Італія буквально до останніх днів тримала «пальму першості» щодо кількості померлих від коронавірусу. Станом на минулу суботу 18 849 осіб померло від коронавірусу та 147 577 було інфіковано. В зв’язку з цією епідемією італійський прем’єр Джузеппе Конті зробив резонансну заяву, «що ЄС втратить резон для існування, якщо не спроможеться допомогти державам і громадянам під час пандемії коронавірусу».
«День» звернувся до посла України в Італії Євгена ПЕРЕЛИГІНА, щоб дізнатись, як італійський уряд бореться з пандемією і які уроки варто винести нашій країні з італійського досвіду.
Розмову з послом розпочали з питання, за чиєї ініціативи відбулася телефонна розмова 10 квітня Президента України Володимира Зеленського з прем’єрміністром Італійської Республіки Джузеппе Конте і про що домовлялись обидва лідери.
«ЛІДЕРИ ОБГОВОРИЛИ МОЖЛИВІ ПОДАЛЬШІ ЗАХОДИ У ВАЖКИЙ ПЕРІОД ДЛЯ ІТАЛІЇ І НАПЕРЕДОДНІ ВИПРОБУВАНЬ ДЛЯ НАШОЇ КРАЇНИ ЧЕРЕЗ КОРОНАВІРУС»
— Цього разу — за ініціативи італійської сторони. Три тижні тому відбулась розмова з нашої ініціативи, коли наш Президент зателефонував італійському прем’єру й обговорив питання, чим ми можемо допомогти і як разом можемо спільно діяти проти пандемії коронавірусу. І після тієї розмови було підготовлено указ Президента і почалась практична фаза підготовки допомоги. А тепер кілька днів тому з італійської сторони звернулися до нас з бажанням продовжити контакти між прем’єрміністром Конте і Президентом Зеленським. Дуже швидко було знайдено час для такої розмови. І вчора (інтерв’ю записувалося 11 квітня. — Авт.) під час розмови лідери обох держав обговорили, що вже було зроблено. Ви вже знаєте про позитивну пресу і суспільну думку в Італії стосовно допомоги України, але й на найвищому рівні ми отримали подяку та високу оцінку наших дій. Також обговорили можливі подальші заходи у важкий період для Італії та напередодні випробувань для нашої країни через коронавірус. Саме ця ідея лежала в основі розмови. Дуже добре, що протягом трьох тижнів ми мали два телефонні контакти між Президентом і прем’єром, а також два телефонні контакти між міністрами закордонних справ обох країн Дмитром Кулебою і Луїджі ді Майо. Кожні три-чотири дні ми маємо постійний телефонний контакт вищих керівників держави.
«Я ДУЖЕ ЗАДОВОЛЕНИЙ ТИМ, ЩО СЬОГОДНІ МІЖ ОБОМА КРАЇНАМИ ТРИВАЮТЬ ЗМІСТОВНІ РОЗМОВИ ПРО СПІВПРАЦЮ ПРАКТИЧНО В РІЗНИХ СФЕРАХ»
— Можете сказати, про яку наступну допомогу чи наступні кроки може йтися?
— Це була розмова двох лідерів. Тому навіть те, що знаю, я не можу давати в ЗМІ, поки її не дасть той, хто розмовляв.
Але, виходячи зі своєї практики, можу вас запевнити, я дуже задоволений тим, що між обома країнами тривають змістовні розмови про співпрацю практично в різних сферах. Звичайно, все зараз підпорядковано боротьбі з коронавірусом, але відбуваються перемовини змістовні, пов’язані з боротьбою з коронавірусом і посткризовим періодом у різних сферах: економіка, фінанси, медицина. Тобто на базі цього зараз опрацьовується, як ми будемо співпрацювати і які напрями важливі для нашої країни та Італії саме в посткризовий період.
Можу зазначити, що розмова між обома лідерами була дуже конструктивна, і мене це надихає.
— Чи обговорювалася під час цієї розмови тема повернення в Україну засудженого в Італії нацгвардійця Віталія Марківа, яку вже порушував під час свого візиту в Італію Президент Зеленський?
— Давайте не будемо торкатися теми Марківа. Це не означає, що вона не важлива. Річ у тім, що позиція Італії, а також усіх розвинутих країн полягає в такому: якщо ми говоримо про спільну боротьбу з коронавірусом, то решту проблем потрібно обговорювати в іншому контексті. А саме контексті проблем, а не в контексті коронавірусу.
«ОГОЛОШЕНІ МІНІСТЕРСТВОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ІТАЛІЇ ПРОГНОЗИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ Є БІЛЬШ-МЕНШ РЕАЛЬНИМИ»
— Пане Євгене, в одному зі своїх інтерв’ю ЗМІ ви посилалися на прогноз, який передбачає спад захворюваності на коронавірус на 8—10 квітня. Чи відбувається це насправді, що ви можете сказати про це?
— Так, я посилався на інтерв’ю і заяву заступника міністра охорони здоров’я Італії, яка була зроблена 1—2 квітня, і там прогнозувалося, що навколо дати 10 квітня буде точка, після якої має відбутися покращення і чому.
У цій заяві було зроблено посилання на прогнозовані розрахунки, що внаслідок заходів, які введено в зв’язку з карантином, буде зменшено кількість контактів між людьми і через певний період це має привести до зменшення кількості інфікованих людей.
І починаючи з 6—7 квітня і станом на сьогодні, 11 квітня, ми тут фіксуємо припинення збільшення захворюваності. Тобто процес збільшення інфікованих, померлих від коронавірусу, тих, кого направляють у загальну терапію в реанімацію спочатку загальмувався, а тепер, хоч і він тримається на дуже високому рівні, але не збільшується. А останніми днями навіть починає зменшуватись на 10—12%.
Тому оголошені міністерством охорони здоров’я Італії прогнози щодо зменшення захворюваності є більш-менш реальними. І кожного дня ми сподіваємося, що почнеться суттєве зниження.
Вже зменшується кількість людей у реанімації, хоч не набагато, але також зменшуються кількість інфікованих, але кількість померлих, на жаль, залишається на рівні 600 щоденно.
ФОТО REUTERS
«ЩОБ ВИЙТИ З КВАРТИРИ, Я МАЮ БРАТИ З СОБОЮ КОЖНОГО ДНЯ НОВУ ЗАПОВНЕНУ САМОДЕКЛАРАЦІЮ, ДЕ Я ВКАЗУЮ, ХТО Я ТАКИЙ, ДЕ МЕШКАЮ І КУДИ ЙДУ»
— Можете детально розповісти про карантинні заходи, і як вони впливають на ситуацію?
— Так. Але насамперед я хочу пояснити, чому здійснюються такі суворі заходи. Всі експерти, медики, учені кажуть, що під час неконтрольованих контактів одна інфікована людина може заразити п’ять-шість осіб. Якщо застосувати жорсткі обмеження, які нині існують у Італії, то та сама інфікована людина може інфікувати максимум 1—1,5 людини. Іншими словами, майже в чотири рази менше.
Якщо ми візьмемо початок березня, коли не було жорсткого карантину, а лише були певні обмеження в окремих регіонах і містах, тоді йшла навала, яка дала весь березень такі величезні цифри інфікованих, смертей і реанімацій.
А як тільки ввели жорсткий карантин, то відразу почав діяти цей ефект, що одна інфікована людина може заразити не більше півтори особи. І цей ефект зараз ми починаємо відчувати.
Що стосується самих обмежувальних заходів. Можу розповісти про себе і тоді буде все зрозуміло. 32 дні як у всіх працівників нашого посольства, всіх моїх знайомих, у мене один маршрут — робота: від квартири до офісу посольства, якщо мені потрібно бути там фізично. А це в таких випадках, коли треба поставити підписи як керівника на різних документах, включаючи фінансові або офіційні ноти.
