«Албанія буде більш ніж щаслива поділитися з Україною своїм досвідом щодо процесу європейської інтеграції», сказала д-р Шпреса Курета, посол Республіки Албанія в Республіці Польща та за сумісництвом посол в Україні, відповідаючи на запитання «Дня». Албанська держава вже дев’ять років є членом НАТО і визнана офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Україна має чого навчитися в цієї маленької балканської країни, яка останнім часом повністю позбулася рудиментів тоталітарного минулого і швидко та впевнено рухається євроатлантичним шляхом. У останні роки українсько-албанське співробітництво активізувалося, але того, що ще потрібно зробити, набагато більше, ніж зроблено.
— Пані посол, зараз обговорюється проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Албанією. Чи мають албанські підприємці плани щодо того, що вони привезуть в Україну? А які українські товари албанці хочуть побачити на своєму ринку?
— Спочатку я хотіла б подякувати вам за вашу увагу та можливість, яку ви надаєте мені для спілкування з українською аудиторією. Мені приємно відзначити, що останніми роками, спілкування та взаємини між нашими двома країнами стають усе кращими. Існує хороша співпраця та спілкування на політичному рівні, й обидві сторони роблять зусилля для виявлення цікавих областей для активізації конкретної співпраці. В цьому контексті, безумовно, особливе місце посідає економічне співробітництво та торгівля. З цією метою ми працюємо над підготовкою першого засідання Спільної комісії на основі Угоди про економічне та торговельне співробітництво між двома країнами, яка, зокрема, дасть можливість обговорення та визначення областей і продуктів, що представляють більший інтерес для співпраці та взаємин між сторонами. Очікується, що питання про Угоду про вільну торгівлю обговорюватиметься також з метою завершення переговорів та її підписання.
— Три роки тому перший чартерний рейс із України прибув до Албанії. Чи гості з України вже стали помітними на албанському туристичному ринку?
— Дякую за це запитання і рада обговорити цю тему, оскільки в цьому плані все дуже добре. Українці все частіше вибирають Албанію як туристичний напрямок. Створення прямих чартерних ліній між двома країнами є позитивною подією, що безпосередньо вплинула на збільшення кількості туристів. Я хотіла б також згадати про сприяння руху громадян у результаті скасування албанською стороною візового режиму для громадян України з 2011 року та підписання угоди про безвізовий режим для албанських громадян в Україні під час візиту міністра Клімкіна до Тирани в листопаді 2016 року. Це також позитивна подія, що зближує два народи та дві країни.
— На жаль, українці мало знають про Албанію та албанців, а те, що знають, належить до стереотипів радянської доби. Чи має албанська сторона план розвитку албансько-українського культурного співробітництва, щоб подолати застарілі уявлення про вашу країну?
— Одне з питань, над якими ми працюємо, безсумнівно, полягає в збільшенні обміну інформацією в усіх сферах. Те, що ви кажете, справедливо для обох сторін. Навіть у Албанії мало інформації про Україну, і необхідно активізувати зусилля для збільшення обміну інформацією. Власне, це сьогодні легше зробити, ніж будь-коли, враховуючи наявні інструменти та методи. Крім того, збільшення обсягу взаємин та контактів, включно з відвідинами Албанії українцями та України албанцями, є важливим чинником зміни цієї ситуації на краще. Також важливими цілями нашої роботи залишаються розробка та реалізація окремих проектів для сприяння розвитку туризму, культурного обміну, мистецтва, освіти тощо. Я хотіла б скористатися можливістю згадати про ще один важливий позитивний чинник у відносинах між нашими двома країнами — албанську громаду, що проживає в Україні вже понад 200 років.
— Ми бачимо, що останнім часом відносини обох країн поглиблюються. Чи ведуться переговори щодо відкриття посольства Албанії в Україні та українського в Албанії?
— Як уже згадувала, я дуже рада, що справи рухаються в правильному напрямі між нашими двома країнами, і багато чого сталося, що, безумовно, створює підгрунтя для конкретних подій та розвитку взаємин між нами. Це, безсумнівно, поставить на наш порядок денний і на наші робочі столи питання підвищення рівня взаємного представництва та відкриття посольств у наших столицях.
ДОВІДКА «Дня»
На початку 1990-х років Албанія покінчила із комуністичним режимом, що проіснував 46 років, і встановила багатопартійну демократію. Албанія приєдналася до НАТО в квітні 2009 року, а в червні 2014-го стала кандидатом на вступ до ЄС.
Д-р Шпреса Курета, старший дипломатичний службовець Республіки Албанії в ранзі повноважного міністра, була 29 квітня 2014 року призначена Послом Республіки Албанія в Республіці Польща та Послом за сумісництвом в Естонській Республіці, Латвійській Республіці, Литовській Республіці та Україні.
До прийняття посади у Варшаві в січні 2014 р. посол Курета була директором департаменту Південно-Східної Європи в Міністерстві закордонних справ із серпня 2009 р. Перед тим, як прийняти це останнє призначення, вона була координатором Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у департаменті НАТО з березня 2006 р. по серпень 2009 р. Як координатор ПДЧ, пані Курета координувала роботу різних міністерств та відомств, задіяних у процесі ПДЧ, над розробкою та моніторингом імплементації документа ПДЧ, обміном інформацією та підготовкою звітів для прем’єр-міністра, а також готувала засідання Міжвідомчого комітету з питань інтеграції та засідання Робочої групи.
