Схоже, російському президенту Володимиру Путіну не вдалося нав’язати свій порядок денний і на сесії ГА ООН, і на першій за останні два роки зустрічі віч-на-віч з американським президентом Бараком Обамою. А акцент хазяїн Кремля хотів зробити на сирійській кризі і заклику об’єднатися під проводом Росії у широку коаліцію у боротьбі проти «ІДІЛ», долучивши президента Сирії Башара Асада. І тим самим зменшити увагу до російської агресії на Донбасі.
До речі, під час виступу російського президента українська делегація залишила залу Генасамблеї ООН, висловивши тим самим свою незгоду з агресивною політикою Кремля. Слід зазначити, що експерти назвали промову Путіна слабкою, і спрямованою на внутрішню аудиторію. А екс-посол США в Росії Майкл МакФол написав у Twitter, що «заклики Путіна поважати суверенітет держав є лицемірними, зважаючи на інтервенцію Росії в Україну та Грузію».
Глава Білого дому в 42-хвилинному виступі теж торкнувся сирійського питання, але без залучення Асада, злочинні дії якого стали першопричиною громадянської війни в цій країні. Водночас Обама чітко заявив, що Захід продовжуватиме економічні санкції проти Росії допоки та не змінить своєї політики. «Ми не можемо стояти осторонь, коли брутально порушуються суверенітет та територіальна цілісність країни».
А зважаючи на те що із 90 хвилин розмови двох президентів половину часу було приділено Україні, навряд чи це може бути занесено в актив Путіна, який заявив після зустрічі з Обамою, що переговори були «відвертими» і показали, що сторони можуть разом працювати над спільними проблемами.
За повідомленням американських ЗМІ, у Білому домі констатували, що, попри відсутність прогресу як щодо України, так і щодо Сирії, певний сенс у цій зустрічі був. Сторони говорили про те, що проросійські сепаратисти повинні відкрити повний доступ для представників ОБСЄ до всіх пунктів пропуску, а також почати, нарешті, виведення всіх російських солдатів з окупованих територій, закрити і повернути кордон під контроль України. У цьому ключі Обама нагадав Путіну, що до кінця року ще два місяці — цілком достатньо, щоб реалізувати Мінські угоди.
Як повідомляє «Голос Америки» з посиланням на чиновника в адміністрації США, «президент підтвердив нашу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також відзначив позитивні можливості імплементації Мінської угоди за наступні кілька місяців».
Таку саму позицію Обама підтвердив під час розмови з Порошенком у понеділок, наголосивши, як повідомив прес-секретар глави Української держави Святослав Цеголко, що Сполучені Штати будуть і надалі підтримувати Україну, яка впроваджує реформи та продовжує шукати дипломатичне вирішення конфлікту».
Виникає питання, чи вдалося Україні досягти своїх цілей, зокрема посилення тиску на Путіна з боку Обами для припинення російської агресії і виконання Мінських домовленостей, які вважаються єдиним способом врегулювання ситуації на Донбасі.
Український дипломат, якому добре відома кухня в ООН і Білому домі, розповів «Дню» на умовах off the records, що головна мета української делегації в ООН в ООН та на численних переговорах у Нью-Йорку полягала на тому, щоб ми ще раз донесли свою точку зору всьому світу. «Це дуже важливо, адже Генасамблея ООН є тим рупором, через який країни хочуть розповісти про свої проблеми, плани, проекти і запропонувати вирішення глобальних, регіональних та локальних проблем. І для нас також важливо, щоб ця організація стала більш ефективною і спроможною вирішувати сьогоднішні актуальні питання. Особливо це стосується РБ ООН, яка, справді, спотикається, коли заторкуються серйозні конфліктні питання і коли одна із сторін — Росія — є постійним членом Радбезу, який не хоче поважати міжнародне право і хоче домінувати. У цьому розумінні багато було зроблено особисто президентом і делегацією», — зазначив співрозмовник.
Коментуючи ініціативу низки країн щодо обмеження права вето для постійних членів РБ ООН, дипломат сказав, що це можливо, якщо буде надзвичайно сильна і потужна воля всіх інших чотирьох членів Радбезу, щоб змусити п’ятого жити відповідно до норм міжнародного права.
Відповідаючи на запитання чи вплинуть відкриті заяви Обами під час його виступу з трибуни ООН на адресу Росії та півторагодинна розмова віч-на-віч з Путіним, половину якої було присвячено Україні, на те, щоб Росія виконала Мінські домовленості, співрозмовник сказав таке:
«Дуже важливо, що в ході цієї зустрічі обговорювалось українське питання. Для нас архісерйозною є якнайміцніша підтримка Сполучених Штатів, без якої б нам було дуже складно. Тому у цьому контексті Путін ще раз переконався, що підтримка України з боку США і Заходу в цілому є сильною і що надіятись на скасування санкцій за такої поведінки, яку зараз сповідує Путін, не доводиться.