І двічі на тиждень по цьому маршруту, коли я їду або йду, я можу зайти в продуктовий магазин у моєму мікрорайоні і взяти необхідні продукти. За ці 32 дні я жодного разу ніде не був чи не міг бути.
І для того, щоб вийти з квартири, я маю брати з собою кожного дня нову заповнену самодекларацію, де я вказую, хто я такий, де мешкаю і куди йду.
Мене двічі, коли ми їхали на машині, зупиняла поліція, незважаючи на дипломатичні номери, брали цю декларацію, дуже ввічливо перепитували, казали: добре, зрозуміло, ви можете їхати в свій офіс.
І так з будь-якою людиною в Італії. Якщо ти хочеш кудись вийти з квартири, ти маєш задекларувати, чому ти йдеш і куди. Поліція тебе зупиняє, якщо не збігається твоя заявлена мета з правдою, тобі випишуть штраф від триста євро до трьох тисяч, залежно від важкості скоєного твого вчинку.
Бувають такі випадки, що людина написала про те, що її викликали в офіс на роботу, а насправді вона хотіла просто прогулятися на вулиці, щоб не сидіти вдома. Поліція в даному випадку перевірила цю інформацію, це я точно знаю, мені розповідав один з керівників міністерства, бо це був його підлеглий. Поліція зокрема зателефонувала і запитала, ви викликали цього працівника на роботу, чи він потрібен на роботі. Черговий відповів ні, в мене є список, і такого співробітника на сьогодні не викликали. Йому тут же виставили штраф, думаю, він більше не буде порушувати карантин.
— А хіба немає обмеження виходити лише на 200 метрів у крамницю?
— Це перебільшення, трактовки і так далі. Йдеться про те, що в будь-якому місті, як і в Києві, Римі та Мілані, є мікрорайони. Якщо ти йдеш у своєму мікрорайоні в магазин, це буде 500 метрів чи 300, не важливо. Ніхто до тебе не застосовуватиме жодних санкцій. Якщо ви мешкаєте на Оболоні, а поїдете в магазин на Печерськ, то, побачивши вашу реєстрацію, вам одразу скажуть, друже, ти не міг іти в крамницю в цьому мікрорайоні.
— А як щодо фізичних вправ, я читав, що в Парижі джогерам дозволено бігати до 10-ї ранку і після 19.00...
— У Римі в першій половині березня було аналогічно. Але з 20 березня це дуже жорстко заборонили, бо не всі люди свідомі, дехто почав зловживати цим. І зараз немає жодних спеціальних місць у парках або доріжок.
«ЗАПІЗНЕННЯ З ЗАКРИТТЯМ ШКІЛ У ІТАЛІЇ БУЛО ЗУМОВЛЕНО ПОЛІТИЧНИМИ БАТАЛІЯМИ»
— А чи не запізно закрили школи в Італії?
— Справді, таке мало місце. І нам треба вивчити цей досвід. У першому декреті уряду всім главам регіонів, які називаються президентами та обираються на виборах у Італії, які мають великі повноваження, було надано право разом з префектами вирішувати закривати школи чи інші заклади. І першими вдалися до такого заходу в регіоні Марке, де зараз працюють наші лікарі. На той час ніхто не закривав шкіл.
І пояснення такого рішення є простим. У керівництво регіону були обрані політики, які за професією є медиками. Отже, президент регіону зрозумів, якщо вже пішла така навала і що буде багато інфікованих, треба закрити школи.
Регіональна влада прийняла відповідне рішення, а наступного дня уряд його розкритикував, заявивши, що це паніка і скасував це рішення.
А за чотири дні на п’ятий усе ж таки уряд визнав свою помилку і прийняв рішення: треба все закривати.
Тому ви праві в тому, що в Італії дещо запізно закрили школи. І запізнення з закриттям шкіл у Італії було зумовлено політичними баталіями. Тому що хоч яке рішення приймав уряд, опозиція завжди його критикувала на тому етапі про те, що або ви панікуєте, або навпаки ви запізнюєтесь. І тому уряд вагався щодо жорстких кроків і нарешті другим декретом 9 березня це вже було зроблено.
«ЄДИНІ, ХТО ІЗОЛЬОВАНИЙ СЬОГОДНІ І НЕ МАЄ СПОЛУЧЕННЯ — ЦЕ ОСТРІВ САРДИНІЯ»
— А як щодо сполучень між містами, їх не заборонили? Бо в багатьох країнах вдалися до такої заборони, наприклад, у Ізраїлі, а також у нашій країні.
— Сполучення між містами не заборонено. Але знову ж таки, якщо ви сідаєте в авто і їдете в інше місто, то ви маєте задекларувати, яка мета поїздки і якщо вона не відповідає обмеженням карантину, то ви отримаєте штраф. Ба більше, є можливість сісти на потяг і поїхати з Мілана в Рим, але ж знову-таки, ви маєте задекларувати, чому їдете. Можливо, щось трапилось таке, що у вас батьки залишилось наодинці і лише ви зможете з ними мешкати і їм допомагати. Чи, наприклад, ви були у відрядженні і там затримались, думали пересидіти, а потім ви бачите, що не виходить, і декларуєте, що повертаєтесь додому чи до рідних. Усе підпорядковано тому, якщо мета відповідає, у вас є можливість приїхати з Мілана в Рим, з Рима в будь-яке інше місто. Єдині, хто ізольований сьогодні і не має сполучення, — це острів Сардинія. Там вирішили, що не можна відкриватись, бо це острів і там свій мікроклімат, лише спеціальний дозвіл потрібен, для того, щоб приїхати або залишити острів.
— А яка ситуація з масками, їх вистачає в Італії?
— Так, тут носять маски. І наскільки мені сказав один з керівників міністерства цивільного захисту, то саме на ці вихідні (сьогодні-завтра) Італія повністю подолає дефіцит і забезпечить себе масками. До цього увесь березень у аптеці не можна було купити. І отримати маски можна було через спеціальні служби соціального і медичного захисту.
— А хіба італійки не займаються пошиттям масок, як це є в нашій країні чи в Словаччині?
— Так, тут відомі випадки, коли світові бренди шили і шиють маски. І коли тут хтось виставив оголошення, що шиє маски, не означає, що масок немає, а те, що люди хочуть бути самозайняті, хочуть допомогти і зробити свій внесок. Тут були дискусії щодо дефіциту масок, але я не бачив розпачу, що люди годинами стояли під аптеками і вимагали їх.
«ЗАХИЩЕНИМИ В ЦІЙ СИТУАЦІЇ ВИЯВИЛИСЯ ДВІ КАТЕГОРІЇ ГРОМАДЯН: БЕЗРОБІТНІ ТА ПЕНСІОНЕРИ»
— У зв’язку з пандемією коронавірусу і наслідками цього лиха уряди в багатьох країнах ухвалювали пакети соціально-економічної допомоги. Як із цим справи в Італії?
— Рішенням італійського уряду виділено 400 млрд євро, які розподіляються порівну. 200 млрд євро спрямовано на різні цілі, включаючи підтримку підприємств, а 200 млрд євро — на соціальну допомогу. Зокрема, щоб працівник отримував допомогу, якщо не 100%, то 80% своєї заробітної платні в місяць, коли підприємство або організація не працює. Якщо роботодавець, який його утримує, згоден виплачувати такі кошти, то компанія чи організація отримує відповідні кошти, щоб підтримати цих співробітників.
Безробітний у будь-якій ситуації отримує допомогу в зв’язку з безробіттям, а пенсіонер отримує від держави чи від приватного пенсійного фонду свою пенсію, яку він заслужив за своє життя.
Цікаво, що захищеними в цій ситуації виявилися дві категорії громадян: безробітні та пенсіонери.
А незахищеними виявилися громадяни, які працюють. Тому що такий громадянин працював і отримував зарплату, а зараз не може працювати, тому що уряд йому забороняє. Саме на це було спрямовано виділення коштів урядом.
Що стосується пенсіонерів та безробітних, то там є корекція, якщо в сім’ї був один пенсіонер, один робітник, і зарплата плюс пенсія, разом вважались нормальними для сім’ї, а тепер працівник, який не ходить на роботу, починає отримувати менше і, можливо, базовий дохід сім’ї став меншим, тоді держава додає кошти, щоб вийти на мінімальний базовий рівень для сім’ї.
«УРЯДОМ ПЕРЕДБАЧЕНО ПРОДОВЖЕННЯ ДО 3 ТРАВНЯ ЖОРСТКОГО КАРАНТИНУ З ПОСЛАБЛЕННЯМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕВНИХ ПІДПРИЄМСТВ»
— Чи є плани чи орієнтовні прогнози в італійського уряду щодо завершення пандемії і відновлення роботи підприємств?
— Урядом передбачено продовження до 3 травня жорсткого карантину з послабленням функціонування певних підприємств. На сьогодні до 14 квітня діє один режим і можуть функціонувати підприємства, які отримали категорію життєвоважливих. А вчора уряд прийняв рішення подовжити цей карантин до 3 травня, не змінюючи обмежень для людей, які тут мешкають, додавши до переліку життєвоважливих підприємств нову категорію з метою поступово надати можливість їм працювати. Йдеться про підприємства агропромислового комплексу, хімічної галузі з виробництва мінеральних добрив, будівельні організації, які виробляють продукцію, необхідну для будівництва соціально важливіших на сьогодні напрямів для країни. Зокрема йдеться про будівництво шпиталів.
Це небагато, але це перший крок, який дасть можливість якійсь категорії громадян виходити вже на роботу в цю сферу.
— Нещодавно італійський уряд дозволив використання дронів для моніторингу за соціальним дистанціюванням. Ви бачили їх у роботі?
— Відверто кажучи, я не бачив цього. Але можу сказати, що моя невеличка практика і досвід походу в продуктовий магазин або піший двокілометровий перехід від квартири до посольства показує, що всі намагаються дистанцію зберегти. Немає такого, щоб люди або в черзі, або йдучи кудись по вулиці, йшли юрбою, або стояли поруч. Мінімум дистанцію півтора-два метри всі намагаються зберегти. Тобто свідомість є.
«УСІ РОЗУМІЮТЬ: І ІТАЛІЙЦІ, Й ІНШІ ЧЛЕНИ ЄС, — ЩО ПРОТИ ГЛОБАЛЬНОГО ВИКЛИКУ МАЄ БУТИ ГЛОБАЛЬНА ВІДПОВІДЬ»
— Ви, мабуть, чули заяву-застереження прем’єра Конте, що «ЄС втратить резон для існування, якщо не спроможеться допомогти державам і громадянам під час пандемії коронавірусу». Спрацювало, на вашу думку, це застереження?
— Прем’єр Конте — політик і дійсно зробив таку заяву. Але я думаю, що всі розуміють: і італійці, й інші члени ЄС, — що проти глобального виклику має бути глобальна відповідь. Те, що відбулося на початку, продемонструвало, що не можна зачинитись і думати, що вірус у Італії буде, а Іспанію омине. Ви бачите, що зараз в Іспанії відбувається. В них темпи захворюваності і смертності шалені.
А слід згадати, що коли в Італії було прийнято декрет про жорсткий карантин з 9 березня, то 8 березня і в Мадриді, і в Барселоні були величезні маніфестації людей. Там вважали, що до Іспанії все це не дійде. А бачите, що вийшло. Тому я можу сказати, що заява і позиція прем’єра Конте має підтримку в Італії.
«ПОЗИЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОГО УРЯДУ ПОЛЯГАЄ В ТАКОМУ: «РІВЕНЬ ТА ОБСЯГ ДОПОМОГИ ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА ГЕОПОЗИЦІОНУВАННЯ НАШОЇ КРАЇНИ»
— Останнім часом деякі країни, насамперед Росія, намагаються використати допомогу в боротьбі з коронавірусом у пропагандистських цілях. Ба більше, італійська газета La Stampa провела розслідування і показала, що нещодавня висадка військ РФ у Італії під приводом боротьби з пандемією COVID-19 насправді була масштабною розвідувальною операцією. Чи поділяють цю думку інші видання, італійський політикум, що насправді Росія не стільки хоче надати «допомогу» цій країні, як використати це з пропагандистською метою?
— Справді, Росія намагається так діяти, а La Stampa написала про це. Я можу сказати про загальний підхід італійського політичного істеблішменту. Вони виступають категорично проти використання коронавірусу для вирішення будь-яких інших проблемних питань. І позиція італійського уряду полягає в такому: «рівень та обсяг допомоги жодним чином не може впливати на геопозиціонування нашої країни».
Тобто якщо в Італії є позиція щодо того чи того питання глобального порядку денного, то італійський уряд вдячний за допомогу, але він не вважає, що надання допомоги може слугувати для перегляду або тиску на їхнє позиціонування з того чи того питання.
Це не стосується конкретно Росії чи іншої країни, а загальної позиції італійського уряду, що «ми вдячні за допомогу, але допомога це є допомога в нашій спільній боротьбі, решту питань давайте обговорювати і вирішувати так як воно має бути, а не пов’язувати з допомогою щодо коронавірусу». Це дуже справедлива позиція.
— То можна розраховувати, що Італія не піддасться тиску з боку Кремля і не виступатиме за скасування санкцій проти РФ за вторгнення на схід України та анексію Криму?
— І ми саме працюємо в цьому напрямі. Ми тут є для того, щоб переконувати тих, кого треба переконувати, а тих, кого не треба з італійців переконувати, просто підтримати їхні позиції, що проблемні питання з іншими країнами мають вирішуватись так, як це має бути, а не з огляду на те, хто більше літаків направив з допомогою.
— Якщо підсумувати, які, на вашу думку, висновки потрібно робити нам з італійського досвіду?
— Щодо цього можна багато говорити, а я хотів би звернути увагу на те позитивне, що є на емоційному рівні в Італії, і чого я зараз не бачу в Україні.
Італійське суспільство об’єдналось у боротьбі з коронавірусом, а також у тому, щоб підтримати і роз’яснити необхідність впровадження цих жорстких важких заходів.
«Я НЕ МОЖУ УЯВИТИ, ЩОБ У ІТАЛІЇ ХТОСЬ ПЕРЕПЛИВАВ У РИМІ РІЧКУ ТІБР, ЩОБ ПРОДЕМОНСТРУВАТИ ЗНЕВАГУ ДО ПОРЯДКІВ, ЯКІ ТУТ ІСНУЮТЬ»
— Поясніть детальніше, про що йдеться.
— Кожного дня в мережі інтернет, на телебаченні або в Youtube, або ще десь можна побачити найвідоміших людей, творчу інтелігенцію, письменників, співаків, діячів культури, журналістів, які своїм прикладом і своєю активністю допомагають людям переживати оцей період карантину і переконувати їх у тому, що це потрібно.
До всіх цих людей, яких ми називаємо творчими публічними особами, прислуховуються, і мене це дуже позитивно вразило.
Хтось щодня виставляє на своїй сторінці свої відомі роботи, фільми, спектаклі, картини. Хтось не співає наживо, але виставляє свої концерти. Тому люди можуть послухати пісні улюбленого співака і поспілкуватися з ним. І прості люди це дуже цінують і підтримують, тому що бачать, що не лише вони на карантині, а вся країна на карантині. А не так, що хтось себе позиціонує, вам бути на карантині, а я роблю, що хочу.
Якби нам взяти цей досвід від спорту до мистецтва, від бізнесу до освіти, коли щодня люди спілкуються з тими, хто їх читає, шанує, хто є їхніми фанатами спортивного клубу або музичного ансамблю чи оркестру. Це досвід об’єднаних зусиль. Це перше.
Друге. Це позиція Італії стосовно допомоги. Італійці вдячні не стільки за ту конкретну допомогу, яку їй країни надають, а за те, що це надає змогу Італії відчути себе разом з іншими країнами, що вони залишились не самі. А допомога є різною, не можна порівняти ту допомогу, яку надає наша країна, з допомогою Німеччини. В нас різні ресурси. Якщо протягом останніх двох тижнів щодня величезні літаки реанімації забирають тяжкоінфікованих у Німеччину, то ми, як і Албанія, Куба, Польща, надали медиків, а також надаємо дезінфекційні матеріали. Це теж наш внесок, як мені сказало керівництво міністерства, що ми подолаємо дефіцит усього того, що нам потрібно.
І другий висновок такий. Коли країна відчуває, що не залишилася сама, то це допомагає згуртуватися суспільству для подолання пандемії.
І третє, якщо в країні є система і діє право, а люди законослухняні, то це набагато легше допомагає виходу з кризової ситуації.
Я не можу уявити, щоб у Італії хтось перепливав у Римі Тібр, щоб продемонструвати зневагу до порядків, які тут існують. Якщо існує норма, то ми маємо місяць чи два пережити. Законослухняність і повага до того, що треба все робити, це урок, я вважаю, для нас дуже важливий.
«ПАПА РИМСЬКИЙ — НАЙМОРАЛЬНІШИЙ АВТОРИТЕТ У ВСЬОМУ СВІТІ — ВИКОРИСТОВУЄ РІЗНІ ІНСТРУМЕНТИ, ЩОБ МОРАЛЬНО ПІДТРИМАТИ ІТАЛІЙЦІВ»
— А можете сказати, яку роль у підтримці морального духу італійців у боротьбі з пандемією коронавірусу відіграє Папа Римський Франциск?
— Папа Римський очолює країну, де я не акредитований, тому не коментую його діяльності. Але проживаючи в Римі поряд з країною Ватикан, я бачу і читаю щодня про дії або звернення Папи Римського, які на емоційному рівні дуже сприяють подоланню цієї кризи. Я також читав, що Ватикан надає і матеріальну допомогу. На території Італії у Ватикану є багато своїх шпиталів.
Папа Римський — найморальніший авторитет у всьому світі -використовує різні інструменти, щоб морально підтримати італійців. І саме з цією метою він пройшовся спорожнілими вулицями спочатку Ватикану, а потім Рима, щоб підтримати всіх тих, хто на карантині. Це теж дуже важливо.
«ЦЕЙ МІСЯЦЬ КРИЗИ ТАКОЖ І ПРОДЕМОНСТРУВАВ, ЩО ЛЮДИ ПОЧАЛИ БІЛЬШ РЕТЕЛЬНО СТАВИТИСЯ ДО ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ»
— І, мабуть, останнє, але не менш важливе, що ви можете сказати про роль ЗМІ в Італії в такий скрутний момент?
— Щодо цього хотів би ще відзначити таке. Цей місяць кризи також і продемонстрував, що люди почали більш ретельно ставитися до джерел інформації. І традиційні джерела інформації, які мають десятиріччя своєї історії, а в Італії є і газети, яким більше ніж десятиріччя. Традиційні газети, а це п’ять газет у паперовому вигляді, розлітаються щодня великим накладом.
Італійці почали менше звертати уваги, я знаю це точно, бо спілкуюсь з журналістами, на якісь одноденки, якісь сайти, що дають неперевірені новини. Хоча спочатку, дійсно, це мало місце. А тепер, якщо треба отримати інформацію про те, до відбувається з коронавірусом, італійці виключно використовують лише стабільні серйозні джерела інформації як-от газета, інформагентство або телебачення.
Якщо потрібно роз’яснення урядових декретів, то саме до таких джерел звертаються читачі.
Це шанс і досвід для нас, що до тих, хто себе позиціонує і ретельно відбирає інформацію, не женеться за сенсаціями, в післякризовий період продовжуватимуть ставитись як до серйозних джерел інформації. Це теж урок, який варто засвоїти Україні.
