, Іспанію, Португалію, щоб наші зв’язки були сильними.
Щоб змусити Росію припинити агресію в Україні і повернути Крим, нам треба показати, що ми разом: «разом нас багато, і нас не подолати». Якщо ми це покажемо Росії, то для неї не буде так просто робити те, що вона робить. Через три роки війни є краще розуміння того, що Росія є агресором, і можна навіть сказати, що це змінило підхід частини європейської еліти, яка хотіла підтримувати діалог з Росією. Є розуміння, що Росія просто не хоче бути партнером, вона хоче перешкоджати.
«...ЦЕ ОДИН ІЗ ЯСКРАВИХ ПРИКЛАДІВ, ЯКИЙ ЩЕ НЕ ДО КІНЦЯ ВІДОМИЙ СУСПІЛЬСТВУ»
Марюс ЯНУКОНIС, посол Литовської Республіки:
— Спільним відзначенням 226-ї річниці від дня ухвалення Конституції Польщі 3 травня в Києві ми хочемо показати суспільству України більш відкриту нашу спільну історію, частиною якої була й Україна. І Конституція 3 травня — один із яскравих прикладів, який ще не до кінця відомий для суспільства. Це була перша реалізована демократична конституція в Європі і друга у світі — після конституції США, — звичайно, її приймали у складні часи. Але це наше спільне досягнення.
Організація спільного заходу з цього приводу у Національній опері у Києві — це приклад співпраці Литви і Польщі. Ми вирішили відзначати цей день вперше разом у Києві. Думаю, що це дуже символічно і дуже потрібно, щоб наш регіон об’єднувався на фундаменті нашої спільної історії.
Стосовно заяви Президента України Петра Порошенка, що з отриманням безвізового режиму з ЄС «Україна остаточно оформила своє розлучення з Російською імперією». Я думаю, що це важливий крок щодо тіснішої інтеграції з Європейським Союзом. І Україна є одним із лідерів у процесі Східного партнерства і асоціації з Євросоюзом. І звичайно, Росія не йде у тому самому напрямку.
А щоб швидше просуватися у напрямку до членства в ЄС, Україні треба продовжувати реформи, які є важливим і для людей, і для бізнесу. Це буде створювати нові можливості для тіснішої інтеграції.
Аби Путін відступив з України і повернув Крим, треба продовжувати тиск на Росію. Поки що немає умов для скасування санкцій. Тому що Росія не виконала Мінських угод. І це залишається головним критерієм щодо нормалізування відносин з Росією.
