На парламентських виборах, які відбулися 26 лютого, мабуть, вперше за історію виборів в Ірані, стався перелом на користь реформаторських та поміркованих сил. Зараз зарано говорити, чи очолюваний президентом Хасана Рухані блок реформаторі і коміркових під назвою «Надія» матиме більшість у 290-містному парламенті. До речі, кандидати-реформатори здобули всі 30 мандатів від столиці країни Тегерана. Однак навіть той факт, що на даний момент, кількість представників реформаторів збільшилась утричі і сягла 89 місць, коли консерватори мають лише 86, говорить сам за себе. Десять депутатів потрапили у парламент як незалежні. Сьогодні 1 березня буде оголошено імена ще 60 депутатів. А другий тур, під час якого буде обрано 51 депутат, відбудеться в квітні чи травні. За межами столиці картина — більш пістрява, традиційно ці райони підтримують політиків-консерваторів.
Але чи не найважливішим є досягнення реформаторів у Раді експертів. Президент Рухані та його союзники лише від Тегерану отримали 15 із 16 місць у цій раді, не допустивши переобрання двох консерваторів, включаючи спікера цього впливового органу. Згідно з результатами виборів, консерватори можуть втратити більшість у Раді експертів, яка складається з 88 радників і може обрати наступника Аятолли Хаменеї, якому 76 років і яких хворіє. А в Ірані найважливішу роль грає як раз верховний лідер.
У своєму Twitter президент Рухані написав, що «виборці створили нову атмосферу в Ірані». Він вважає, що вибори стали знаком схвалення його зусиль з виходу Ірану з міжнародної ізоляції. «Змагання завершено. Настав час відкрити нову главу економічного розвитку Ірану, яка базується на внутрішніх спроможностях і міжнародних можливостях», цитує його агентство Irna.
Тим часом його союзник колишній президент Ірану Рафсанджані заявив у соціальних мережах, що «ніхто не може чинити опір волі більшості народу, а ті, хто не хоче, повинні піти у відставку».
На думку оглядачів, вибори мали стати важливим показником ставлення населення до політики Рухані, який зіграв ключову роль у скасуванні Заходом економічних санкцій щодо Ірану. І згідно з результатами виходить, що Рухані зможе отримати досить підтримки, щоб просувати давно очікувані економічні реформи і можливо навіть узяти участь у виборах у 2017 році.
Голосування показало, що в країні відбувся зсув на користь поміркованих сил, що означає початок нової ери. На думку спостерігачів, позиції президента Рухані сильно посилились, що може дозволити реформаторам поглибити діалог із Заходом.
Тим часом європейські аналітики вважають, що іранські виборці послали чіткий сигнал: вони хочуть більше відкритості, більше реформ.
У боротьбі за 290 парламентських місць брали участь понад 4800 кандидатів. Право голосу мають майже 55 мільйонів осіб, 8,5 мільйонів із них — в Тегерані.
«РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ЗАСВІДЧУЮТЬ ПРАГНЕННЯ ІРАНСЬКОГО НАРОДУ ДО ЗМІН»
Олександр САМАРСЬКИЙ, екс-посол України в Iрані:
— Результати виборів засвідчують прагнення іранського народу до змін, а також збереження існуючих тенденцій, до вирішення проблем. Але проблеми, з якими стикнувся Іран, лежать у зовнішньополітичній сфері. Це санкції і проблеми з соціально-економічним розвитком. Тому і наголос полягає на тому, що вибори закріплять зовнішньополітичний вектор, стабілізацію безпекової ситуації навколо Ірану. І саме скасування санкцій дало значний поштовх для зміцнення позицій реформаторів.
Можна очікувати, що в результаті відкриється шлях до багатьох економічних змін, до міжнародного співробітництва. Але суть системи залишиться без змін. Не будемо забувати, що президент Рухані виходець з клерикалів. І треба відзначити, що різниця між реформаторами і консерваторами незначна і вона полягає в зовнішньополітичній площині. І не може бути й мови про побудову світської держави. Ісламська держава залишиться ісламською. Перемога реформаторів, вихідців з клерикальних кіл, сприятиме багато в чому зміцненню режиму. Як на мене, в Ірані відбувається трансформація, суспільна думка трішки міняється у бік більшої демократії. Відверто кажучи, зараз в Ірані більше демократії, ніж було в СРСР в останні роки.
І далі в Ірані буде керувати ідеологія, але це буде в досить м’якій формі. Зовнішньополітичні політичні відносини будуть значно швидше розкриватись. Стабілізується внутрішньо економічна ситуація та внутрішньополітична обстановка. Але тим часом демократичні тенденції будуть наростати.
Для України позитив складається в тому, що в Ірані стабілізується загальнополітична ситуація. І це сприятиме стабілізації безпеки в регіоні, і, думаю, що наші відносини з Іраном покращаться. З вини тимчасового союзу Росії та Ірану наші двосторонні стосунки були багато в чому блоковані.
І тим часом позиції Росії в регіоні не будуть посилюватись. І це теж для нас позитив. Це обмовлено тим, що Росії з її технологіями в Ірані немає чого робити. Як тільки Іран став відкритим для західних партнерів, то і на цьому ця співпраця призупинилась.
Україна повинна скористатися ситуацією, яка склалась після цих виборів в Ірані. Адже до цього ірано-українські стосунки були в тіні ірано-російських. Більше того, є підстави вважати, що через Іран та інших союзників у цьому регіоні Росія здійснювала тиск на Україну напередодні Майдану.
Треба мати на увазі, що ставлення широкого іранського загалу до України позитивне. Якщо до Росії на рівні побутової свідомості домінує негативне ставлення з огляду на перипетії російсько-іранської історії, постійні війни, втрати території тощо, то до України, яка постійно співробітничала, не було ніяких особливих проблем, — ставлення позитивне. Україна в Ірані на слуху, була і думаю, що буде.
«Результати виборів в іранській столиці засвідчили переконливу перемогу прибічників політичного курсу Рухані»
Сергій БУРДИЛЯК, Посол України в Ірані, Тегеран:
Давати оцінки результатам парламентських виборів, на нашу думку, зарано, оскільки по-перше, не оголошено їхніх офіційних результатів, а по-друге, у кінці квітня ц.р в Ірані відбудеться другий, вирішальний етап парламентських виборів у низці міст та населених пунктів, де кандидати не змогли отримати необхідний мінімум з 25 відсотків голосів. Попередні ж результати свідчать про те, що основні претенденти на посади у Меджлісі - коаліція консерваторів та широка коаліція реформаторів отримали приблизно однакову кількість голосів. Ще частину голосів виборці віддали т.зв. «незалежним» кандидатам.
Офіційні результати виборів до Ради експертів теж поки що не оголошені. Разом з тим, серед ймовірних переможців можна визначити чинного президента Ірану Хасана Роухані, голову Вищого адміністративного суду Г.Доррі-Наджафі, екс-президента Ірану А.Хашемі-Рафсанджані, аятолу М.Шахруді та ін.
Чим нинішні вибори відрізняються від попередніх і чому важливою є явка на вибори, як відзначив Хаменеї?
По-перше, за період з 2012 р. по цей час населення Ірану, а відтак кількість осіб, яким виповнилося 18 повних років та які мають право обирати, збільшилося. У 2012 році загальна кількість виборців складала 48,3 млн. осіб, явка - 30.9 млн., або 64 %. Цього разу у виборах могли взяти участь 54,9 млн., з яких орієнтовно 35 млн., або 63,7 % віддали свої голоси. І тоді, у 2012 році, й зараз вибори до парламенту проходили у два тури.
По-друге, у 2012 році, як ми добре пам’ятаємо, Іран знаходився у жорсткій конфронтації із зовнішнім світом. Сьогодні ж ми бачимо,практично, іншу країну. Питання ядерної програми остаточно врегульовано. Іран прискореними темпами намагається ре-інтегруватися до системи міжнародних відносин. В Тегерані майже кожного дня перебувають іноземні офіційні делегації. Укладено цілу низку важливих економічних контрактів між Іраном та європейськими країнами.
По-третє, нинішні вибори стали серйозним випробуванням для чинного президента країни та його команди. Сподіваюсь, пан Х.Роухані успішно склав цей непростий іспит. Принаймні, результати парламентських виборів в іранській столиці засвідчили переконливу перемогу прибічників політичного курсу глави іранського уряду. Після підрахунку 90% голосів реформаторський «Список надії» завоював усі виділені для Тегерану 30 місць.
Що стосується заклику президента забезпечити високу явку на вибори. Із закликами до громадян країни стосовно забезпечення якомога більшої явки на виборах зверталися Верховний лідер аятола А.Хаменеї, президент Х.Роухані та багато інших високопосадовців Ірану. Головне у їхніх закликах – звернути увагу громадян на їх особисту відповідальність за майбутнє їхньої країни, їхніх сімей та дітей. Це достойно високої оцінки.
Як чинник укладення «ядерної» угоди між ІРІ та «шісткою» світових країн вплинув на результати виборів?
У широкому плані, нинішні вибори в Ірані широко висвітлювалися засобами масової інформації більшості країн світу, у т.ч. України. Адже, ситуація на Близькому Сході дедалі ускладнюється через відомі чинники. Тож, результати виборів до іранського парламенту розглядаються з точки зору того, якою стане політика Тегерану в регіоні після виборчих перегонів.
У вузькому плані, що ухвалення у липні минулого року «ядерної» угоди між Іраном та «5+1» розділило політичну еліту країни навпіл – прибічників та опонентів зазначеної домовленості.Тож, 26 лютого ми були свідками серйозноїборотьба за 285 крісел іранського парламенту, ще п'ять місць у Меджлісі за законом зарезервовано для представників релігійних меншин (зороастрийців (1), іудеїв (1), халдейських християн (1) та вірмен (по одному кріслу на вірмен півночі та півдню країни). Для створення парламентської більшості переможцю потрібно мати 146 голосів у парламенті.Іранський парламент 10-го скликання розпочне свою роботу 3 травня 2016 року.
Як тепер, після ухвалення «ядерної» угоди розвиватимуться відносини України з Іраном, чи сприятиме це поглибленню відносин, і у яких сферах це найбільш можливо?
Якщо коротко, ухвалення «ядерної» угоди або «Спільного всеохоплюючого плану дій» між ІРІ та «шісткою» міжнародних посередників створило сприятливі умови для подальшого розвитку двосторонніх відносин України з Іраном у політичній, торговельно-економічній, культурно-гуманітарній галузях.
Починаючи з минулого року, спостерігається стійка тенденція до збільшення контактів між діловими колами обох країн.
Нещодавно, в рамках Міжнародної безпекової конференції у Мюнхені відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та Ірану П.Клімкіна і М.Заріфа, під час якої обговорювалися питання щодо подальшого поглиблення двосторонньої співпраці, зокрема в торговельно-економічній галузі.
Наразі, і Київ і Тегеран висловлюють обопільну зацікавленість у проведенні в Ірані чергового засідання Міжурядової українсько-іранської комісії з економічного і торговельного співробітництва.
І це - тільки початок.