Із другого боку, нам не треба очікувати якихось кардинальних змін у позиції Путіна. Його стратегія залишається практично незмінною і полягає в тому, що Кремль не бачить для себе процвітаючої України, яка, на його думку, буде загрозою всій російській імперії. Тому політика буде продовжуватись на те, щоб сіяти далі в Україні хаос, зробити нашу країну фактично залежною від Москви, відрізати її від Заходу і показати, що Україна це — держава, яка не відбулася і тому хай Захід займається своїми питаннями, а українським питанням займеться Кремль. Це приблизно така концепція якої Москва чітко дотримується і від якої вона відмовлятись принаймні найближчий час не збирається. А змінювати позицію Путіна особисто і Кремля загалом можливо лише тоді, коли для них буде зрозуміло, що введені Заходом санкції скасовуватися не будуть, а можуть і будуть тільки посилюватись, і що разом з падіння цін на нафту, Росію може чекати повний колапс. І тільки тоді Путін задумається і буде шукати виходи з такої ситуації, намагаючись при цьому зберегти своє обличчя і врятувати свою владу. Власне він бореться за самого себе, за своє майбутнє. І його найменше цікавлять інші речі, навіть інтереси самого російського народу».
Днями деякі джерела повідомили, що до кінця року може відбутися візит президента США в Україну. Що ж до повідомлень то український дипломат підтвердив, що питання щодо організації візиту опрацьовується на досить серйозному рівні і є надія, що ця подія до кінця поточного року відбудеться. «Візит Обами до України був би надзвичайно потужним імпульсом і демонстрацією всьому світу стабільної і абсолютно потужної підтримки України», — наголосив співрозмовник.
Торкаючись питання очікувань України щодо допомоги з боку США, дипломат зазначив таке: «Важливо, щоб США залишалися лідером у наданні допомоги Україні та лідером у сьогоднішній проукраїнській коаліції, яка включає США, ЄС такі країни, як Японія, Канада, Австралія, Корея. Нам важливо, щоб Америка гуртувала весь західний світ, щоби Кремль відчував, що кожен агресивний крок щодо України, буде мати свої наслідки у вигляді санкцій та посилення міжнародної ізоляції.
ФОТО РЕЙТЕР
Важливо, що Америка власним прикладом піднімала планку допомоги, ми маємо на сьогодні дуже серйозну фінансову допомогу з боку США, також є серйозною допомога у військово-технічному плані. Звичайно, на порядку денному залишається питання надання Україні оборонної зброї. І це питання для нас залишається надзвичайно актуальним. І Америка, і Європа продовжують його розглядати. І поки що вони не сказали «ні» і залишаються на столі переговорів. Звичайно, українська сторона продовжує працювати над збільшенням обсягів прямої допомоги по конкретних напрямках».
ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ
«МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА НЕ СПРОМОГЛАСЯ НА ЕФЕКТИВНІ ЗУСИЛЛЯ»
Ганна ГОПКО, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах, Нью-Йорк:
— 70-та Генеральна асамблея ООН зібрала лідерів світу для яскравих заяв з трибуни поважної організації. Тут лунають заяви про потребу реформування ООН під виклики ХХІ сторіччя, про необхідність розширення членства в Раді безпеки, але не більше. Де ефективні кроки, як, наприклад, справедливий суд над Путіним у формі трибуналу щодо MH17? Відключення від системи Swift як покарання для Путіна за всі злочини в Придністров’ї, Грузії, Україні? Міжнародна спільнота поки не спромоглася на ефективні зусилля, щоб зупинити Путіна і не дати йому можливості влізти в Сирію, де під брехнею чи маскою миротворця він купуватиме лояльність до себе як торговець нестабільністю. Натомість світовим лідерам бракує ініціативного лідерства з вирішення пріоритетних проблем світу, серед яких російська агресія та війна на сході України. Спільної зустрічі Обами та нормандської четвірки так і не відбулося. Це проблема комунікації чи лідерства? Порушений баланс, що вигідно одним світовими лідерами — невигідно іншим.
«БУДЬ-ЯКИХ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗМІН У РОСІЙСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ЩОДО УКРАЇНИ»
Стівен ПАЙФЕР, старший науковий співробітник Інституту Брукінгза, Вашингтон:
— На жаль, виступ президента Путіна на ГА ООН не передбачає будь-яких фундаментальних змін у російській політиці щодо України. Заявивши, що мир може бути досягнутий лише шляхом реалізації угоди Мінськ-II, він не запропонував нічого такого, щоб вказувало на те, що Москва робитиме більше, ніж просто підтримання припинення вогню згідно із домовленостями у вересні минулого року, для реалізації положень угоди Мінськ-II.
Слід ще з’ясувати, що це означає для подальшої стратегії Росії щодо України. Москва може вважати вигідним збереження режиму припинення вогню, сподіваючись послабити європейську рішучість щодо економічних та візових санкцій. Однак високопоставлені німецькі та інші європейські дипломати наполягають, що тільки повне виконання угоди Мінськ-II, а не лише припинення вогню, може зумовити послаблення санкцій, і президент Обама у своєму виступі з трибуни ООН наголосив про свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.
Раннім тестом намірів Москви стануть місцеві вибори в жовтні. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров дав суперечливі сигнали з цього питання. На початку вересня він заявив, що вибори в окупованих частинах Донецької та Луганської областей проводитимуть 25 жовтня відповідно до законодавства України, як це і вимагають угоди Мінськ-II. Але пізніше Лавров, здається, відійшов від цього. Американські і європейські чиновники дали зрозуміти, що окремі вибори в Донецькій і Луганській областях — іноді їх називають «фейковими» виборами — не будуть визнані на Заході. Деякі чиновники навіть припустили, що фейкові вибори можуть зумовити додаткові санкції.
«ЙОГО ВТРУЧАННЯ В СИРІЇ ПЕРЕСЛІДУЄ ДВІ МЕТИ»
Джон ХЕРБСТ, екс-посол США в Україні, член Американської ради, Вашингтон:
— Суттєвий момент полягає в наступному. Путін стишив бойові дії на Донбасі, оскільки стає очевидним, що його політика не працює, і він хоче побачити чи різке зменшення бойової активності переконає європейців у січні, щоб полегшити санкції. Його втручання в Сирії переслідує дві мети. По-перше, він бачить там можливості, а по-друге, це дозволяє йому знизити напруженість в Україні і водночас постати крутим хлопцем, який бореться із Заходом.
Промова Путіна в ООН цілком узгоджується з цією метою. Більшість уваги він приділив Сирії, розкритикував США і Захід, не називаючи їх, але також витратив небагато часу описуючи те, що відбулося в Україні таким чином, щоб виправдати свою інтервенцію.
Згідно з моїми очікуваннями, після Нью-Йорка Путін підтримуватиме затишшя в Донбасі, але нічого не робитиме більше, щоб імплементувати Мінськ-ІІ. Він не відмовився від своєї мети дестабілізувати реформаторський уряд в Україні. Але якщо в січні затишшя не приведе до послаблення санкцій, то він повинен буде вирішити, чи відновлювати військові дії, чи зберігати затишшя. Путіну не вдасться використати Сирію, щоб отримати поступки Заходу щодо України. Втручання Москви в Сирію було розкритиковане у Вашингтоні і західноєвропейських столицях. Обама має обмежений час у Нью-Йорку. Сирійська авантюра Путіна викликала інтерес у Вашингтоні щодо цієї зустрічі. Європейцям також подобається ідея зустрічі Обами з Путіним. А Порошенку не подобається ідея, що Обама зустрічається з Путіним, а не з ним.
Американська адміністрація розглядає можливість організації цього року візиту Обами до Києва.
ГОЛОС ІЗ FACEBOOK
Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник Інституту Брукінгса, Вашингтон:
OBAMA AT THE UN
Це була промова найвидатнішого оратора серед світових лідерів. Це була промова, яка повинна сформувати контури його зовнішньополітичної спадщини. І він упустив шанс хоча б спробувати відповісти на ті виклики, перед якими опинився світ. У тому числі і Захід, у тому числі США. Він не зумів зрозуміти ці виклики в ході свого президентства. Але коли вони стали очевидними, він вважав за краще включити словесний душ і стати проповідником. Що в нього виходить краще, аніж роль лідера західного світу. Як відповісти на виклик путінської Росії? Як реагувати на Китай, який шукає, де у Вашингтона «червона смуга»? Що робити з Сирією, яка так не до ладу зіпсувала йому його спадщину? Як поєднувати принципи з дипломатією, а компроміс із «transition to the new government»? Він так і не вирішив. А тому вважав за краще залишитися проповідником. Що ж... Теж вклад до історії. Щоправда, що б не сказав і не зробив тепер Обама, є логіка виживання Заходу. І вона змушує його лідерів згадувати про принципи, навіть коли про них хочеться забути.
ПУТІН НА СЕСІЇ ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ
Він вирішив не дивувати світ і повторив те, з чим Кремль уже не раз знайомив аудиторію в останні дні. Путін запропонував Заходові новий GRAND BARGAIN — Велику операцію та спосіб забути про нинішню конфронтацію. Ось його основний месидж: «Об’єднаймося проти спільного ворога. Нам потрібно лише разом його призначити і відкинути розбрат. Я допоможу вам вирішити ваші проблеми і зніму ваш головний біль. Я вирішу проблему Близького Сходу. Я врятую Європу від біженців. Я допоможу Обамі з його спадщиною. Ми вступимо до ери неподільного світу і спокою».
Щоб допомогти таким, хто бажає отримати спокій і знайти для себе аргументи підтримати Угоду, Путін запропонував своє розуміння принципів світового устрою і навіть ліберальних цінностей. А також ряд спокусливих проектів. Як вам «інтеграція інтеграцій» — об’єднання ЄС з Євразійським союзом? Це буде крутіше ідеї будівництва комунізму! А наразі об’єднаймо Євразійський союз із китайським Шовковим шляхом. І неважливо, що за покруч вийде у результаті. РУХ — ВСЕ, мета — ніщо! І знайдуться ж такі, хто буде готовий купити квиток на цей «Титанік»! Путін запропонував світові Віртуальний, фейковий світовий порядок, в якому кожен може трактувати принципи, як він хоче. І для декого це буде спокусливо...
