Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

В Україну їдуть ревізори?

З'явилося офіційне підтвердження того, що президент Франції Еммануель Макрон 15 червня відвідає Київ, а перед цим відвідає Кишинів
14 червня, 2022 - 17:42
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ

Точно невідомо, коли приїде до Києва і чи приїде взагалі президент Франції Еммануель Макрон. За словами речниці французького уряду Олівії Грегуар, візит французького лідера в Україну є одним із "кількох варіантів", які зараз розглядаються. Раніше ЗМІ повідомляли, що 16 червня Київ відвідають Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. Зараз неофіційно говорять, що Макрон 15 червня відвідає Київ, а перед цим здійснить візит до Кишинева. А от датою приїзду великої європейської «трійки» називали 16 червня. Невідомо, чи вирішили лідери Франції, Німеччини та Італії рознести свої візити за часом або глави урядів Італії та Німеччини за президентом Франції теж вирішать прибути в Україну 15 червня. Усі троє досі не знайшли час відвідати Київ після початку російського вторгнення. Якщо візит відбудеться, вони стануть першими із лідерів "грандів" Євросоюзу, які приїхали до України після 23 лютого. Для Макрона візит до України відбуватиметься після першого туру парламентських виборів у Франції. За його підсумками правлячі центристи та ліва опозиція йдуть практично ніздря у ніздрю. І Макрону важливо перед другим, вирішальним туром продемонструвати підтримку України, на боці якої симпатії переважної більшості французьких виборців, і цим набрати додаткові очки. Щойно Париж ухвалив рішення про постачання Києву кількох додаткових «сезарів», і цілком можливо, що про їхнє прибуття буде оголошено якраз під час візиту. Шольц, як і раніше, успішно саботує постачання Україні німецьких важких озброєнь, але, можливо, у зв'язку з очікуваною поїздкою до Києва, розщедриться хоча б на кілька «гепардів».

Звичайно, те, що лідери Франції, Німеччини та Італії збираються прибути до Києва, щоб висловити підтримку Україні у відбитті російської агресії, можна лише вітати. Але українське керівництво також має мати на увазі, що саме ці три країни поступово намагаються просувати план "компромісного" мирного врегулювання, яке передбачає припинення вогню в обмін на збереження російського контролю над усіма або хоча б над частиною територій, захоплених після 23 лютого. І президенту Володимиру Зеленському необхідно буде зберігати твердість перед можливим тиском на нього з боку Макрона, Шольца та Драги та добиватися від них додаткових постачань озброєнь. Тим часом глава Пентагону Ллойд Остін, перебуваючи в Таїланді, у відповідь на питання про те, чи готовий Захід забезпечити запити України, зокрема, на ще одну тисячу гаубиць та 300 систем РСЗВ, заявив, що «США готові надати все та допомогти Україні досягти успіху». Американський міністр оборони запевняє, що Америка та інші країни продовжать докладати зусиль, щоб у найкоротші терміни доставити в Україну якнайбільше підтримки та допомогти ЗСУ досягти успіху на полі бою. Остін зазначив, що цього тижня Сполучені Штати втретє скликають Контактну групу з питань оборони України (так званий Рамштайн-3), причому кількість її членів постійно зростає. Проте подальше висловлювання міністра було вже цілком дипломатичним: «Ми заслухаємо безпосередньо українських лідерів на чолі з Олексієм Рєзніковим та попрацюємо над тим, щоб активізувати наші спільні зусилля щодо виконання пріоритетних вимог України щодо оборони її власної території». Ці слова можуть означати, що, принаймні, більша частина озброєнь, що запитуються Києвом, не встигне прибути в Україну найближчими тижнями. І щодо запитуваних Україною 500 танків Остін нічого конкретного не сказав.

Наразі час підтискає. Для того, щоб очікуваний так багатьма контрнаступ ЗСУ міг принести скільки-небудь суттєві результати, він має розпочатися не пізніше середини серпня. Адже вже у жовтні бездоріжжя може зупинити просування українських військ. А до початку контрнаступу Україна має отримати якщо не всі, то хоча б значну частину озброєнь, що запитуються, щоб наблизитися до паритету в цій галузі. Росія також по-своєму готується до можливого прибуття до Києва високопоставлених гостей із Заходу. Обстріли цивільних об'єктів у Донецьку, після яких російські маріонетки попросили про введення на Донбас додаткових російських військ, дуже схожі на провокацію. Снаряди та міни цього разу прилетіли з відстані, значно меншої за ту, на якій реально знаходяться позиції ЗСУ від Донецька. Та й української армії немає жодного сенсу витрачати дефіцитні артилерійські снаряди для поразки свідомо цивільних цілей. Зрозуміло, для того, щоб ввести додаткові війська на Донбас, Кремль зараз жодних приводів не потребує. Картинка з обстрілами Донецька, яку знімають російські пропагандистські телеканали, покликана переконати західних лідерів пригальмувати надання військової допомоги Україні. Тієї ж мети, мабуть, служить і недавня публікація «Уолл Стріт Джорнел». У ній низка відставних американських чиновників і військових попереджають, що гроші, які виділяються Україні американською владою, можуть вкрасти. Деякі з них акцентують увагу на тому, що «Київ критикувався за корупцію ще до ескалації конфлікту, і вона нікуди не зникла після початку». А тому «будуть крадіжки. Буде виявлено неправомірні дії. Факти кумівства. Буде прийнято безглузді рішення. Така людська природа". Загалом, у статті "Уолл Стріт Джорнел" кремлівські вуха проглядають досить чітко.

Зараз головна мета Росії - запобігання масштабним поставкам Україні важких озброєнь із Заходу, для чого західні уряди намагаються залякати нібито скоєними українцями за допомогою західної зброї злочинами. Нових західних санкцій Москва не дуже боїться в умовах, коли її доходи від експорту енергоносіїв до Європи ростуть через зростання цін, тепер необхідно, щоб Захід не піддався кремлівській кампанії дезінформації та шантажу. Всі інші варіанти виходу війни будуть поразкою не тільки України, а й західної цивілізації в цілому, причому з непередбачуваними наслідками, і військову допомогу не може замінити навіть надання Україні статусу кандидата в члени Євросоюзу.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Рубрика: