З початку вересня в Молдові проходять багатотисячні антиурядові демонстрації. Вимоги молдаван, яких на акцію вивела 6 вересня громадянська платформа «Гідність і правда», залишаються незмінними. Одна з основних — відставка президента, обрання нового глави Молдови шляхом загальних виборів, проведення дострокових парламентських виборів не пізніше березня 2016 року. Також ті, хто зібрався на площі Великих Національних Зборів у Кишиневі, виступають за створення рівних умов для проведення вільних виборів. Окрім цього мітингувальники вимагають притягнути до відповідальності винних у крадіжці 1,32 млрд євро з трьох банків, яку в Молдові називають «крадіжкою століття».
Найбільш масові акції відбуваються у вихідні. Минулої неділі на демонстрацію вийшло понад 20 тис. молдован.
Раніше влада Молдови говорила, що готова до діалогу з народом. Проте, прем’єрові країни Валерію Стрєльцу так і не вдалося домовитися з протестувальниками. У свою чергу, президент Ніколає Тімофті жодного разу не зустрівся з представниками мітингувальників.
«День» звернувся до молдавського політолога Оазу НАНТОЯ з проханням прокоментувати останню ситуацію в Кишиневі:
— Вимоги на площі досить радикальні, як і всі резолюції, які приймаються на подібних мітингах. Страшніше інше. Та система, яку ми називаємо «владою», обрала тактику вимотування протестувальників.
У цій ситуації існує ще один чинник. У Молдові є місія Євросоюзу, посли країн ЄС і США. Ці дипломати підкреслюють необхідність діалогу й готові сприяти цьому, бо Євросоюз чудово розуміє, що Молдова від історії успіху в 2009-2010 рр. швидко скотилася до ситуації «захопленої держави». Цю ситуацію слід вирішити на користь суспільства.
Сьогодні створюється така ситуація, що «верхи не можуть, низи не хочуть». Я не впевнений, що «низи» можуть переламати це. Є група мотивованих людей, що встановила на площі наметове містечко. У п’ятницю протестувальники не допустили на національне телебачення лідерів трьох політичних партій, які створили проєвропейський альянс №3, проте, своєю поведінкою він скомпрометував європейську ідею. Тому на сьогодні ситуація залишається в підвішеному стані і не видно швидких і позитивних рішень. Питання, що буде далі, залишається відкритим.
16 вересня відновить свою роботу парламент Республіки Молдова. Можна лише припустити, що він піде на якісь кроки в рамках своєї компетенції. Зокрема, це може бути відставка глави нацбанку, оскільки в банківській системі коїться неймовірне, а глава нацбанку говорить, що він діє законно.
— До чого призведе ця ситуація, якщо уряду й демонстрантам не вдасться домовитися?
— З одного боку, влада розуміє, що застосування насильства до протестувальників неприпустиме. Але якщо вона піде на це, то ситуація здетонує й уможливляться сумніші й радикальніші сценарії. Також існує ризик провокацій. Коли люди виходять на площу, то не важко влаштувати нібито «п’яну бійку» й розмножити це на казенних телеканалах і, таким чином, скомпрометувати демонстрантів.
У той же час, невдоволення урядом досягло в Молдові небачених раніше масштабів. Ми пройдемо через смугу хаотичного протистояння. Ситуація ускладнюється й тим, що час швидко спливає, й уже в березні наступного року парламент РМ обиратиме нового президента. Знову виникає питання: хто за нього голосуватиме й ким він буде? Нинішній президент Тімофті не проявив себе як активний гравець з виразною громадянською позицією щодо подій, які відбувалися впродовж його мандата.
— Чи готова зараз молдавська влада йти на поступки демонстрантам?
— Уряд у нас є більше технічним інструментом у руках коаліції, а вона управляється з-за лаштунків людьми, які не мають на це жодного мандата. Тому я не виключаю, що після початку роботи парламенту буде символічна поступка протестувальникам, щоб збити загострення пристрастей, але малоймовірно, що почнеться якийсь послідовний процес — те, що ми називаємо «поверненням країни народові», який завершиться деолігархізацією Молдови. Це сьогодні виглядає неможливим. Основна проблема нашого суспільства залишається сьогодні невирішеною.
