Сім поліцейських дістали травми, 25 демонстрантів було затримано. Це — підсумки чергових протестів у Македонії та своєрідна ілюстрація до підписаного в неділю історичного договору про перейменування країни.
17 червня міністри закордонних справ Македонії та Греції — Нікола Дімітров та Нікос Кодзіас підписали угоду про зміну назви колишньої югославської республіки, яка після завершення всіх процедур матиме назву Республіка Північна Македонія. Просто «Македонія» залишиться неформальною назвою цілого регіону, куди входять не лише поки що однойменна колишня югославська республіка, а й грецька провінція з таким само історичним ім’ям.
Урочисте підписання грецько-македонської угоди відбулося на березі озера, в мальовничому грецькому регіоні Преспес, на кордоні з Македонією. У церемонії взяли участь грецький прем’єр-міністр Алексіс Ципрас, його македонський колега Зоран Заєв, посередник на переговорах від ООН Меттью Німец, глава дипломатії Європейського Союзу Федеріка Могеріні, комісар з питань розширення ЄС Йоганнес Ган.
Після років досить напружених переговорів, які, врешті-решт, закінчилися успішними домовленостями, в павільйоні біля озера панувала майже ейфорія. Тон задали прем’єри Македонії та Греції, які посміхалися й виголошували енергійні оптимістичні промови.
Особливо радісним здавався Зоран Заєв. Він впевнено розповідав про найближче майбутнє Македонії в Європейському Союзі і НАТО, а наприкінці заходу так розслабився, що вирішив подарувати грецькому колезі свою святкову червону краватку. (Ципрас — напевно, через проведення церемонії в неділю — вирішив чомусь не одягати цю деталь одягу.)
Веселий настрій македонського прем’єра зрозумілий: йому справді вдалося «дотиснути» й досягти принципового рішення питання, знайти вихід із глухого кута, в якому колишня югославська республіка тупцювала з початку 1990-х упродовж 27 років.
Тепер Македонія має всі шанси розпочати процес вступу до Європейського Союзу і НАТО, який був заблокований Грецією через «неприйнятну» назву сусідньої країни.
Македонські урядовці сподіваються на те, що з укладеною угодою вони зможуть розпочати переговори про вступ до ЄС на саміті наприкінці червня й отримати запрошення приєднатися до НАТО до середини липня.
Єврокомісія вже рекомендувала розпочати переговори про вступ Македонії до ЄС. Європейська рада, за словами Могеріні, може ухвалити відповідне рішення через два тижні.
Треба зазначити, що представники Європейського Союзу теж були налаштовані дуже оптимістично під час підписання грецько-македонської угоди. Могеріні, здається, навіть спеціально для посилення ефекту одягла яскравий червоний піджак. Наступного року вона має вже підводити підсумки своєї роботи на посаді, і тому така масштабна позитивна подія «у скарбничці здобутків» точно не буде зайвою.
Якщо ж говорити про НАТО, то Альянс готовий був запросити Македонію до себе ще десять років тому, але це питання під час Бухарестського саміту 2008 року заблокувала Греція. Тоді країни НАТО погодилися, що Македонія отримає запрошення після розв’язання спору з Грецією щодо перейменування.
Втім, ейфорія ейфорією, але є ще складна реальність. Тепер договір ще має бути схвалений парламентом Македонії та підтверджений на загальномакедонському референдумі, після чого документ мають ратифікувати грецькі парламентарі.
Нинішні уряди — і македонський, і грецький — мають таку-сяку більшість у парламентах своїх країн. До того ж, навряд чи більшість македонців вирішить голосувати проти вступу до НАТО і ЄС, блокуючи зміну назви. Але можна точно прогнозувати: ситуація під час розгляду цих питань в обох країнах буде значною мірою дестабілізована.
Протести в Греції проти збереження слова «Македонія» в назві сусідньої країни були не просто масовими — вони збирали сотні тисяч (!) людей. Мітингували греки і в день підписання угоди. Кілька сотень протестувальників зібралися навколо грецького села, за 25 км від якого відбувалася урочиста церемонія підписання договору щодо нової назви колишньої югославської республіки.
Розмахуючи грецькими прапорами, маніфестанти намагалися пройти на берег озера. Втім, поліція заблокувала всі дороги, і тому на сам захід учасники акції потрапити не змогли, але намагалися прориватися, кидаючи в правоохоронців каміння. Поліцейським довелося застосувати сльозогінний газ та шумові гранати. За інформацією протестувальників, внаслідок зіткнень постраждали щонайменше вісім осіб.
Ще більш інтенсивними були протести в Македонії.
Ввечері 17 червня протестна акція проходила в столиці країни Скоп’є. Кілька сотень маніфестантів, які виступають проти перейменування держави, намагалися прорватися до будівлі парламенту. Протестувальники жбурляли в поліцію, що охороняла будинок, петарди, пляшки й каміння, намагалися розібрати огорожу. Правоохоронці відповіли шумовими гранатами і сльозогінним газом, щоб, як зазначено в заяві Міністерства внутрішніх справ Македонії, «не допустити ескалації ситуації» і захоплення парламенту. Як уже йшлося вище, сім поліцейських дістали травми, 25 демонстрантів було затримано.
Акції протесту проходили також у деяких інших містах Македонії, зокрема в містечку Битола біля кордону з Грецією, в 50 кілометрах від місця підписання угоди. Учасники акції заявляли журналістам, що хочуть бути македонцями, а не «північними македонцями», й на цьому наполягатимуть і надалі.
Референдум щодо зміни назви країни заплановано в Македонії на вересень. Можна було б додати, що осінь на Балканах буде спекотною, але вона тут і так завжди є спекотною — особливості місцевого клімату.
