Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Позбавлення міфів. Хто проти?

Експерти «Дня» коментують заяву президента Польщі про УПА
24 квітня, 2015 - 11:45

Здивування викликало інтерв’ю президента Польщі Броніслава Коморовського місцевому телеканалу TVN24. У ньому пан Коморовський торкнувся прийнятих Верховною Радою раніше у квітні законів про декомунізацію. Зокрема, він сказав, що закон, який визнає Українську повстанську армію борцями за незалежність України у ХХ столітті, «ускладнює історичний польсько-український діалог». «Без діалогу не може бути мови про примирення Польщі з Україною. У зв’язках з Україною перед нами ще багато роботи», — наголосив Коморовський. Між тим, він також додав, що якщо йдеться про двосторонні відносини, то тут «також потрібно шукати позитивне рішення, а не ставати у негативну позу».

Чим викликана така заява президента дружньої до України Польщі? Експерт Польського інституту міжнародних відносин Пьотр КОСЦІНСЬКИЙ вважає, що між українцями і поляками недостатній діалог з цієї теми. «У Польщі суспільство не розуміє, чому в Україні приймають такий закон і чому УПА, яка у нас негативно сприймається, українці вважають героями. Але на мою думку, цей закон не проти Польщі, але проти історії, в якій Україна була частиною СРСР», — говорить польський експерт.

На думку пана Косціньського, потрібно роз’яснювати полякам, чому УПА для українців герої, а українцям — чому у Польщі УПА сприймають негативно. «Це не буде просто, але необхідно знайти спільну мову», — резюмує Пьотр Косцінський.

Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ЯТРОВИЧ говорить, що в інтерв’ю дуже чітко видно, що журналістка буквально витягнула у Коморовського фразу про УПА. «Він намагався відійти від теми, але зважаючи на те, що Польща знаходиться напередодні президентських виборів, то він сказав те, що мало би сподобатися його виборцям», — говорить історик.

Пан В’ятрович переконаний:  визнання Української повстанської армії борцями за незалежність України «у жодному разі не ускладнить діалог між українцями і поляками». «Сучасні стосунки України і Польщі — прекрасний приклад того, що примирення можливе. Лише маргінальні сили в обох країнах налаштовані на протилежне», — додає Володимир В’ятрович.

«Більше того, я переконаний, що завдяки цим законам, які були прийняті, українці зможуть позбутися решток радянських міфологем. А завдяки одному з цих законів не тільки українські, але й польські дослідники зможуть працювати з архівами КДБ», — продовжує експерт.

На думку українського історика, чвари між Києвом і Варшавою потрібні Росії, яка, як раніше СРСР, виступає «третьою стороною» у діалозі між Україною та Польщею.

«Не допускати подібної дезінформації можна лише дискусіями і фаховими дослідженнями, а також відкрити доступ до інформації. Потрібно виховувати критичне мислення у суспільства, щоб воно порівнювало джерела інформації і не піддавалося на провокації», — додає пан Володимир.

На його переконання, діалог між Києвом і Варшавою може, навпаки, посилитися на хвилі декомунізації. До того ж, додає історик, українцям буде корисний досвід Польщі, яка пройшла через схожі процеси. «Позбувшись різних комуністичних міфів, ми доберемося до історичних фактів, на базі яких можна проводити серйозні і ґрунтовні дискусії. Ми вже започаткували діалог з нашими польськими партнерами — Інститутом національної пам’яті Польщі. Найближчим часом його представник буде в Україні. Ми створюємо двосторонню групу істориків, яка буде займатися питаннями українсько-польськими стосунками і, зокрема польсько-українським конфліктом часів Другої світової», — говорить Володимир В’ятрович.

Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: 
Рубрика: