Минулого тижня з візитом у США перебувала українська парламентська делегація, серед членів якої була голова комітету з закордонних справ України Ганна Гопко. Цей візит співпав із багатьма хорошими для України новинами: президент Трамп підписав оборонний бюджет на наступний рік, що передбачає надання Україні допомоги в 350 млн доларів, а уряд Канади схвалив внесення України до переліку країн, до яких дозволено експорт зброї (Automatic Firearms Country Control List). Тим часом із України надходили не найкращі новини: триваючий конфлікт НАБУ і ГПУ, а також судове засідання у справі екс-президента Грузії, лідера політичної партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі.
Голова комітету з закордонних справ Верховної Ради України Ганна ГОПКО розповіла «Дню» про мету поїздки до Вашингтона та досягнуті результати:
— Візит відбувався в рамках просування інвестиційного плану підтримки України, який ми разом із литовцями з березня цього року активно просували в Варшаві, Лондоні, Парижі, Берліні, Вашингтоні, двічі в Брюсселі. Це так званий «план Маршалла», план Західної підтримки України, інвестиції в реальний сектор економіки для економічного зростання.
Під час зустрічей у Світовому банку ми говорили про те, що треба зробити ревізію тих політичних зобов’язань, які дали країни G7 після Революції Гідності — 25,5 млрд доларів через двосторонні проекти та Міжнародний валютний фонд. Прийшов час, зважаючи на головування Канади в наступному році в G7 переглянути, куди пішли кошти та деякі з них Україна не використала, які галузі мають бути пріоритетні.
Зустрічаючись із представниками Сенату і Палати, Держдепартаменту та аналітичних кіл, які формують політику нинішньої адміністрації США, ми ставили за мету просунути політичне рішення щодо підтримки так званого Плану інвестицій України. Це можна здійснити через політичні сигнали, які США мали б дати для решти країн із переоцінки тієї фінансової допомоги, яка була надана Україні та яка буде надалі.
ФОТО З ФЕЙСБУК СТОРІНКИ ГАННИ ГОПКО
Зважаючи на те, що під час перебування у США, президент Дональд Трамп якраз підписав оборонний бюджет, що передбачає 350 млн доларів допомоги Україні, для нас також було важливо проговорити імплементацію закону про санкції, які включають енергетичний пакет. Фактично вже саме ухвалення цього закону допомогло призупинити «Північний потік-2», але тепер ми хочемо, щоб Адміністрація Трампа пришвидшила саму імплементацію, щоб також було оприлюднено список російських високопосадовців, наближених до російського президента Путіна, які брали участь у різних злочинах.
Я хотіла б принагідно подякувати нашій литовській команді, друзям, серед яких був пан Андрюс Кубілюс, народний депутат Жигімантас Павільоніс, представник міністерства закордонних справ Литви. Нещодавно Литва прийняла акт Магнітського. І ми це обговорювали, адже в українському парламенті якраз готують на подання законопроект щодо розширення наших санкцій проти Росії і ухвалення акта Магнітського. Це необхідно для того, щоб встановити відповідальність за фінансування збройного конфлікту на сході України тих, хто причетний до порушення прав людини, й щоб Україна могла приєднатися до таких країн, як США, Канада, Литва, які ухвалили акт Магнітського.
Під час зустрічей із американськими колегами ми обговорювали гуманітарне питання: звільнення тих людей, які були затримані та перебувають у СІЗО або в полоні чи то на окупованому Донбасі, чи то в окупованому Криму, чи в РФ. Говорили про те, щоб це питання набуло актуальності.
Що стосується надання Україні летальної зброї, то в нас склалося відчуття, що ми вже наближаємося до ухвалення якогось політичного рішення. Це співпало з рішенням Канади про дозвіл на продаж Україні оборонної захисної летальної зброї.
Зі свого боку наші партнери чітко говорили, що для того, щоб вони ефективніше просували інтереси України, вони хочуть мати більше позитивних новин, бачити дієві ефективні незалежні антикорупційні інституції, щоб не було тиску, наприклад, на новостворене НАБУ. Ці інститути мають бути професійні. В Конгресі та в Сенаті наші союзники дуже чітко просили пришвидшувати темп реформ, наголошуючи, що масштаби допомоги Україні залежатимуть від нашої внутрішньої здатності виконувати існуючі міжнародні зобов’язання, зокрема, щодо МВФ.
Ми обговорювали таке дуже важливе питання як законопроект щодо співпраці з Україною в питаннях кібербезпеки. В цього документа — 22 співавтори. Він якраз на розгляді комітету з питань Європи, Євразії та нових загроз Комітету закордонних справ. Цей закон допоможе урядові України вдосконалити власну стратегію кібербезпеки, зокрема й на таких напрямах як встановлення найбільш сучасних безпекових оновлень на комп’ютерах органів державної влади, це системи програмного захисту, спрямовані на захист об’єктів критичної інфраструктури, зменшення залежності України від російських технологій, розбудова власних спроможностей у сфері кібербезпеки та участь у міжнародних зусиллях протидії кіберзагрозам.
Також ми (я особисто вже давно) просували ідею візиту до України наступного року президента Дональда Трампа або віце-президента Майка Пенса, що надзвичайно важливо. Крім цього, проведення засідання стратегічної міжурядової комісії, яка була створена ще за Кучми й тодішнього віце-президента Альберта Гора, як один із ефективних механізмів, де можна проговорювати двосторонні питання.
Також у мене була зустріч із представниками радіо «Голос Америки», «Радіо Свобода», їхньої телекорпорації, де ми теж говорили, наскільки важливою є протидія російській пропаганді не тільки в Україні, а й в усіх наших російськомовних країнах-сусідах. Зважаючи на парламентські вибори в Молдові 2018 року, щоб можна було позбавляти оточення Кремля великого російського впливу в регіоні і щоб у регіоні Східної Європи завдяки ролі США разом із Німеччиною через кращу координацію ми відбивали ті загрози і виклики, які є зокрема через вплив Путіна на вибори. Також ми чітко говорили про важливість 2019 року. Бо одна зі стратегій Кремля — виграти вибори тут через своїх представників і ті партії, які створюватимуть: від «Опоблоку» до Медведчуків. Тому дуже важливим є зростання соціального добробуту людей, виправдання тих очікувань, які були.
— Як наші американські партнери поставилися до ідей надання Україні так званого «плану Маршалла» та летальної зброї?
— Щодо летальної зброї, то в багатьох кабінетах політична воля вже дозріває до ухвалення позитивного рішення.
Щодо «плану Маршалла», то, зокрема, Ліндсі Грем чітко сказав, що в них є один із законів щодо протидії російській агресії і що він чітко розуміє, чому потрібно, щоб США надали, наприклад, 20 млн доларів і надіслали політичний сигнал усій «Великій сімці». За його словами, він вважає це потрібним, зважаючи на загрози популізму, реваншу проросійських сил, важливість для людей реформ і наочних результатів у вигляді покращеної інфраструктури, нових доріг, поїздів. Тому він розуміє, навіщо це потрібно і каже, що вони готові розглядати це.
У Світовому банку нам чітко сказали: займіться покращенням інвестиційної спроможності, щоб ефективніше використовувати ті кошти, які вам уже дали, проведіть в уряді інвентаризацію, залучіть нових людей, інвестуйте в них для того, щоб використати уже навіть надані кошти (Світовим банком 600 млн доларів, Європейським інвестиційним банком для аграріїв — 400 млн євро). В організації наголосили, що тільки тоді, як ми покажемо пришвидшені темпи вибірки коштів, які є, вони будуть готові запускати нові програми. Зокрема, Світовий банк допомагатиме втілювати медичну реформу, продовження напрацювань щодо пенсійної, освітньої реформ і приватизації.
Усе залежить від нас. Вони чітко говорили, що треба більше позитивних сигналів від України, а також припинити спроби знищити антикорупційні здобутки, адже це не додає нам можливостей.
Насправді, якщо б у нас був швидший темп реформ, ми спокійно могли б говорити зі США про ПДЧ у НАТО (План дій щодо членства. — Ред.), щоб США виступали як один із наших адвокатів і допомагали Україні в цьому. Якщо б ми виконали Угоду про асоціацію не на 20%, а хоча б на 70% і не бачили відкатів у антикорупційній сфері чи побачили швидшу деолігархізацію, ми могли б із ЄС не воювати за те, чи буде згадано в декларації визнання наших європейських перспектив членства, ми б уже чітко говорили, що Угода про асоціацію діє і нам потрібен наступний крок — це перехід до реального розгляду членства. Тому в багатьох речах нам дали чіткі сигнали, що коли ми хочемо вимагати від Заходу більшого, треба продемонструвати свою готовність... Що стосується безпекового компонента, то існують умови для отримання цих 350 млн доларів із оборонного бюджету США. І це теж із одного боку, можливо, несправедливо, але з другого — такі реалії. Доки ми не виконаємо на 150 млн конкретні умови, серед яких втілення парламентського і цивільного контролю, цивільний міністр оборони, ця допомога не прийде в Україну. Тобто 50% від 150 млн дається просто, а решта — під конкретне виконання Україною вимог.
— Коли можна очікувати на візит президента Трампа чи віце-президента Пенса до Києва?
— Думаю, що наступного року можна очікувати. Нам не потрібен символічний візит, нам треба візит із конкретними зрушеннями. Наприклад, у миротворчій місії, з дотриманням усіх червоних ліній України або надання летальної зброї, або новий величезний прямий пакет іноземних інвестицій (наприклад, фіналізується угода з General Electric). Також нам дуже важливі США в енергетичних питаннях, перший газ LNG в Україну зайшов, призупинено «Північний потік-2», але потрібні подальші кроки. Зокрема, щоб США й надалі напряму контактували з Німеччиною, щоб питання «Північного потоку-2, попри лобістські спроби різних високопосадовців, було остаточно заблоковано.
