У світі ще не встигли обговорити результати першої зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним, як учора в російських ЗМІ з’явилася дуже дивна новина, схожа на ультиматум з боку Кремля.
У виданні «Известия», яке посилається на джерело в МЗС Росії, з’явилася публікація про те, що Москва готова «піти на крайні заходи» і ввести у відповідь санкції проти США: Кремль планує вислати з країни близько 30 американських дипломатів і накласти арешт на об’єкти американської власності в Росії. У повідомленні йдеться про те, що причиною для дзеркальної відповіді є вислання у грудні 2016 року 35 російських дипломатів і арешти, що продовжуються, двох дипломатичних дач у Нью-Йорку та Вашингтоні, які належать Росії. При цьому наголошується, що питання відміни цих санкцій залишилося так і невирішеним після зустрічі Володимира Путіна та Дональда Трампа в Гамбурзі, під час якої ця тема порушувалася.
На момент підготовки публікації не було реакції американських ЗМІ на такий ультиматум адміністрації США з боку Кремля.
Британська служба БІ-БІ-СІ вважає: заява, що з’явилася в «Известиях», є результатом недомовленостей під час зустрічі Трампа та Путіна в Гамбурзі з приводу цього дипломатичного скандалу. «Якби президент Трамп підтримав російських дипломатів, висланих президентом Обамою торік, він би зміцнив в очах своїх супротивників імідж маріонетки Кремля. Щодо цього будь-які поступки Росії були б вельми суперечливими, зважаючи на поточні розслідування в Америці з приводу передбачуваних зв’язків між командою Трампа та Москвою», — наголошується в публікації. На думку служби, з іншого боку, якщо Росія вишле американських дипломатів і накладе арешт на деякі дипломатичні будівлі США, це може «ускладнити те, чого хоче досягти Трамп: як він це називає, кращих стосунків із Росією».
Незалежний журналіст із Москви Семен НОВОПРУДСЬКИЙ у коментарі «Дню» назвав можливе вислання американських дипломатів ходом Росії «у відповідь». «Зі США було вислано декілька російських дипломатів, і російська сторона не відповіла на це, мабуть сподіваючись, що прийде Трамп, — сказав співрозмовник і додав: — У російської влади була довгий час ейфорія: вони сподівалися, що з приходом нової адміністрації будуть скасовані не лише санкції, які введені за можливе втручання у вибори, але навіть і ті, які введені за війну Росії». При цьому він також пов’язав новину з тим, що на зустрічі Трампа з Путіним у Гамбурзі не вдалося домовитися про відміну арешту російських посольських об’єктів, які були арештовані адміністрацією Обами як санкції на хвилі звинувачення Росії в можливому втручанні в президентську гонку в США.
Водночас директор Московського Центру Карнегі, голова наукової ради і керівник програми «Зовнішня політика і безпека» Дмитро ТРЕНІН у коментарі «Дню» назвав такий крок росіян «абсолютно прогнозованою ситуацією». «Для Москви це питання честі та гідності держави. Дали відстрочення щодо заходів у відповідь у грудні, залишаючи шанс новому президентові виправити помилку колишнього. Не вийшло в Гамбурзі — дають США останній шанс повернути російським дипломатам доступ до власності. Але те, що не зміг зробити президент США, навряд чи зуміє зробити в.о. заступника держсекретаря. Отже, заходи у відповідь з великою вірогідністю будуть.
Щодо результатів першої зустрічі двох президентів і подальшого розвитку взаємин між Вашингтоном і Москвою, то за словами Треніна, вони свідчать, що «конфронтація РФ—США продовжиться». «Головне, щоб дві країни уникнули лобового зіткнення. Саме для цього в першу чергу Москві та Вашингтону потрібно співпрацювати по Сирії, Україні та Північній Кореї. Відмова від співпраці підвищує шанс на помилку. Цього потрібно уникнути», — зауважив директор Московського Центру Карнегі.
Разом із тим московський журналіст Семен Новопрудський вважає, що ця зустріч не є поворотною. «У кращому разі, вона свідчить про те, що ці стосунки істотним чином можуть змінитися, — сказав він і додав: — З іншого боку, я непевно собі уявляю, щоб при нинішній російській владі, а поки мало що свідчить про те, що після виборів 2018 року буде інший президент, Росія сама різко змінила свою політику щодо США. На мій погляд, так чи інакше, сторони домовлятимуться з якихось точкових питань, як, наприклад, про те, щоб уникнути подальших загострень або усунути, не дай бог, випадки прямого зіткнення на Сході, де є такі можливості».
«ПЛАНИ МОСКВИ НА ТРІУМФАЛЬНЕ ПРИМИРЕННЯ ІЗ ВАШИНГТОНОМ ВИЯВИЛИСЯ НЕОБҐРУНТОВАНИМИ»
Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Iнституту світової політики:
— Очевидно, що таке повідомлення в російських «Известиях» варто сприймати як головний висновок, результат переговорів Трампа й Путіна. Це означає, що лідери ні до чого не домовилися і всі застереження спостерігачів про можливу домовленість між Вашингтоном і Москвою не збуваються. Москва не хоче зараз вступати в публічну полеміку, зберігаючи й надалі інтригу, що, мовляв, перезавантаження у відносинах можливе. Через це російська влада йде шляхом зливу інформації через підконтрольні мас-медіа і відбувається своєрідний шантаж або примус — стандартний підхід Росії. Кремль хоче змусити США до компромісу шляхом витоку інформації, а фактично шляхом шантажу.
Ми добре пам’ятаємо грудень минулого року, коли США вислали 35 російських дипломатів, то було би досить логічним бачити симетричну відповідь Росії вже одразу. Багато хто очікував, що Росія могла і мала би піти на аналогічну, дзеркальну висилку дипломатів, адже так заведено в міжнародних відносинах. Те, що Росія збирається зробити це зараз або лякає подібною дією свідчить про те, що її плани на тріумфальне примирення із Вашингтоном виявилися необґрунтованими.
Для України це позитивно. Але, звичайно, не потрібно самозаспокоюватися і однозначно говорити про те, що Трампу та Путіну не вдасться ні про що домовитися. Бо навіть те, що їм не вдасться ні про що домовитися, не означає, що США не зможуть якимось чином скоригувати свою політику щодо України. Для України важлива політична, економічно-фінансова підтримка, а також підтримка реформ. Україні потрібно якомога активніше співпрацювати і надалі з адміністрацією Трампа. Не тільки активно комунікувати, а й демонструвати результати, щонайперше, в реформах. Ми бачили, наскільки важливий інтерес США до змін в країні. Вашингтон допомагав мільярдами і докладав політичні зусилля для того, щоб Україна відбувалася, як сильна процвітаюча країна. Очевидно, що ці сподівання України не можуть бути вічними.
Останній візит Тіллерсона показав, що для США мають фактично однакову вагу і питання безпеки, вирішення конфлікту між Україною і РФ. США готові докладати зусиль до цього врегулювання відповідно до міжнародного права. Але так само в США надають не меншу вагу питанню реформ.
Тому не потрібно тішитися від американсько-російських дискусій, а потрібно демонструвати позитивний порядок денний у наших відносинах Київ—Вашингтон, а цей порядок має бути виражений у реальних результатах по реформах. Передусім, це боротьба з корупцією, реформа в системі правосуддя, до якої ми зараз бачимо особливо прискіпливу увагу з боку наших партнерів — і США, і ЄС.
