Під час Економічного форуму в Криниця-Здруй, який відбувся минулого тижня, в польському курортному містечку на півдні країни, «Дню» вдалося поспілкуватися з Послом України в Польщі Андрієм Дещицею. Розмову з ним розпочали з його оцінки першого офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського до Республіки Польща.
«ІЗ ОБОХ СТОРІН Є ВІДКРИТІСТЬ І ГОТОВНІСТЬ ІНТЕНСИФІКУВАТИ СПІВПРАЦЮ»
— Президенти обох країн зустрічались у Брюсселі, але це вже була перша повноправна, двостороння зустріч. Видно, що є бажання вирішувати ці проблеми, які назбиралися, зокрема й питання історичної політики. Але президенти обговорювали не лише те, а й питання, які стосуються співпраці в усіх сферах.
Із обох сторін є відкритість і готовність інтенсифікувати співпрацю, а також певне бажання додати динаміки в тих сферах, де співпраця розвивалася нормально. Наприклад, торгово-економічне співробітництво. Товарообіг між обома країнами сягнув 7,5 млрд доларів. Але є потенціал на більше.
Так, що можна сказати відбувся обмін позиціями, є нове відкриття, яке можна далі наповнювати і збагачувати.
— На одній із панелей в Українському домі про відносини наших країн експерти говорили, що в нашої країни негативне сальдо і що потрібно тут змінювати ситуацію. Чи говорили про це президенти?
— Це сальдо було негативним, скільки я себе пам’ятаю послом і взагалі скільки працюю в дипломатії. Іншими словами, понад 20 років воно було негативним. Щоб це питання вирішити потрібно більше продавати, піднімати якість нашої продукції та продавати її в Польщу. Але мушу вам сказати, що і так показники експорту зростають, усе більше і більше українських фірм виходить на польський ринок, і ця тенденція є позитивною.
«ПОЛЬСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ З ПЕВНОЮ ОБЕРЕЖНІСТЮ ДИВЛЯТЬСЯ НА УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК...»
— Але експерти також зазначали, що польські інвестиції в Україну зменшуються....
— Можу запевнити, інвестиції зберігаються на такому самому рівні, і вони не падають. Однак вони не ростуть. І польські підприємці з певною обережністю дивляться на український ринок із кількох причин. Перше, враховується питання військової безпеки, друге, питання політичної стабільності і третє — питання судочинства.
Очевидно, що інтерес польських підприємців, польського бізнесу, банківського сектору щодо українського ринку є, і вони готові більше інвестувати, але потрібно власне покращити базу передусім законодавчу для того, щоб ці інвестиції були захищені.
«ПОТРІБНО ШУКАТИ МОЖЛИВОСТІ В СФЕРІ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА, ДЕ МИ БУДЕМО ОДНЕ ОДНОГО ДОПОВНЮВАТИ»
— Як щодо посилення співпраці в сфері військово-технічного співробітництва. Тут теж були експерти в цій галузі й на панелі під назвою «Співраця в сфері озброєнь», яку запропонував Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння і яка вперше була проведена на Економічному форумі в Криниця-Здруй, вважають, що обидві країни: Україна і Польща можуть спільно виробляти озброєння та продавати його в третіх країнах. Що ви скажете на це?
— Абсолютно правильно. Ба більше, така співпраця і кооперація вже відбувається. В той час як ми з вами перебуваємо на Економічному форумі в Криниці, в Кельцах відбувається виставка військового обладнання, де виставлено зразки української військової техніки, які зроблені з участю польських партнерів. Тобто ми вже це робимо. Очевидно, що потенціал є більший, потрібно знову ж таки відкриватися одне одному та шукати можливості й ті сфери, зокрема й військово-технічного співробітництва, де ми не будемо конкурувати, а будемо одне одного доповнювати для добра однієї та іншої країни.
— У газеті RzeczPospolita за Третє вересня великий розділ присвячений програмам переозброєння польських збройних сил на суму 185 млрд злотих. Але на перший погляд там не видно спільних програм з Україною чи іншими словами можливостей для кооперації з виробництва озброєнь між обома країнами...
— Тут питання радше не до політиків, а питання до конкретних виробників. Ми створюємо основу. І вона існує і закладена як двосторонні угоди, які підписано. Зокрема між нашими країнами укладена угода, яка передбачає військово-технічну співпрацю. І тому питання до конкретних виробників, чи підходить те чи те обладнання, умовно оптичне хороше для польських чи українських танків чи переносних протитанкових пускових установок. Це питання наступним чином. Підприємці мають між собою переговорити і подивитись, як і де можна співпрацювати.
Ми є досить привабливими, і дуже цікавими. І подекуди можемо навіть створювати конкуренцію для інших країн. Тому тут включається елемент такого, що треба лавірувати і також і з іншими країнами. Але це ринок, хто краще і дешевше зробить і краще подасть і матиме кращий маркетинг, той виграє.
«МИ ВЖЕ ДАВНО ШУКАЄМО ДЖЕРЕЛА ГАЗУ ЗОВНІ Й ЗАЙМАЄМОСЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЄЮ І З ПОЛЬЩІ ТАКОЖ ГАЗ ПОСТУПАЄ В УКРАЇНУ»
— Під час візиту Президента Зеленського в Польщі було підписано тристоронній газовий меморандум на постачання американського газу через Польщу в Україну, хто був його ініціатором?
— Ці розмови велися давно і давно йшлося про співпрацю в газовій сфері. Ми вже давно шукаємо джерела газу зовні і займаємося диверсифікацією і з Польщі також газ поступає в Україну. Але це може бути інтерес трьох країн, бо тут задіяні американський газ, польський термінал і газова система та український споживач. Це тристоронній меморандум, який представляє інтерес для трьох країн. Ініціатива була з трьох сторін.
— Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар тут на одній із панелей згадував, що колись існувала ідея продовжити нафтопровід Одеса — Броди до Польщі, а також збудувати енергетичний міст з України до Польщі від Хмельницької АЕС, щоб електроенергія могла поступати до Німеччини, яка виведе свої АЕС із експлуатації. Чи реально ці проекти реанімувати?
— Ми говоримо про конкретні бізнес-проекти, Якщо це вигідно, то їх можна реанімувати. Але це так само як і з виробництвом озброєнь, що може бути вигідно для однієї сторони, а невигідно для іншої. Або створювати конкуренцію третій стороні. Тому треба все це враховувати і підрахувати та пробивати, лобіювати. Проектів є багато різних і цікавих, і, очевидно, їх треба просувати на міжнародній арені зокрема й у енергетичній сфері.
— А держава, як казав Президента Зеленський захищала інвестиції.
— Так. Це роль держави, а конкретний підрахунок вигідно це чи ні, вирішує бізнес.
— А як нам використати американський інтерес, зокрема до розширення співпраці в сфері ВТС із Польщею, яка закуповує озброєння в США і домоглася збільшення присутності солдатів США в своїй країні, для розширення оборонного співробітництва в тристоронньому форматі?
— Так, ми зацікавлені в співпраці з Польщею та Америкою. Якщо це буде тристороння американсько-польсько-українська військово-технічна співпраця, то було б чудово. Нам це вигідно. І це також можна розвивати. Але поки що йдеться про загальні речі, а треба брати конкретні приклади і бачити, де ми можемо бути доданою вартістю. Тоді це буде цікаво нашим партнерам.
— Весною в Україні була група польських журналістів, і вони зазначали якщо між нашими країнами буде знято суперечки в питаннях історичної пам’яті, то дві країни можуть об’єднатися й створити такий оборонний потенціал, щоб бути спроможними протистояти Росії.
— По-перше, хочу зауважити, що попри певні різні підходи до історичного минулого, щодо протистояння Росії і визнання територіальної цілісності, продовження санкцій, підтримки України на міжнародній арені, Польща займає незмінну і дуже міцну і тверду позицію. А що стосується конкретних аспектів співпраці, можливо, це історичне минуле, а точніше не вирішення цього питання накладало свій відбиток. Очевидно, що якщо є якесь питання, яке створює напругу у відносинах, то розвивати повноцінно ці відносини важко.
Але, наголошую, в стратегічних напрямах Польща завжди підтримувала Україну. Але тепер, якщо ми знімемо це питання чи воно буде винесено з порядку денного і не спричинятиме напруження, то, звичайно, в нас тоді є можливість, як я вже сказав на самому початку, поглибити існуючу співпрацю, додати додатково динамізму до тих сфер, що розвивались. Очевидно, що це може бути і питання енергетичної та військово-технічної співпраці.
«ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ІСНУЮЧІ МЕХАНІЗМИ, ЩОБ ПРОСУВАТИ ЄВРОПЕЙСЬКУ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНУ ІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ»
— А як ви вважаєте чи треба нам просити допомоги Польщі, щоб приєднатися до Вишеградської групи, в якій спостерігається економічне зростання і яка все більше намагається впливати на ЄС?
— Вишеградська група має свій вимір. Це чотири країни: Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія, які відіграють свою роль. Я думаю, по-перше, треба реально підходити до питання, чи нам це потрібне, і по-друге, чи є інтерес учасників цієї групи, щоб Україна туди приєдналася. Насправді ця група створювалася, щоб об’єднати зусилля цих країн для входження в ЄС і НАТО. А тепер завдання полягає в тому, щоб координувати свої позиції всередині ЄС.
Мені важко сказати, чи Україна входить чи ні в ці плани. Думаю, що нам треба не будувати якусь візію того, що було б добре, а дивитися чи це реально можна зробити чи ні. І, звичайно, потрібно використовувати існуючі механізми, щоб просувати європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Можливо, робити це з допомогою Вишеградської групи, чи з допомогою ініціативи Міжмор’я, чи Карпатської стратегії. Дійсно, треба використовувати всі ці механізми. Але реально треба виходити не лише зі своїх інтересів, а й із розуміння того, для чого ці інституції створені й чи члени-учасники цих проектів зацікавлені підтримувати Україну.
