Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Треба думати про пошук нових варіантів подолання наслідків російської агресії»

Експерти «Дня» — про очікування від екстреної зустрічі Порошенка з Меркель і Олландом у Берліні без участі Путіна
19 серпня, 2015 - 17:22
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

У понеділок 24 серпня у другій половині дня Президент України Петро Порошенко зустрінеться у Берліні з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та французьким президентом Франсуа Олландом, щоб обговорити ескалацію ситуації на Донбасі. Про це позавчора ввечері заявив міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, повідомляє агентство Reuters. «Ми повинні, по-перше, зупинити бойові дії, забезпечити відведення озброєнь та покласти край атакам на спостерігачів ОБСЄ. По-друге, ми повинні домогтися належних умов для проведення виборів на Донбасі», - цитує видання слова Фабіуса. 

Шеф французької дипломатії висловив сподівання, що ця зустріч дасть змогу просунутися по обох пунктах. Окрім того, він зазначив, що потрібно вийти на розв'язання кризи до грудня.

В українському МЗС поки офіційно не коментують майбутню зустріч Порошенка з лідерами двох провідних країно Європи. Джерело на Михайлівській повідомило, що ця зустріч є екстреною і відбудеться за ініціативи української сторони. «Ми хочемо поінформувати в деталях про загострення і обговорити подальші спільні з нашими союзниками кроки», - сказав співрозмовник «Дня», який просив не називати його імені. За його словами, скоріше за все, український президент буде говорити про чіткість щодо перспектив санкцій Заходу проти Росії і їхній обсяг, єдність позицій у переговорах з РФ, військово-технічну підтримку.

Нагадаємо, майже місяць тому, а саме 23 липня, Порошенко, Меркель і Оллланд спілкувались по телефону з участю російського президента РФ Володимира Путіна про необхідність запровадження повного припинення і дотримання зобов’язань, які були взяті 12 лютого у Мінську.

А до цього 10 липня Меркель і Олланд розмовляли по телефону з Порошенко, привітавши його з проектом конституційної реформи, яка передбачає збільшення повноважень регіонам і запровадження «спеціального статусу» районам, які знаходяться під контролем сепаратистів.

До речі, як повідомили в МЗС України, сьогодні в Берліні відбудуться консультації юридичних експертів країн «Нормандське четвірки» та представників Венеціанської комісії, щоб роз'яснити Росії юридичні аспекти конституційних змін в Україні. Українську сторону на цих консультація буде представляти Сергій Головатий та Роман Безсмертний, повідомили в прес-службі МЗС.

Як відомо, Росія постійно наголошує на тому, що Україна має змінити свій унітарний устрій на федеративний і постійно говорить про необхідність внесення відповідних змін в конституцію України. У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що зміст змін до Конституції України не є предметом обговорення, оскільки це є суверенним правом Української держави. «Ми в суто юридичній площині подискутуємо про конституційність змін, попередньо схвалених парламентом, і їх відповідності логіці Мінських домовленостей, тобто шляху до миру. Але в Україні ніхто не буде підлаштовувати Конституцію до помилкового російського тлумачення цих домовленостей», — підкреслили в МЗС.

Цікаво те, що напередодні зустрічі у Берліні на веб-сайті Центру європейського політичного аналізу (CEPA), Вашингтон, з’явилась стаття під назвою «Захід легітимізує поділ України». Її автор старший науковий співробітник CEPA Януш Бугайські стверджує: «Росія консолідує новий «заморожений конфлікт» у Європі з допомогою Заходу і у відповідь на погрози Москви, що вона може розширити війну в Україні, Вашингтон, Берлін і Брюссель стали співучасниками в легітимації повстанців контроль над частинами Донбасу». На думку аналітика, визнання про кремлівських утворень матиме серйозні наслідки для цілісності України, становитиме виклик заходам безпеки на сході Європи і заохочуватиме територіальні амбіції Москви.

«Київський уряд знаходиться в пастці, намагаючись збалансувати необхідність тісних відносин із Заходом, перебуваючи в залежності від його економічної та дипломатичної підтримки, в той час як основний національний інтерес полягає в збереженні незалежності та цілісності, а також запобіганні «замороженого конфлікту» на власній території.

Це було б трагічною іронією, якщо зусилля Києва з перетворення країни у ефективну європейську демократичну державу зазнали невдачі  через те, що Захід легітимізував розділену і не функціональну державку, щоб задовольнити Кремль. Боротьба за Україну в черговий раз продемонструвала, що Вашингтону бракує ефективної стратегії щодо Росії, і він радше демонструє реактивний підхід, продовжуючи поступатися позиціями Москві в марній надії, що це може наситити апетит Путіна», такими словами завершує статтю Бугайські. 

«День» звернувся до експертів з проханням дати прогноз щодо очікувань сторін на Берлінській зустрічі і прокоментувати наскільки реальним може бути сценарій легалізації Заходом поділу України.

