Наприкінці сьомого дня війни російське Міністерство оборони оприлюднило офіційні дані про свої втрати. Вони нібито склали 498 вбитих та 1597 поранених. Від дійсності ці цифри дуже далекі, навіть якщо зробити застереження, що дані Міноборони не включають втрат Росгвардії. Остання також бере активну участь у війні проти України і зазнає при цьому чималих втрат. Досить згадати загибель 42 кузбаських омоновців та собровців на чолі з командиром Кемеровського СОБРу полковником Костянтином Огієм, які загинули під час лише одного вогневого нальоту та вирушили в Україну з території Білорусії. Питання, навіщо буквально у перші дні вторгнення російське командування ввело собровців та омоновців. Адже їхня справа – проводити зачистку після того, як армія заволодіє тією чи іншою територією. Швидше за все, ставка справді на супербліцкриг, з розрахунком на те, що Київ та його околиці доведеться зачищати вже за три дні боїв. Також цілком можливо, що не враховуються втрати 1-го та 2-го армійських корпусів ДНР та ЛНР, хоча вони організаційно входять до складу російського Південного військового округу. Але, безсумнівно, основні втрати зазнає російська регулярна армія, а не Росгвардія. І ці втрати не можуть бути такими малими, як у цьому нас намагається запевнити представник Міноборони РФ. Для того щоб лікувати 1597 поранених, зовсім не треба проводити мобілізацію цивільних медиків, цілком вистачило б військового медперсоналу. Тим часом мобілізація лікарів у Росії вже відбувається. Секретар генеральної ради «Єдиної Росії» перший віце-спікер Ради федерації Андрій Турчак повідомив, що з 25 лютого партія оголошує набір лікарів-волонтерів: «Лікарі, фельдшери ЛДНР задіяні на передовій. Потрібно розвантажити медиків, щоб виконувати свої пріоритетні завдання. Поки що ми чекаємо точну інформацію про потребу, скільки потрібно фахівців і чи будуть вони потрібні в принципі. Але паралельно формуємо списки добровольців. У складі нашої організації є студенти-медики, серед них є ті, хто готовий поїхати та надати допомогу на Донбасі». Можна не сумніватися, що в російських умовах волонтерство матиме добровільно-примусовий характер. У Волгограді вже шукають для цього добровольців серед хірургів та лікарів швидкої допомоги. Спеціалізація лікарів недвозначно каже, що їм якраз доведеться працювати на передовій, причому не обов'язково на Донбасі, але під Києвом, Харковом, Херсоном та поблизу інших українських міст. Та й не стала б українська сторона звертатися до Міжнародного Червоного Хреста з проханням забрати тисячі трупів росіян та вимагати для цієї мети мішки та обладнання. Президент Володимир Зеленський говорив про 6000 убитих росіян за 6 днів боїв. Цілком імовірно, що реальна цифра навіть на 1 або 2 тис. людей більша. Якщо порівнювати щоденні зведення Міністерства оборони України про ймовірні втрати противника, то впадає в око, що в 5-й і 6-й день вони різко зменшилися і в людях, і в техніці. Тим часом кількість ворожих колон, уражених українською артилерією в ці дні, навіть збільшилася, як і інтенсивність боїв. Просто тепер українським військам, змушеним обороняти великі міста від російських військ, що наступають з усіх боків, набагато рідше вдається залишати за собою поле бою і більш-менш точно фіксувати російські втрати. Принаймні за один день боїв в Україні російська армія, мабуть, втрачає більше вбитих, ніж втратила досі за весь час війни в Сирії, в якій бере участь російська армія з вересня 2015 року. Це дуже вразливі втрати. За даними українських експертів, російська армія збирається закликати 400-450 тис. резервістів, що у разі здійснення свідчить як про великі втрати, так і про намір воювати «до останнього росіянина».
Російським військам, як і раніше, не вдалося захопити Київ, Харків та інші великі українські міста. Натомість з'явилася інформація про початкові терміни «спецоперації» проти України. У трофейних російських документах однієї з бригад морської піхоти наведено початковий план операції. Вона мала початися 20 лютого і завершитися 6 березня, тобто вкластися в 15 днів. Проте термін її початку перенесли на 4 дні, можливо під тиском Китаю, який не хотів затьмарювати початком війни останній день Олімпіади в Пекіні. З урахуванням цього зсуву тепер операція, якщо слідувати початковим розрахункам, мала б закінчитися 10 березня. Власне, 15-денний термін, відпущений Кремлем на всю війну, не суперечить планам за 3-4 дні захопити Київ. Решта ж часу, ймовірно, відводилося на ліквідацію окремих вогнищ опору (як вважали, нечисленних) та подальшу зачистку української території у співпраці зі сформованим окупантами колабораціоністським урядом. Але вже сьогодні ясно, що до кінця відведеного Кремлем терміну російській армії навіть Київ не вдасться захопити, не кажучи вже про всю Україну. Більше того, цілком імовірно, що до 15-го дня війни російські війська взагалі змушені будуть припинити наступ через великі втрати в людях і техніці та необхідність підтягування нових з'єднань замість виснажених. Високоточна зброя у російських військових, як здається, закінчилася, і вони перейшли до невибіркових обстрілів та бомбардувань українських міст, що різко збільшило жертви серед ні в чому не повинного цивільного населення. При цьому, за оцінкою американських експертів, наступ російських військ на Київ сповільнився, очевидно, через великі втрати, а також через логістичні проблеми, що змушує наступальників уже зараз проводити перегрупування.
Є два варіанти закінчення війни, бажаних для України. Перший варіант передбачає введення на українську територію американських військ та військ інших держав – членів НАТО та створення над Україною безпольотної зони. Поки що такий сценарій виглядає фантастичним через неодноразову заяву президентом Байденом небажання посилати американських солдатів в Україну. Проте, хоч як це не трагічно, ситуація може змінитися у разі продовження Росією обстрілів та бомбардувань українських міст. Якщо американські та європейські обивателі щодня бачитимуть картину зруйнованих Києва та Харкова та трупи мирних жителів, що лежать на вулицях, у тому числі дітей, громадська думка в США та інших країнах НАТО може схилити їхніх лідерів до військового втручання у російсько-українську війну. Другий варіант передбачає вплив на Росію запроваджених Заходом «руйнівних» санкцій. Повною мірою їхній вплив позначиться приблизно через місяць, і тоді США та їхні союзники можуть пред'явити Москві ультиматум про припинення війни та виведення російських військ з української території. Альтернативою стане хаос у російській економіці та підрив можливості Росії забезпечувати війну проти України у фінансовому та матеріальному відношенні. Але в будь-якому разі необхідно, щоб Україна могла протриматися до реалізації того чи іншого сценарію її порятунку.
