Після того, як поліція заарештувала депутата Національних зборів Нікола Пашиняна, десятки тисяч людей вийшли на Площу Республіки в Єревані. Нагадаємо, що вірмени продовжують вимагати відставки Сержа Саргсяна — колишнього президента країни (2008—2013 рр., 2013—2018 рр.), якого минулого тижня, незважаючи на протести, парламент обрав прем’єр-міністром.
Незадовго до арешту Пашинян, який є одним із лідерів акцій протесту, і Саргсян провели перемови у присутності представників медіа, але вони тривали всього декілька хвилин і закінчилися нічим. Пашинян зажадав від Саргсяна піти у відставку, на що прем’єр відповів: «це не перемови, це не діалог, а просто ультиматум, шантаж щодо держави, законної влади», цитує його вірменська служба «Радіо Свобода». Він також нагадав про випадки 1 березня 2008 року, коли внаслідок розгону протесту на Площі Свободи загинуло 10 осіб. У відповідь Пашинян заявив: «Я кажу, що ви не знаєте ситуацію в республіці. Ви не маєте в Республіці Вірменії тієї влади, про яку вам доповідають, влада в Республіці Вірменії перейшла в руки народу».
Протести 22 квітня відбулися, незважаючи на повідомлення поліції про те, що було прийняте рішення припинити демонстрації та на її попередження про те, що вона має право затримати демонстрантів і застосувати силу. Всього було затримано 232 осіб, 7 — потрапили до лікарень. Серед затриманих — ще два депутати парламенту, а також голова Аналітичного центру глобалізації та регіональної співпраці Степан Григорян. Люди пообіцяли продовжувати протести до того часу, поки прем’єр і його уряд не підуть у відставку.
«День» звернувся до незалежного журналіста в Єревані Давида ПЕТРОСЯНА з проханням розповісти про ситуацію в країні:
— Варто зауважити, що на відміну від подій в Україні 2013—2014 рр., політичний порядок денний у Вірменії — суто внутрішній. Є лише одна політична вимога до прем’єр-міністра Серджа Саргсяна — залишити свою посаду. Які-небудь гасла, транспаранти, банери, що вказують на якийсь зовнішньополітичний порядок денний, узагалі відсутні. Також немає прапорів яких-небудь зарубіжних держав або організацій, наприклад ЄС, НАТО тощо. У наявності — суто внутрішнє питання. Інша річ, що ініціатором постановки цього внутрішнього питання є партія, яка входить до складу блоку, який вимагає виходу з Євразійського економічного союзу.
У неділю відбулася зустріч прем’єр-міністра Сержа Саргсяна з лідером акцій протесту Ніколом Пашиняном, який також є депутатом парламенту, лідером партії «Громадянський договір» і головою парламентської фракції блоку «Elk» (у перекладі «Вихід»). Її закликали провести громадськість, експерти, декілька міжнародних організацій для того, щоб зняти напругу. Крім того, ініціатором був недавно обраний президент Вірменії Армен Саркісян. Зустріч важко назвати перемовами, вона відбулася в готелі «Мерріот-Вірменія», де Пашинян повторив вимоги про відставку Сержа Саргсяна. Він отримав дуже жорстку відповідь, з якої виходило, що власті готові застосувати силу, причому досить масштабну. Зокрема, Серж Саргсян нагадав про події 10-річної давності — 1 березня 2008 року. Власне кажучи, зустріч не закінчилася нічим. Приблизно за годину після зустрічі Нікол Пашинян був узятий під варту та потім арештований. Також були арештовані два депутати з цієї ж партії — Арарат Мірзоян і Сасун Мікаелян. В даний час Нікол Пашинян перебуває у слідчому ізоляторі міста Севана і до нього допустили адвоката. Наскільки мені відомо, як депутата його можуть тримати під вартою не більш ніж 72 години. Далі мають бути пред’явлені якісь конкретніші звинувачення та дозвіл на подальші слідчі дії і тримання під вартою повинен дати парламент.
Судячи з усього, ці жорсткі дії з боку Сержа Саргсяна — арешти лідерів — були орієнтовані на те, щоб залякати учасників акцій протесту, але реакція була прямо протилежною — число учасників акції збільшилося. Якщо раніше в акціях брала участь в основному студентська молодь, то після нагадування про події 10-річної давності на вулиці вийшли представники середнього та старшого покоління. Тобто влада посилила ситуацію своїми необережними заявами. Тому вчора (22 квітня. — Ред.) на Площі Республіки зібралося стільки люду, скільки, напевно, не було ніколи: можливо, до 100 тисяч осіб.
Сьогодні (23 квітня. — Ред.) відбувається студентський страйк: студенти вишів не пішли на заняття і ходять по центральних вулицях Єревану. Завтра (24 квітня. — Ред.) буде День пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській Туреччині в роки Першої світової війни. Це день поминання, а також вихідний. Передбачається, що на вулиці вийдуть величезні маси народу.
— Чому протести взагалі спалахнули і чому кандидатура прем’єра, колишнього президента країни викликала такий опір громадськості?
— За великим рахунком, у нього ніколи не було високого рейтингу, хоча його двічі було обрано президентом. Обидва рази після його обрання були масштабні акції протесту, зокрема 2008-го вони закінчилися людськими жертвами. Але головна причина не в цьому, хоча передумови і незадоволеність були. Причина в тому, що 2014 року, коли йшла підготовка до процесу трансформації Вірменії з президентсько-парламентської республіки в парламентську, Саргсян публічно заявив про те, що не претендуватиме на посаду прем’єр-міністра та що всі перетворення робляться для того, щоб зробити Вірменію більш демократичною. А зараз виходить, що він, власне, обдурив народ. Він не дотримав слова, став прем’єр-міністром, і населення більше не хоче його бачити на цій посаді.
P.S.
Коли верстався номер, стало відомо, що Серж Саргсян подав у відставку. Про це йдеться в його заяві на сайті уряду Вірменії. «Ситуація, що склалася, має кілька рішень, але ні на одне з них я не піду. Це не моє. Я залишаю посаду керівника країни, посаду прем’єр-міністра», — йдеться в заяві Сарґсяна. 23 квітня до тисячі антиурядових протестувальників в Єревані приєдналися декілька десятків військових.
Як прогнозує політичний оглядач із Вірменії Айк ХАЛАТЯН, ситуація з протестами в країні залежатиме від того, про що лідер опозиції Нікол Пашинян домовився з представниками влади, повідомляє newsone.ua. «Зараз владою тимчасово керуватиме перший віце-прем’єр Карен Карапетян. Але тут питання в тому, коли будуть призначені дострокові вибори. Мені здається до цього дійде і буде сказано на сьогоднішньому мітингу», — розповів він. На думку Халатяна, якщо вибори відбудуться найближчим часом, то правляча партія вже не переможе, оскільки у неї будуть досить сильні конкуренти. «Якщо за декілька місяців, то цілком можливо, що влада отямиться («Правляча республіканська партія»). У неї є налагоджений ефективний механізм забезпечення своїх перемог на виборах: адміністративний ресурс і підкуп виборців», — уточнив політичний оглядач.
