Позавчора увечері президент США Дональд Трамп підписав закон (H.R.3364 — Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act (Протидія суперникам США через санкції), який передбачає посилення санкцій проти Росії за анексію Криму і агресію на сході України. При цьому глава Білого дому зробив деякі застереження щодо цього закону, який, за його словами, має серйозні недоліки, оскільки осягає на повноваження виконавчої влади. Трамп також висловив сподівання, що «Конгрес не використовуватиме цей закон, щоб завадити нашій важливій роботі з європейськими союзниками із вирішення конфлікту в Україні».
Поки що не було реакції російського лідера Володимира Путіна на цей крок американського президента. Тим часом на вступ цього закону в силу відреагував прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв. «Санкційний режим кодифіковано і він буде зберігатися десятиліттями, якщо не станеться якесь диво. Причому він буде жорсткіший від закону Джексона — Веніка, бо носить всеосяжний характер і не може бути відкладений спеціальними розпорядженнями президента без згоди Конгресу», — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Голова комітету Сенату США у справах збройних сил Джон Маккейн наголосив, що закон про нові санкції проти РФ, Ірану і Північної Кореї подає сильний сигнал, що Сполучені Штати притягатимуть країни до відповідальності за агресивну і дестабілізуючу поведінку. «Цей закон дійсно представляє наполегливість у тому, що Володимир Путін і його режим повинні платити реальну ціну за напад на нашу демократію, порушення прав людини, окупацію Криму і дестабілізацію України», — йдеться у заяві, яка розміщена на сайті сенатора.
«День» уже писав у матеріалі «Економічна гаррота» і відповідь Кремля» за 1 серпня про економічні наслідки для Росії запровадження нових більш жорстких санкцій. Зокрема, як відзначив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло ГОНЧАР, «нові обмеження стосуються ще більшого скорочення поставок новітніх технологій і обладнання, а також обсягів фінансування та інвестування на проекти з розширення видобутку енергоносіїв у Росії». А це, за його словами, означає закриття всіх перспективних проектів з видобутку енергоносіїв у Росії, що «б’є по намаганням Росії нарощувати весь видобувний та відповідно експортний потенціал».
Російський журналіст Семен Новопрудський звертає увагу на те, яких можливостей позбавляється Росія із запровадженням нових санкцій. «Розширено коло галузей, у які не можна поставляти технології, зокрема, його розширено на металургію. І не можна американським компаніям брати участь у подібних проектах. Не можна інвестувати в російську економіку і купувати майно російських компаній у разі, якщо передбачаються інвестиції у понад 10 млн доларів на рік», — зазначив він в інтерв’ю «Радио Свобода».
Нагадаємо, що закон скорочує максимальний термін ринкового фінансування російських банків, що знаходяться під санкціями, до 14 днів, а для компаній нафтогазового сектора — до 30 днів. Також президент США може застосувати санкції до осіб, які мають намір вкласти в будівництво російських експортних трубопроводів понад $5 млн на рік або $1 млн одноразово.
Закон вимагає від фінансової розвідки Сполучених Штатів протягом 180 днів надати всі відомості про активи російського керівництва, що знаходяться на Заході. Закон зобов’язує президента США заздалегідь узгоджувати з Конгресом будь-яке пом’якшення або скасування санкцій. Глава Білого дому не зможе зняти обмежувальні заходи особистим указом, як це було раніше.
Голова Євразійського центру Діну Патричіу при Атлантичній Раді США, екс-посол США в Україні Джон ГЕРБСТ у коментарі «Дню» відзначив: «Добре, що президент підписав законопроект про санкції, тим самим він вводить його в дію, хоча і при цьому критикує деякі його аспекти». На думку експерта, у заяві Трампа щодо недосконалості цього закону немає нічого незвичного, бо жоден президент не бажає, щоб Конгрес вживав заходи, які обмежують його гнучкість. Разом з тим пан Гербст підкреслив: «Ухвалення цього законопроекту підвищує економічну плату Москви за її агресію в Україні і з часом це ускладнить проведення Кремлем війни».
Щодо критики США європейцями у зв’язку з ухвалення цього закону без консультацій з ЄС, то, на думку пана Гербста, навряд чи ЄС послідує за прикладом США. «Деякі голоси в Німеччині та Брюсселі, — продовжує він, — висловили невдоволення цій односторонній акції Сполучених Штатів. Частина цього невдоволення була пов’язана з перешкодами для реалізації Nordstream II, які виникають у зв’язку з запровадженням нових санкцій. Однак, цікавим є те, що у заяві речника канцлера Меркель це невдоволення було приглушено. У будь-якому випадку, було б доцільно, щоб США продовжували координувати політику санкцій у тісній співпраці з ЄС».
