Попри активізацію українсько-турецьких відносин, останнім часом досі бракує ознак реального стратегічного партнерства між обома країнами. Про це відзначила вчора запрошений експерт Інституту світової політики із Братиславського університету Марина Воротнюк, яка підготувала дослідження «Аудит зовнішньої політики: Україна—Туреччина» і презентувала його на публічних дебатах «Україна—Туреччина: новий Чорноморський союз?».
За її словами, українсько-турецькі відносини не повинні бути реактивними і реагувати на кон’юнктуру в російсько-турецьких відносинах. Пані Воронюк вважає, співпраця між обома країнами має шанс стати і стратегічною, а не декларативною. І саме це має, додає вона, має бути орієнтиром для нашого керівництва. По-перше, потрібно інтенсифікувати зовнішню торгівлю. По-друге, залучати турецьких інвесторів для реалізації проектів в Україні. По-третє, поновити переговори про зону вільної торгівлі.
«Не зважаючи на те, який клімат у російсько-турецьких відносинах, свою стратегію Київ має будувати на тому, що турецько-українські відносини є стратегічними самі по собі. А в зв’язку із загостренням відносин між Туреччиною та Росією у нас з’явилось вікно можливостей і тому потрібно використати цей шанс для розвитку двосторонніх відносин у всіх сферах, включаючи військове співробітництво. І ці відносини мають бути динамічними, проактивними», — наголосила Воронюк. Водночас вона додала, що конфронтація Туреччини з Росією стала стимулом для реалізації того, що мало бути зроблено раніше в українсько-турецькій співпраці.
Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель відзначив, що інтерес Туреччини до України не залежить від відносин Анкари з Москвою, але це не означає, що Росія не впливає на українсько-турецькі відносини. За його словами, його країна наскільки могла використовувала прямі контакти зі світовими лідерами, у тому числі Росії, для вигоди України та Туреччини. Разом з тим він висловив сподівання, що Росія перейде на правильну сторону історії, а зі свого боку Туреччина попри агресивну політику Росії не буде слідувати політикою ескалації.
Водночас Тезель вважає, що обом країнам потрібно дивитися на підписання угоди про ЗВТ у ширшому спектрі. За його словами, після підписання ЗВТ між Туреччиною та Єгиптом обсяг двосторонньої торгівлі через два роки зріс з 15 млн до 2 млрд доларів.
Тим часом заступник директора — начальника відділу Південного Кавказу і Туреччини Другого європейського департаменту МЗС України Ольга Чубрикова, автор книги «Туреччина, яку ми не знаємо», відзначила, що за останні десятиліття Туреччина зробила стрибок у своєму розвитку і досі зберігає високий рівень зростання, який перевищує 4%. Відтак вважає вона, Україні варто розглянути Туреччину як модель економічного розвитку і зрозуміти, які механізми дозволили здійснити такий стрибок.
За її словами, від 2002-го до 2015 року в Туреччині було залучено 153 млрд прямих іноземних інвестицій. При цьому вона звернула увагу на механізм залучення державного і приватного партнерства, за яким Туреччина займає друге місце в Європі.