«ДУЖЕ СИМВОЛІЧНО, ЩО ЦЯ ЗУСТРІЧ ВІДБУДЕТЬСЯ В РІЧНИЦЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ»

Сюзан СТЮАРТ, Німецький інститут з питань міжнародної політики та безпеки (SWP), Берлін:

- Я розглядаю цю зустріч як спробу гарантувати, що Німеччина, Франція і Україна як і раніше знаходяться «на одній стороні» щодо Мінських домовленостей, і обговорити з Порошенком його оцінку нещодавньої ескалації бойових дій на Донбасі. Тут, у Європі, звичайно, існує занепокоєння щодо чергової ескалації і виникають питання, як краще реагувати на це і яким може бути подальший розвиток подій. Додатковими темами, ймовірно, будуть проблемна ситуація з місією ОБСЄ в Україні, зусилля щодо реалізації Києвом Конституційної реформи, (особливо децентралізації) і підготовка до місцевих виборів, запланованих на жовтень. І дуже символічно, що ця зустріч відбудеться в річницю незалежності України, надаючи тим самим можливість Заходу підтвердити підтримку суверенітету країни.

Я сумніваюся, що після цієї зустрічі буде вжито будь-які конкретні дії, які можуть переконати Путіна і сепаратистів припинити бойові дії. Я не бачу в даний час консенсусу в ЄС щодо посилення санкцій проти Росії, а інші інструменти не обговорюються. А оскільки у лютневому варіанті Мінських угод немає прямих зобов'язань, взятих на себе Росією, то складно щось конкретно вимагати від неї, окрім посилення тиску на сепаратистів.

«ЦЕ НЕ ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ, А ГАРЯЧИЙ»  

Едвард ЛУКАС, Старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, Лондон:

- Навіть якщо Захід намагатиметься ігнорувати російську агресію, факти є очевидними. Це не заморожений конфлікт, а гарячий.  

Стівен БЛАНК, старший науковий співробітник Ради американської зовнішньої політики, Вашингтон:

- Такий сценарій легітимізації можливий, але не обов'язково має саме так  реалізуватись. Очевидно, що в Європі існує певна підтримка його, і можливо, навіть у Сполучених Штатах, але триваючі бойові дії виключають його реалізацію».

Дмитро КУЛЕБА, посол з особливих доручень МЗС України:

- Стаття Бугайські нормальна, але заголовок штучний. Завдання Заходу полягає не в тому, щоб легітимізувати розділ України, а зупинити Росію і допомогти нам відновити суверенний контроль над окремими районами Донецької, Луганської областей і Кримом. Але якоїсь особливої глибини та інсайду я в цьому тексті не побачив.

Вільям ТЕЙЛОР, виконавчий віце-президент Інституту миру США, екс-посол США, в Україні, Вашингтон:

- Ми досить чітко заявили: економічні санкції проти Росії залишатимуться доти, поки росіяни не виведуть свої війська з частини Донбасу, яку вони окупували. Якщо росіяни вторгатимуться далі, то ми будемо вводити додаткові, більш жорсткіші санкції. Аналогічним чином, санкції, які було введено у відповідь на насильницьку анексію Криму, будуть залишатися в силі, допоки ситуацію не буде вирішено на користь українського уряду в Києві.

«НАШІЙ ДИПЛОМАТІЇ ТРЕБА ПОЯСНЮВАТИ ПАРТНЕРАМ БЕЗПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ПРОДОВЖЕННЯ ІМІТАЦІЇ З ВРЕГУЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ НА ДОНБАСІ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, Київ:

- Під час цієї зустрічі нашому керівництву треба донести до відома лідерів Німеччини та Франції просту істину, що Російська Федерація не збирається виконувати ті речі, під якими вона поставила підпис. На превеликий жаль, справді, цей формат не функціонує і треба думати про пошук нових варіантів подолання наслідків російської агресії.

Якими можуть бути ці нові формати? Це питання відкрите, але ми повинні проводити чітку лінію. З одного боку, цивілізований світ в особі ЄС, НАТО, тому що це колосальна безпекова загроза для всіх, провідні країни світу, які давали нам гарантії: США, Велика Британія, Франція та Німеччина як один із локомотивів Євросоюзу, можливо Польща. Тоді це буде той оркестр, який гратиме свою мелодію. А з іншого боку, країна, яка відкидає цивілізацію і хоче жити по законам варварства – це Російська Федерація. Тоді можна вести якусь принципову розмову про те, що або – або. Залучення агресора до кола тих, хто регулює конфлікт, це взагалі нонсенс від самого початку. Від цього треба нарешті відмовитись. Тому я думаю, що нашій владі, дипломатії треба саме таким чином пояснювати нашим партнерам безперспективність продовження імітації з врегулювання ситуації на Донбасі.

Що стосується статті про легітимізацію Заходом поділу України. Тут питання не в гарячих заголовках, а в тому, що, насправді, ми повинні поступати наступним чином. Якщо ми не контролюємо цю територію, то вона має контролюватись тими, хто за це відповідає. І тоді відповідно припиняються всі розмови про пенсії, забезпечення електроенергією, теплом і всім іншим. І тоді та влада, яка здійснює контроль, бере на себе всю відповідальність. А так виходить, що Росія поставляє до окупованих районів України зброю і злочинців, а ми їм за це платимо. Це абсурд, від якого  треба нарешті відмовитись. Тому тут питання не в поділі України, а в прийнятті відповідальних рішень з боку нашої української влади. 

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: