Увечері 8 серпня Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Держсекретарем США Майком Помпео, під час якої вони обговорили низку важливих питань — цю інформацію підтвердили як в Адміністрації Президента, так і в Держдепартаменті США.
По-перше, глава держави подякував Держсекретарю за ухвалення історичної декларації щодо невизнання спроби анексії українського Криму Росією. Водночас Помпео ще раз підтвердив підтримку Вашингтоном суверенітету та територіальної цілісності України, наголосив, що США не визнають і ніколи не будуть визнавати спроби анексії Росією Криму. При цьому співрозмовники погодились, що ціна агресії для РФ зростатиме й надалі — доки вона не змінить свою конфронтаційну політику. Порошенко і Помпео наголосили на тому, що санкції щодо Росії зберігатимуться допоки не будуть відновлені суверенітет і територіальна цілісність України, включно з Кримом.
По-друге, під час розмови піднімалася тема розміщення миротворців ООН на всій території окупованого Донбасу та повернення контролю над неконтрольованою ділянкою українсько-російського кордону.
По-третє, сторони обговорили питання звільнення українських заручників і політв’язнів, які утримуються в Росії, на окупованих територіях Донбасу та в Криму. Президент наголосив на необхідності посилити тиск на РФ задля звільнення всіх українських заручників, зокрема Олега Сенцова, який на момент розмови голодував уже протягом 86 днів.
По-четверте, Порошенко і Помпео підтвердили рішучу позицію щодо безпекових викликів унаслідок реалізації проекту газопроводу «Північний потік-2», що йде в обхід України.
По-п’яте, Держсекретар привітав Президента з успішним початком запуску Антикорупційного суду та ухваленням закону про національну безпеку. Також він закликав Україну виконати решту вимог Міжнародного валютного фонду. Нагадаємо, що створення Антикорупційного суду було однією з вимог для отримання від МВФ траншу на суму 2 млрд доларів. Іншою ключовою вимогою було підвищення ціни на газ для населення до ринкового рівня.
«ЗАВДАННЯ І МВФ, І США — ДОСЯГТИ ФІНАНСОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ ПОВЕРТАТИ БОРГИ, А ОТЖЕ, ФІНАНСОВО СТАБІЛЬНО РОЗВИВАТИСЯ»
«День» звернувся до голови правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдана ЯРЕМЕНКА з проханням прокоментувати теми, що обговорили Президент і Держсекретар, та розпочав розмову з питання про важливість нещодавньої декларації Помпео щодо Криму:
— Декларація Майка Помпео щодо Криму — це важливий історичний документ. Фактично він визначає засади зовнішньої політики США, і змінити ці підходи буде дуже важко. Тим паче, що декларація пов’язана з історичним прецедентом — заявою Веллеса, іншого держсекретаря щодо невизнання анексії Балтійських республік. І навіть з піарної чи пропагандистської точки зору дуже важливо, що попередній прецедент закінчився тим, що справедливість була відновлена і позиція США перемогла.
Вона важлива і з тієї точки зору, що закріплює ставлення США до окупації Криму в той спосіб, який імпонує Україні та створює проблеми для Росії.
Крім того, ця декларація важлива і з точки зору реакції інших країн. Тобто вона вже викликала низку подібних заяв від міністрів закордонних справ інших країн. При цьому цікаво те, що подібна заява Канади ще й розвиває декларацію США. Адже Сполучені Штати тільки пояснили, чому вони не будуть визнавати Крим, але в документі немає нічого про те, яким чином вони будуть проводити цю політику. А от у канадській декларації є заклик, зобов’язання про те, що санкції проти Росії повинні залишатися в силі до відновлення територіальної цілісності України.
Тобто фактично лише зараз цією декларацією Помпео покладено початок певному політико-правовому процесу переговорів щодо статусу Криму. Це ще не повноцінні переговори, але вже формування позиції частини світу, яка допоможе Україні вести ці переговори. І, звичайно, це важливо з точки зору заперечення позиції Путіна про те, що питання Криму закрите і так далі.
При тому, що в цій декларації є певні слабини (але вони важливі тільки для спеціалістів), у цілому це дуже важливий позитивний документ.
— Під час розмови з Порошенком Помпео закликав виконувати вимоги МВФ. Як ви це прокоментуєте? Чи не схоже це на своєрідний ультиматум?
— Тут немає нічого дивного, адже ми розуміємо, що це відбувається впродовж усієї історії співробітництва України з МВФ. У даному випадку завдання і МВФ, і США — досягти в якийсь спосіб фінансової спроможності України повертати борги, а отже, фінансово стабільно розвиватися. До того ж вимоги МВФ у деяких розділах, що стосуються боротьби з корупцією, в цілому спрямовані не лише на «вибивання» з України боргів за попередні кредити, а й створення умов, коли Україна може всередині країни зберігати, примножувати гроші та боротися з корупцією. Тому ця позиція буде превалюючою. Це один зі шляхів внутрішнього розвитку України, яким його бачать на Заході. При цьому, не тільки США, а фактично всі кредитори МВФ будуть висловлювати ті самі вимоги до України. Це спосіб впливати на внутрішню політику України, добиваючись якихось зрушень, які з точки зору країн Заходу, країн-кредиторів допомагають нашій державі не лише віддавати борги, а й розвиватися.
— А які перспективи в цьому питанні, що вимоги МВФ таки будуть задоволені та наскільки необхідний для України цей транш?
— Це суто економічне питання. Але наскільки я розумію і як видно по деяких ознаках (наприклад, криза з виплатами по пенсійному фонду), ми перебуваємо у кризовому стані. Тобто, насправді, святкувати економічно нам поки що немає чого. Тим паче, ми входимо в період виборів, коли всі уряди (і нинішня влада тут нічим не відрізняється) люблять збільшувати соціальні виплати, а отже, гроші потрібні.
Але мені здається, що якщо не прямо зараз, то в найближчій перспективі, за кілька місяців, ці гроші українському уряду будуть конче необхідні, тож вони будуть погоджуватися на умови, що будуть диктувати МВФ і країни-кредитори.
— Крім того, під час розмови з Держсекретарем Президент наголосив, що необхідно посилити тиск на Росію, щоб домогтися звільнення заручників і політв’язнів. Які у США та України залишились інструменти для цього?
— Обмін заручниками — це не обов’язково те, що відбувається під тиском. Переговорний процес можна і є за що критикувати, він має масу негативних ознак, але він весь час триває. І США, і Україна говорять з Росією. Президент просто виконує функцію означення тих проблем, які з точки зору України, важливо, щоб залишалися на міжнародній арені. Адже глава держави перебуває під внутрішньополітичним пресингом, і йому потрібно демонструвати результат. З гуманітарної і внутрішньополітичної точок зору Україні важливо бачити прогрес у питанні повернення бранців. Тому Президент в даному випадку «розставив прапорці». Американці в цій розмові показали свої теми, які вважають найважливішими в українсько-американському співробітництві, Україна словами Президента демонструє, що є пріоритетом для неї. Це правильно, тому що переговори тривають і ситуація постійно змінюється. І тут необов’язковий тиск. Просто навіть за якихось інших обставин можуть несподівано виникнути сприятливі обставини для повернення когось або всіх, або частини. Тому тут абсолютно правильно: треба тримати руку на пульсі, є суспільний запит на повернення цих людей, і це добре, що в Україні є співпереживання, емпатія до тих, хто перебуває в найгіршій ситуації в рамках цієї війни, що триває.
